Загальнонаукові методи досліджень

 

Емпіричні методи спрямовані на виявлення, точний опис і ретельне вивчення різних аспектів(сторін) досліджуваних об’єктів, явищ і процесів

 

Основні методи:

• Спостереження

• Вимірювання

• Порівняння

• Експеримент

 

Метод Характеристика

СпостереженняМетод пізнання, при якому об’єкт вивчають без втручання в нього, фіксують властивості об’єкта шляхом реєстрації фактів (або опитування респондентів).

Масове спостереження (частіше за соціальними та соціально-економічними явищами та процесами) дає інформативну базу для у з а г а л ь н е н ь 

ВимірюванняПроцедура приписування властивостям явища чи процесу певних значень.

В теорії вимірювання властивості називаються ознаками. Наприклад ознаки водного потоку: швидкість, витрата, напір, гідравлічний радіус тощо.

За вираженнямКількісні – що виражаються числами

Атрибутивні – що виражаються словєсно

За характером варіації  (відмінності значень) Дискретні – мають цілочислові значення

Неперервні – мають буд-яке значення в межах варіації

За характером стану об’єктуНа даний момент часу (ордината ступінчастого графіка водоспоживання)

На даний відрізок часу(ордината інтегрального\=споживання)

 ПорівнянняВстановлення подібності або відмінності різних об’єктів дослідження за певними ознаками. Результатом порівняння є відносна величина, яка показує у скільки разів порівнювана величина більша (менша) за базисну)

Еталонне – порівняння з еталоном (стандартом, оптимальним значенням):Базова величина 400 одиниць, порівнювана величина 368 одиниць, що на 92% менше

Часове – порівняння в часі для характеристики напряму і інтенсивності зміни певного рівня за два періоди ( або моменти часу): РОВКП «Рівнеоблводоканал» сплачено державі за використання води на власні потреби у 2005 р. – 144,7 тис.грн, у 2006 – 160, 5 тис.грн

Територіально-просторове – порівняння параметра в різних географічних точках: Питомі витрати ел.енергії (в кВт-год/1000м3) системи ВіВ у 1998 р. становили по м.Київ – 903, по м. Копенгаген – 721. Т.ч. даний показник по м.Київ був на 25% більше, ніж по м.Копенгаген

 ЕкспериментСистема операцій, впливів та спостережень, спрямованих на отримання інформації про об’єкт при дослідницьких випробуваннях.

Окрема елементарна частина Е., яка дозволяє стежити за його ходом, керувати ним, відтворювати його щоразу при повторенні цих умов називається дослідом

Мета Е. – перевірка теоретичних положень (перевірка роб. Гіпотези)

- більш широке і глибоке вивчення об’єкту наукового дослідження

За характеромПриродні – характерні для соціальних

 явищ (соціальні Е.) в обставинах виробництва, побуту тощо

Штучні – застосовують у багатьох  галузях (зокрема у технічних науках). Вивчають явище,  ізольоване до необхідного ступеню, щоб оцінити його в  кількісному і якісному  відношеннях.

Інколи виникає необхідність провести пошукові Е. ( на їх основі будується програма досліджень у повн. обсязі)

За місцем проведенняЛабораторні – проводять із застосув. типових приладів, стендів, устаткування.

+ Дозволяють найбільш повно, доброякісно, з необхідною повторністю вивчити вплив х-к, що варіюються, на інші

- Не завжди цілком моделюють реальний хід досліджуваного процесу

Виробничі – проводять на споруджуваних об’єктах, заводах,  будинках, спорудах.

+ Дозволяють змоделювати реальний хід досліджуваного процесу

- Громіздкість проведення Е., що змушує ретельно готуватись і планувати його, обґрунтовувати мінімальну к-ть вимірів

Анкетування – основні дані збирають методом опитування про виробничі операції за попередньо складеними анкетами (для дослідження процесу)

+ Можна зібрати велику к-ть даних

- Не завжди надійні дані (потребують статистичного чищення )

За цільовим призначеннямЕ., який покликаний підтвердити отриману аналітичну залежність, яка однозначно трактує процес дослідження.

Мінімальний за обсягом

Е., який покликаний перевірити теоретичні дослідження, в рез-ті яких отримано лише х-р залежності.

Середній за обсягом

Е., задача якого полягає у визначенні трактовки процесу дослідження експериментальним шляхом, оскільки теоретично не вдалося отримати будь-якої залежності.

Найбільший за обсягом

 

Методи теоретичних досліджень (умовиводи)

Етап теоретичних розробок наукового дослідження містить розділи:

аналіз фізичної сутності процесів і явищ

формулювання робочої гіпотези досліджень

розробка моделі

проведення математичного дослідження

аналіз теоретичних рішень

формулювання висновків

Основні методи:

• Ідеалізація

• Формалізація 

• Аксіоматичний

• Аргументування

• Спростування

• Гіпотетичний

• Системний аналіз

 

ІдеалізаціяМетод уявного створення об’єктів і умов, які не існують в дійсності і не можуть бути практично створені. Ідеалізація дає можливість реальним об’єктам уявно надати гіпотетичних нереальних ознак, що дозволяє вирішити завдання в закінченному вигляді (Поняття «ідеальна рідина» в теоретичній гідромеханіці)

ФормалізаціяМетод вивчення різних об’єктів, при якому основні закономірності явищ і процесів відображаються в знаковій формі за допомогою формул або спец. символів. Формалізація забезпечує спільність підходів до вирішення різних завдань, дозволяє формулювати відомі моделі предметів і явищ. Символіка штучної мови (хімія, математика, економіка) дозволяє чітко і коротко формулювати суть явища, не допускаючи різного тлумачення

АксіоматичнийМетод базується на очевидних положеннях (а к с і о м а х), які приймаються без доказів. За цим методом теорія розробляється на основі дедуктивного принципу. Найбільш широке застосування метод отримав в теоретичних науках (математика, математична логіка тощо)

АргументуванняЛогічний процес, суть якого полягає в тому, щоб довести істинність власних суджень (того, що хочемо довести)