Міжнародна практика обліку МШП

 

Вступ

Економічний зміст МШП та методика їх обліку

Методика обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів у відповідності до нових стандартів бухгалтерського обліку

Висновки

Список використаних джерел

 

 

У процесі виробництва в кожному підприємстві використовують значну групу засобів праці відносно невеликої вартості або з порівняно коротким строком служби. Такі засоби одержали назву малоцінні і швидкозношувані предмети. За своїм економічним змістом і функціональним призначенням вони є засобами праці і їх властивості однакові з властивостями основних засобів (переносять свою вартість на готовий продукт поступово, в процесі зношування). І хоча МШП виконують роль засобів праці, у цілях обліку їх відносять не до основних засобів, а до оборотних активів. Це пов’язано зі швидким виходом МШП з експлуатації і, як правило, їх невеликою вартістю.

У міжнародній практиці такого поняття як МШП, у принципі не існує. Але відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку (МСБО) 2 «Запаси» до запасів належать активи, які існують у формі основних або допоміжних матеріалів для використання у процесі виробництва або надання послуг.

Отже, у даній роботі я розглянув вітчизняні правила обліку МШП та порівняв їх із зарубіжними і зробив власні висновки. Хід роботи та різні нюанси будуть представлені нижче, у самій роботі.

 

 

Згідно з “Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні” до малоцінних та швидкозношуваних предметів належать:

предмети вартістю до 15 неоподатковуваних мінімумів незалежно від терміну служби, за винятком сільськогосподарських машин і знарядь, будівельного механізованого інструменту, робочої та продуктивної худоби, які є основними засобами незалежно від їх вартості й терміну служби;

спеціальні інструменти та спеціальні пристосування незалежно від їх вартості;

спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі незалежно від їх вартості й терміну служби;

форменний одяг, призначений для видачі працівникам підприємства незалежно від їх вартості й терміну служби;

тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт;

предмети, призначені для видачі на прокат, незалежно від вартості.

У процесі обліку малоцінні та швидкозношувані предмети доцільно систематизувати у такі групи:

інструменти та пристосування загального призначення (ріжучий, ударний, слюсарний інструмент, прилади вимірювання тощо) ;

інструменти і пристосування спеціального призначення – предмети для

серійного і масового виробництва окремих виробів, виготовлення індивідуального замовлення (виробництво спеціальних деталей, пристосувань, прес-форми, моделі) ;

господарський інвентар (предмети господарського призначення,

протипожежні засоби, телефонні апарати, вішалка, стільці тощо) ;

виробничий інвентар (станки верстати, засоби охорони праці, робочі

столи, шафи, тумбочки, знаряддя лову тощо) ;

технологічна тара, призначена для багаторазового використання в

технологічному процесі (піддони, бочки тощо) ;

форменний, спеціальний одяг і взуття та запобіжні засоби (комбінезони, куртки, чоботи, рукавиці, респіратори, окуляри тощо) ;

постільні речі (подушки, простині, матраци, рушники тощо) ;

інші малоцінні та швидкозношувані предмети (столовий інвентар, предмети, призначені для видачі на прокат тощо).

Згідно з Положенням про матеріальну відповідальність робітників і службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації за збереження малоцінних та швидкозношуваних предметів на складах і в експлуатації відповідальність несе матеріально відповідальна особа, за якою вони закріплені.

Відповідно до реалізації Державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики затверджено типові форми з обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів і введено їх у дію з липня 1996 року:

1. Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв) – форма № МШ-1.

Застосовується для обліку зміни запасу інструментів (пристроїв) у роздавальних коморах на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом установлення постійного оборотного (обмінного) фонду. 

Відомість складається у двох примірниках начальником цеху разом з начальником інструментального чи планового відділу за необхідності зміни норми постійного запасу інструментів (пристроїв). Один примірник відомості знаходиться в інструментальному відділі, другий – в цеху.

На підставі даних відомості вносяться зміни до картки складського обліку матеріалів (типова форма №М-12) інстументально-роздавальної комори.

2. Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів – форма №МШ-2.

Застосовується для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих під розписку робітнику чи бригадиру (для бригади) з роздавальної комори цеху для тривалого користування.

Заповнюється в одному примірнику комірником на кожного робітника, що одержав ці предмети.

Для обліку інструментів (пристроїв), виданих робітнику з комори цеху для короткострокового користування, застосовується інструментальна марка, яка при здачі інструментів комірнику повертається робітникові.

На кожну інструментальну марку, в якій вказується номер інструментальної роздавальної комори, номер цеху, табельний номер робітника, комірник видає тільки один інструмент.

3. Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв) – форма№МШ-3.

Застосовується для обліку інструментів (пристроїв), переданих на заточування або ремонт. Використовується на тих підприємствах, д заточування та ремонт інструментів (пристроїв) проводиться у централізованому порядку. Замовлення виписуються у двох примірниках комірником роздавальної комори. Один примірник залишається у комірника з розпискою виконавця, другий передається разом з інструментом до цеху виконання (заточувальної майстерні). Після заточування чи ремонту інструмента (пристрою) комірник робить позначку у своєму