Проблема ожиріння після ампутації нижніх кінцівок

 

Гераминенко О. С., Мухін В. М.

Львівський державний університет фізичної культури

 

Анотація. Стаття присвячена проблемі та наслідкам ожиріння осіб з ампутаціями нижніх кінцівок, впливу порушень ліпідного обміну на показники гемодинаміки та фізичної працездатності та питанням, які необхідно враховувати при побудові реабілітаційного процесу.

Ключові слова: реабілітація, ампутація, обстеження, нижня кінцівка, протезування.

Анотация. Статья посвящается проблеме и последствиям ожирения людей с ампутациями нижних конечностей, влиянию нарушений липидного обмена на показатели гемодинамики и физической трудоспособности и вопросам, которые необходимо учитывать при разработке реабилитационного процесса.

Ключевые слова: реабилитация, ампутация, обследование, нижняя конечность, протезирование.

Abstract. The article is devoted to the problem and consequences of obesity people with amputation of the lower extremities, the effect of the lipid metabolism in the hemodynamics and physical disability and the issues that must be considered in the design of the rehabilitation process.

Keywords: rehabilitation, amputation, examination, lower extremity prosthesis.

Постановка проблеми. Контингент неповносправних осіб, що перенесли ампутацію нижніх кінцівок відрізняється як по причинам, що призвели до ампутації так і по соматичному статусу. В наслідок перенесення ампутації зменшується маса тіла, судинне русло, розвивається гіпокінезія, стрес, ожиріння та інші несприятливі фактори і стани [5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Інваліди з наслідками ампутацій нижніх кінцівок вимушені вести переважно сидячий спосіб життя, що сприяє прогресуванню метаболічних порушень, детренованості організму, розвитку і прогресуванню серцево-судинних захворювань [2].

Суттєвими факторами, що виникають в наслідок ампутації нижніх кінцівок є гіпокінезія і ожиріння. За даними Р. Е. Мотилянської (1990 р.), наслідками гіпокінезії стають зміни функціонального стану нервової системи, що в свою чергу впливає на систему життєдіяльності організму [7].

Обмеження рухової активності обумовлює збільшення рівня холестерину, етерифіцированого поліеновими кислотами, що може бути причиною накопичення продуктів перекісного окислення даних речовин в ліпопротеїдних часточках [4].

Зменшення м’язової активності призводить до зниження енергообміну, детренованості кардіореспіраторної системи, від’ємного азотистого балансу, перебудові жирового обміну з тенденцією до збільшення жирового компоненту в масі тіла, порушенню ліпідного складу. Ампутація однієї або двох нижніх кінцівок призводить до суттєвих змін обмінних процесів і розвитку ожиріння [6].

За даними Л. Н. Казначеєва і співав. (1980), ліпіди можуть служити джерелом енергії тільки при аеробних видах м’язової роботи, при навантаженнях, що наближені до максимальних, коли забезпечення енергією відбувається переважно за рахунок анаеробних реакцій, в основному використовується глікоген м’язів. При роботі, що відповідає 40-60% від максимального рівня навантаження, поглинання вуглеводів і жирів приблизно одинакові. Найбільш інтенсивна мобілізація ліпідів відбувається під час продовження роботи в умовах стабільного стану. Рівень фізичного навантаження при користуванні інвалідом протезом складає приблизно 40-60% від максимального [1].

Існує пряма залежність частоти розвитку серцево-судинних захворювань, а саме ішемічної хвороби серця, від рівня ампутації. (Hobson, 1979, Кондрашин Н. І. 1980). Основним ітіологічним фактором розвитку атеросклеротичних уражень служить порушення холестеринового обміну [3]. Проблема ожиріння у людей з наслідками ампутацій нижніх кінцівок є багатогранною, що веде за собою не тільки до порушень обміну речовин і надмірної ваги, а й до ускладнень зі сторони інших систем і органів, що може суттєво вплинути на організм і людини в цілому [8].

Формування цілей роботи.

Метою нашої роботи є дослідження геодинаміки та фізичної працездатності людей з наслідками ампутацій нижніх кінцівок.

Методи дослідження.

Нами використовувались наступні методи дослідження:

1). Аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури;

2) Медико-біологічні методи:

- Визначення гемодинамічних показників (ЧСС, АТ) ;

- Визначення рівня фізичної працездатності (МПК).

Результати дослідження та їх обговорення.

Клінічні спостереження і антропометричні дослідження свідчать, що у інвалідів молодого і середнього віку, як правило, на протязі перших декількох років після перенесеної ампутації розвивається ожиріння. Маса тіла досягає або перевищує значення, які були до ампутації. Перевищення маси тіла відповідно до норми складає 15-55%. Спостерігається пряма залежність частоти розвитку ожиріння від рівня проведеної ампутації. Так після ампутації на рівні гомілки ожиріння розвивається в 37, 9% випадків, після ампутації стегна – 48% випадків, після ампутації обох стегон, стегна і гомілки – 64, 2% випадків. В більшості випадків виявляється ожиріння 1 – 2 ступеня, рідше 3 ступеня, ожиріння 4 ступеня не виявляються. Дуже часто ожиріння супроводжується розвитком артеріальної гіпертензії або гіпертонічної хвороби, атеросклерозу та ін. Основна причина формування жирової маси тіла – різке обмеження рухової активності і нераціонального харчування. Порушення метаболічних процесів, зміни зі сторони серцево-судинної системи, зниження рухових можливостей негативно впливає на ефективність реабілітаційних заходів, ускладнює протезування і оволодіння ходьбою на протезах та в цілому знижують реабілітаційний потенціал.

Для корекції жирової маси тіла використовуються різноманітні засоби фізичної реабілітації, що мають різні механізми дії на організм людини. Основу складають вправи аеробного характеру та водні процедури. Їх застосування здійснюється на фоні оптимізації раціону харчування. В залежності від структури рухів фізичні вправи поділяють на дві групи – циклічного та ациклічного характеру.

Циклічні вправи являють собою рухові акти, в яких довготривалий час постійно повторюється однотипний закінчений руховий цикл. До них відносяться ходьба, плавання, вправи на тренажерах та інші.