Оцінка радіоекологічного стану території Висоцького державного лісового господарства

Після глобальної катастрофи  на Чорнобильській АЕС перші дні радіоактивні  хмари  були направлені на північний-захід ,що зумовило значні масштаби забруднення лісових біогеоценозів , які виконали функцію фільтрів-накопичувачів радіонуклідів, впливаючи через трансформацію повітряних потоків на осідання аерозольних часток.   90% радіонуклідів, що були затримані верхнім, деревним ярусом рослинності, вже через рік опинилися на ґрунті. Ґрунтовий покрив став першою ланкою  у ланцюгу міграції довгоживучих радіоактивних елементів по трофічних ланцюгах до людини.

Враховуючи значні  рівні забруднення лісів та наявність істотної мозаїчності забруднення радіонуклідами територій , а також широке використання місцевим населенням харчових продуктів лісу протягом року, випас худоби на лісових пасовищах та заготівлю сіна постає гостра проблема  контролю дози зовнішнього і внутрішнього опромінювання людей , що мешкають на цих територіях На території досліджуваного нами Висоцького ДЛГ проживає понад 17тис. населення, 30% з яких діти. За даними деяких дослідників , за вживання в їжу грибів та дикорослих ягід сільське населення Українського Полісся може одержати більш ніж 50% загальної дози внутрішнього опромінення.

Велика зацікавленість , яку проявляють радіоекологи  до інтенсивності міграції  радіонуклідів у лісових ґрунтах як компонентів біогеоценозів , пояснюється тим , що саме грунт є початковою ланкою численних трофічних ланцюгів у лісових екосистемах. Мозаїчність ґрунтового та рослинного покриву регіону викликає значну варіабельність лісових екосистем , міграційна здатність 137Cs в яких істотно відрізняється. З радіоекологолісивничої точки зору є важливим аналіз розподілу площі лісів регіону за типами умов місцезростання (ТУМ) та типами ґрунтів.

Радіаційна ситуація в лісах визначається нині двома основними факторами: 1) вмістом радіонуклідів у ґрунті; 2) ступенем радіоактивного забруднення рослинних та тваринних об’єктів. Ці фактори дуже важливі при оцінці умов для безпечного ведення робіт з лісокористування. Другий фактор важливий ще й як джерело додаткового зовнішнього і, що особливо небезпечно, внутрішнього опромінення як працівників лісового господарства, так і місцевого населення.

Ці фактори характеризуються переміщенням основної кількості радіоактивних елементів у нижній шар лісової підстилки, який розклався, та верхній шар гумусово-елювіального горизонту мінеральної частини ґрунту, що сприяє збільшенню кореневого надходження радіонуклідів.

Спостерігається вкрай нестабільна ситуація з накопиченням радіонуклідів живими організмами. Переміщення радіонуклідів у вказані вище шари ґрунту, з одного боку, сприяє жорсткішому їх закріпленню та зниженню частки рухомих  форм, здатних мігрувати біологічним ланцюгом; з другого навпаки – навпаки, створює сприятливі умови для інтенсифікації даної міграції, оскільки саме в цих шарах ґрунту зосереджена основна кількість кореневищ та коренів рослин. Тому нині спостерігається інтенсивна міграція радіонуклідів у рослини, гриби, тварини.

Інтенсивність надходження радіонуклідів у рослини визначається як біологічними особливостями виду, так і агрохімічними та фізичними властивостями ґрунту: механічними та мінералогічним складом, кислотністю, вмістом органічної речовини, вологістю, ступенем насиченості основами, ємністю катіонів поглинання тощо. 

Таким чином, специфіка та складність радіаційної ситуації в лісах  зумовлює необхідність регламентації використання продукції лісового господарства та виконання заходів радіаційної безпеки працівниками галузі та населенням.