Надзвичайні ситуації природнього характеру

 

Надзвичайні ситуації залежно від характеру походження поділяються на:

Природні НС;

Техногенні НС;

Соціального характеру;

Військового характеру. 

Природні НСТехногенні НССоціального характеру

Геологічно-небезпечні явища

Геофізичні1

Метеорологічні

Гідрологічні:

морські,

поверхневих вод;

НС в природніх екосистемах

Медікобіологічні НС. НС аварій чи катастроф на транспорті;

НС, пов’язані з пожежами та вибухами

НС у наслідок аварій з викидами НХР;

НС унаслідок забруднення навколишнього середовища понад ГДК;

НС внаслідок викиду РР;

НС внаслідок раптового руйнування будівель та споруд;

НС внаслідок аварій на очисних спорудах і т. д. Збройні напади;

Захоплення, утримання об’єктів державного рівня;

Посягання на життя державного діяча;

Встановлення вибухонебезпечного пристрою. 

 

Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремих територіях чи об’єкті, на (обо) біля водного об’єкта спричинена аваріею, катастрофою чи стихійним лихом, чи іншою небезпечною подією, зокрема епізеопіею, епідеміею, пожежою, що призвела (може привести) до виникнення великої кількості постраждалих, викликати загрозу життю та здоров’ю людей, їх загибелі, призвести до значних матеріальних втрат, а також неможливості проживання населення на території чи об’єкті, ведення там господарства.

Природна НС- це обстановка на визначеній території або акваторії, що складається у разі виникнення джерела природньої НС, яка може понести або понесла за собою людськи жертви, нанесла шкоди довкіллю, привела до значних матеріальних втрат, а також порушенню життєдіяльності.

Геологічнонебезпечні явища – це зсуви, обвали, осипи, провали, осідання земної поверхні, кастрові провалля, виверження вулканів.

1) Основні види зрушень і їх структурні елементи:

Механізми, які діють на зсуви:

Вага породи, яка прагне постійно зсунутись вниз при відсутності рівнозначного утримаючої сили;

Навантаження, що відчуваються в низлезащі породи від ваги породи, що знаходиться вище;

Різки перепади градієнтів напруги в породах підошви схилу у його верхній частині, а також при поверхневій зоні і у глибині схилів.

Одним із факторів, що визначають стійкистьсхилу і характер можливих зсувів є його будова. Схили можуть бути утворені однорідними масами, горизонтально-шаруватими масами. Шари можуть падати згідо схилу та не згідно схилу.

 

а – однорідний; б – горизонтально-шаруватий; в – падіння шарів згідно до схилу; г – падіння шарів незгідно схилу.

Гірськи маси, що зсуваються називаються ложем зсуву, поверхня, по якій відбуваеться зсув називається поверхнею ковзання.

 

Схема загальної будови елементів зсуву інсеквентного типу:

1 – деформація основи зсуву; 2 – тріщини спучування; 3 – дзеркала ковзання; 4 – зсувні щаблі; 5 – тріщина розірвання; 6 – стінка зриву; 7 – брівка скидання.

Зсув гірських мас у формі обвалу виникає, як правило, раптово і відбувається дуже швидко. Рух гірських мас у формі зсуву є повільним процесом.

Класифікація деформації схилів та укосів за швидкістю руху та за масштабністю проявлення наведені у таблиці.

Шкала швидкостей руху зсувів

Гранична швидкістьОцінка руху

3 м/сВинятково швидкий

0, 3 м/хвДуже швидкий

1, 5 м/добаШвидкий

1, 5 місяцьПомірний

1, 5 рікДуже повільний

0, 06 м/рікВинятково повільний

Деформації схилів та укосів за масштабом проявлення

Масштаб зсувів та обвалівОб’єми зсувів та обвалів, м3

Невеликий< 1000

Досить великий> 1000

Великий> 10000

Великий дуже великий> 100000

Величезний> 106

Катастрофічний> 107... 108

 

 

Порушення стійкості схилу може обумовлюватися різноманітними причинами, що викликають відому велику крутість схилу. Першопричиною порушення стійкості можуть бути тектонічні процеси, сейсмічні явища, діяльність поверхневих і підземних вод, а також інженерна діяльність людей.

Вивчаючи причини порушення стійкості схилів, Н. Н. Родіонов поклав їх в основу складеної їм генетичної класифікації зсувних явищ. Він виділив три основних типи зсувівконсистентні, суфозійні, структурні.

Консистентні зсуви виникають унаслідок зміни консистенції порід, що складають схил, наприклад, при переході глин і суглинків у пластичний стан при насиченні їх водою. Зміна консистенції відповідно змінює розміри сил зчеплення і зменшує (або збільшує) кут зсуву.

Причиною суффозійних зсувів є суффозійний винос підземними водами часток порід припідошовного прошарку. У результаті порода стає більш пухкою і не витримує тиску прошарків, що лежать вище.

Структурні зсуви характеризуються зсувом частини схилу по поверхнях нашарування, або по системі тріщин і тектонічних порушень, спрямованих до схилу. Як вже вказувалося, структурні зсуви легко переходять в обвали.

А. П. Павлов вважає, що найважливішою характеристикою зсуву є конфігурація і розташування його поверхні зсування, тому він поділяє всі зсуви на дві основні групи: деляпсивні (що сповзають) і детрузивні (що штовхають).

Деляпсивніпочинаються в нижній частині схилу (наприклад, унаслідок підмиву його рікою, озером або морем, а також при штучній підрізці схилу), а потім поступово поширюються нагору по схилу, викликаючи послідовне зсковзання нових його частин. Характерною рисою цих зсувів є розташування підошви зсуву і поверхні зсування вище підошви схилу (рис. 4).

 

Поверхні ковзання деляпсивного (а) і детрузивного (б) зсувів

Детрузивні зсуви спочатку виникають у верхній