Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Захворювання ендокринної системи населення радіаційно забруднених районів Рівненської області

Предмет: 
Тип работы: 
Дипломна робота
Количество страниц: 
122
Язык: 
Українська
Цена: 
3500 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Характеристика радіоекологічного стану території Рівненської Області
1.1. Забруднення харчових продуктів
1.2. Міграційні процеси радіонуклідів в системі «грунт-рослини-людина»
1.3. Дослідження зовнішнього та внутрішнього опромінення населення, що проживає на радіаційно забрудненій території
2. Порушення функціонального стану ендокринної системи в умовах радіаційного забруднення 
2.1. Ендокринна система – її будова та функції
2.2. Щитовидна залоза як один з найважливіших органів, якому належить провідна роль у загальному гормональному балансі
2.3. Динаміка зростання хвороб щитовидної залози після аварії на ЧАЕС
3. Вивчення впливу постійного малоінтенсивного іонізуючого опромінення на морфологію гіпофіза, надниркових залоз і яйників
4. Вплив стану довкілля на демографічні процеси та стан здоров’я населення
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
 
Примітка. У роботу входить 9-тислайдова презентація до захисту.
Введение: 

Актуальність теми. Статистичні дані свідчать про зростання кількості захворювань ендокринної системи серед населення працездатного віку в світі та зокрема в Україні.

Вивчення медичних наслідків Чорнобильської катастрофи у поаварійні роки визначило зростання як радіоіндукованої ендокринної патології, так і захворюваності на різні форми соматичних хвороб, ендокринні розлади, негативні зміни нейро-психічного стану у дітей та дорослих (В.Г.Бебешко і співавт., 1996; 2004; 2006; В.О.Бузунов В.О. і співавт., 1999; 2004; М.Д.Тронько і співавт., 1999; Ю.Г.Антипкін і співавт., 2000; О.М.Коваленко, 2004; Т.П.Сиваченко та співавт., 2004; Логановський К.М. і співавт., 2005). Серед віддалених медичних наслідків у жінок, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання, реєструється підвищення частоти порушень в репродуктивній системі (В.К. Чайка і співавт., 1997; Л.І. Іванюта, 1999; О.В. Линчак і співавт., 2003; І.Б.Вовк, 2003). 

Визначено несприятливі тенденції серед населення північних районів Рівненської області щодо підвищення поширеності хвороб, насамперед, за рахунок ендокринної патології, в структурі якої захворювання щитовидної залози у жінок складають 72,7%. Суттєвий внесок у структуру захворюваності щитовидної залози належить набутому гіпотиреозу (у жінок -13,9%), при тому у 21,2% випадків це вперше визначене захворювання, що не виключає можливості розглядати вказану патологію як ефект впливу іонізуючого випромінення. Визначено зростання частоти гормональних порушень в статевій системі, збільшення частоти доброякісних новоутворень (кісти яєчника, фіброміоми матки) у опромінених жінок (Т.В.Белоокая, 2003). На тлі гормонального дисбалансу за наявності синдрому полікістозних яєчників іноді проявляються клінічні симптоми маскулінізації (Е.М.Віхляєва, 1994; Dawber et al., 2002; Я.П.Сольський, Т.Ф.Татарчук, 2003; Taponen. et al., 2003), причинами якої може бути надмірна продукція андрогенів в яєчниках та зниження утворення естрогену за умов системного порушення гормонального обміну при дії радіаційних та токсичних чинників (Berghen, 1998; Shohan, Weissman, 1998; І.Б.Манухін, М.А.Геворкян, 1999; Е.Г.Іванов, 2001; Л.Б.Литвинова, 2001; Hunter, Carek, 2003). 

Відомо, що ризик розвитку радоіндукованих гормональних розладів ендокринної системи пов’язаний з віком; він зростає при опроміненні у більш ранньому віці, тоді як бластомогенні ефекти частіше реєструються із його збільшенням (В.Г.Пінчук і співавт., 1988; В.І.Каваре, 2000).

Серед актуальних питань радіобіології на сучасному етапі практично не розробленими залишаються аспекти віддалених наслідків опромінення малими дозами іонізуючого випромінювання у визначенні структури та ризиків розвитку захворювань ендокринної системи, статевої систем жінок, які зазнали дії іонізуючого випромінення. В експериментальних дослідженнях не вивчалася динаміка структурно-функціональних змін на рівні внутрішньоклітинної організації гормонопродукуючих клітинах яєчника та гіпофізу за дії іонізуючої радіації в різні періоди статевої зрілості. З’ясування причинно-наслідкових зв’язків розвитку гормональних порушень з урахуванням дози опромінення та вікового чинника сприятиме підвищенню ефективності корекції визначених розладів.

Об’єкт дослідження – стан здоров’я та демографічні процеси населення радіаційно забруднених районів Рівненської області.

Предмет дослідження – процеси морфофункціональних змін органів ендокринної системи населення радіаційно забруднених районів Рівненської області.

Мета дослідження – вивчити сучасні надбання щодо визначеної у темі проблематики та встановити практичні рекомендації щодо профілактики та максимально ефективної корекції захворювань ендокринної системи населення радіаційно забруднених районів Рівненської області.

Гіпотеза дослідження - твердження, що для переважної більшості населення забруднених районів області спостерігається поступове підвищення захворювань ендокринної системи, пов’язане з міграційними процесами радіонуклідів у системі грунт-рослини-людина.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження нами були поставлені наступні завдання:

1) проаналізувати рівень забруднення харчових продуктів радіонуклідами на досліджуваній території;

2) з’ясувати особливості міграційних процесів радіонуклідів в системі «грунт-рослини-людина»;

3) дослідити зовнішнє та внутрішнє опромінення населення, що проживає на радіаційно забрудненій території;

4) визначити особливості будови та функцій ендокринної системи людини;

5) охарактеризувати щитовидну залозу як один з найважливіших органів, якому належить провідна роль у загальному гормональному балансі;

6) проаналізувати динаміку зростання хвороб щитовидної залози після аварії на ЧАЕС;

7) вивчити вплив постійного малоінтенсивного іонізуючого опромінення на морфологію гіпофіза, надниркових залоз і яйників;

8) дослідити окремі показники впливу стану довкілля на демографічні процеси та стан здоров’я населення.

У процесі виконання поставлених завдань нами використовувалися наступні методи та прийоми: теоретичний аналіз наукових джерел, експериментальні досліження порушень ендокринної системи у дітей та жінок забруднених районів, методи математичної статистики.

Джерельною базою дослідження стали праці відомих вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема, та педагогів, зокрема, І. Б. Іванової, О. В. Балабіної, О. К. Шатохіної, Н. Л. Топехи, А. Й. Карської, Д. Б. Ельконіна та інших. 

Наукова база виконання дослідження – Рівненський обласний лікувально-діагностичний центр, Рівненська обласна лікарня, спеціалізовані медичні заклади в районах області, дані обласного та державного управління статистики.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає, насамперед, у тому, що в результаті виконання завдань роботи та опрацювання наукової тематичної літератури зроблено спробу узагальнення та уніфікації теоретичних знань з проблеми поширення ендокринних захворювань у радіаційно забруднених районах Рівненщини, визначено основні напрямки профілактики таких захворювань, подано пропозиції щодо покращення загального стану здоров’я населення та демографічної ситуації.

Практичне значення роботи визначається конкретними практичними рекомендаціями щодо обробки продуктів у радіаційно забруднених районах, оздоровлення дітей для профілактичного результату та ін.

Щодо вірогідності та надійності результатів дослідження, слід відзначити, що більша частина висновків та практичних рекомендацій зроблена на основі експериментів та досліджень, виконаних відомими вченими, достовірність яких сумнівів не викликає. Що стосується власних спостережень та статистичних результатів, то всі вони виконані за рекомендованими методами і методиками і перевірені статистичними методами, а тому, як і у більшості аналогічних досліджень, відносна похибка при імовірності 0,925 складає не більше 20%.

Структура роботи зумовлена метою та організацією дослідження, дипломна робота складається зі вступу, 4-х розділів, 2 з яких поширені, висновків і пропозицій, списку використаних джерел і додатків, загальний обсяг роботи склав 122 аркуші.

 

Список использованной литературы: 
  1. Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» вiд 14.01.1998  № 15/98-ВР, остання редакцiя вiд 19.06.2009. - http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=15%2F98-%E2%F0.
  2. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внас-лідок Чорнобильської катастрофи» вiд 28.02.1991  № 796-XII, остання редак-цiя вiд 31.12.2009. - http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=796-12.
  3. Закон України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» вiд 27.02.1991  № 791а-XII, остання редакцiя вiд 06.10.2009. - http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=791%E0-12.
  4. Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів» вiд 23.12.1997  № 771/97-ВР, остання редакцiя вiд 30.12.2009. - http://zakon.rada. gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=771%2F97-%E2%F0.
  5. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від  09.10.2000 №247 «Про затвердження Тимчасового порядку проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.01.2001 за № 4/5195.
  6. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від  02.07.2004 № 329 «Про затвердження Методичних рекомендацій «Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки».
  7. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від  02.02.2005 № 54 «Про затвердження державних санітарних правил «Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за № 552/10832.
  8. ГН 6.6.1.1-130-2006 «Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді» затв. наказом МОЗ України від 03.05.2006 № 256, зареєст. Мінюст України 17.07.2006 р.за N 845/12719.
  9. 20 років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання // Національна доповідь України. – 2007. – 164 с.
  10.  Алексахин Р.М. Сельскохозяйственная радиоэкология. - М.: Экология, 1991. - 384 с. 
  11. Аналіз та оцінка народжуваності населення в умовах впливу генерованого Чорнобильською катастрофою хронічного іонізуючого випромінювання / М.І. Омельянець, Н.В. Гунько, С.С. Карташова, Н.Ф. Дубова, А.Б. Савченко, В.Ф. Торбін // Гигиена населенных мест. – К., 2000. – Вып. 36. – Ч. II. – С. 34-38. 
  12. Анненков Б.Н., Юдинцева Е.В. Основы сельскохозяйственной радиологии. – М.: Агропромиздат, 1991. – 287 с.
  13. Антропогенная радионуклидная аномалия и растения // Гродзинский Д.М, Коломиец О.Д. и др. – К.: Лыбидь,1991. -160 с.
  14. Бабак С.В., Самборська О.Я., Забавська О.А. Вплив малих доз радіації на деякі фізіологічні показники тварин: Тези доповідей Міжнародної наукової конференції «Навколишнє середовище і здоров’я». – Чернівці, 1993. – С. 27-31.
  15. Болезни щитовидной железы / Под ред. Л. Бравермана. - М.: Медицина, 2000. - 417 с.
  16. Ведення сільського господарства в умовах радіоактивного забруднення територій України внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС на період 1999–2002 рр. (Методичні рекомендації) / За ред. Б.С. Прістера. - К.: Ярмарок, 1998. – 103 с.
  17. Виноградская В.Д. Изучение динамики КП 137Cs из разных типов почв в сельскохозяйственные культуры после аварии на ЧАЭС / В.Д. Виноградская // Вісник аграрної науки. 2002. – № 4. – С. 102–103.
  18. Віддалені радіобіологічні та радіоекологічні наслідки Чорнобильської аварії. – К.: Медекол, 1996. - 207 с.
  19. Владимиров В.Г., Красильников И.И., Арапов О.В. Радиопротекторы: структура и функции.- К.: Наукова думка, 1989. - 261 с.
  20. Гамалій І.П. Обґрунтування змісту та організації радіоекологічного моніторингу агроландшафтів з плямистим радіоактивним забрудненням // Регіональні екологічні проблеми: Збірник наукових праць. – К.: Обрії, 2002. – С. 126–128.
  21. Гістологія з основами гістологічної техніки / За редакцією В. П. Пішака. Підручник. - Київ: КОНДОР, 2008. - 400 с.
  22. Гродзинський Д.М. Радіобіологія.- К.: Либідь, 2000. - 448 с.
  23. Гудков І. М. Особливості ведення сільськогосподарського виробництва на забруднених радіонуклідами територіях Лісостепу // Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в Лісостепу України. – К., 2003 – Вид-во ТОВ “Алефа”. – Т. 1. – С.747–775.
  24. Гудков І.М. Сучасна радіаційна ситуація в аграрній сфері на території України, Росії та Білорусі в зоні впливу аварії на Чорнобильській АЕС // Доповіді учасників конференцій “Проблеми сільськогосподарської радіології”: 17 років після аварії на Чорнобильській АЕС. Житомир, 2003. – С. 21–27.
  25. Демографічна ситуація та стан здоров’я населення радіаційно забруднених місцевостей України за перше десятиріччя після Чорнобильської катастрофи / М.І. Омельянець, В.Ф. Торбін, та ін // Радіаційна безпека в Україні. – К., 1996. -  № 1-4. – С. 52-63. 
  26. Доповідь про стан ядерної та радіаційної безпеки в Україні у 2009 році. – К.: Державний комітет ядерного регулювання України, 2010. – 94 с.
  27. Дубова Н.Ф. Аналіз динаміки деяких показників народжуваності в умовах радіаційного забруднення навколишнього середовища // Пріоритетні проблеми гігієнічної науки, медичної екології, санітарної практики та охорони здоров’я: Тез. доп. XIII з’їзду гігієністів України. – К.: МОЗ України, 1995. – С. 167-168. 
  28. Дубова Н.Ф., Гунько Н.В. Деякі аспекти демографічних процесів на територіях, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС // Проблеми радіаційної медицини. – К., 2000. - № 7. – С. 14-19. 
  29. Ендокринологія / За ред. П. М. Боднара. - К.: Здоров'я, 2002. – 512 с.
  30. Іванов Є. Оцінка стану хімічного і радіоактивного забруднення антропогенно-обумовлених геокомплексів // Сучасна географія та навколишнє природне середовище: Збірник наукових праць. – Вінниця, 1999. – С. 30–32.
  31. Йощенко В. І. Оцінка радіобіологічної значимості чорнобильських паливних гарячих частинок в сфері сільськогосподарського виробництва: Автореф. дис. канд. біол. наук: 03.00.08 / НАН України; Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького. - К., 1995. - 20 с.
  32. Камінський О.В. Клінічні аспекти ультразвукової діагностики хронічного аутоімунного тиреоїдиту у постраждалих внаслідок аварії на Чорнобиль-ській АЕС: Автореф. дис. канд. мед. наук: 03.00.01. - К., 2002. - 19 с.
  33. Кашпаров В.А. Влияние физико-химических форм радионуклидов на их биологическую доступность // Вісник аграрної науки. – 2001. – № 4. – С. 11–18.
  34. Кіптенко Л.І. Морфофункціональні зміни в корі надниркових залоз тварин за дії іонізуючого випромінювання і солей важких металів. - К., 2002. - 220 с.
  35. Коваленко Л.И. Радиометрический ветеринарно-санитарный контроль кормов, животных и продуктов животноводства. – К.: Урожай, 1987. – 89 с.
  36. Комиссаренко И. В., Рыбаков С.И., Богданова Т. И. и др. Клинико-морфологичекая характеристика и тактика хирургического лечения папиллярного рака щитовидной железы у детей и подростков // Международный журнал радиационной медицины, 2001. - Т. 3. - № 1-2. - С. 212-216.
  37. Константінов М.П., Журбенко О.А. Радіаційна безпека. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2003. – 151 с.
  38. Косолап Є.В. Динаміка забруднення радіонуклідами сільськогосподарської та лісової продукції Рівненської області за 1991-1996 рр. // Вісник Рівненського державного технічного університету, 2000. – Вип. 2. – С. 32–36.
  39. Косолап Є.В., Веремеєнко С.І. Радіоактивне забруднення Рівненської області // Вісник ДАУ, спецвипуск, 2000. – С. 325–327.
  40. Кравец А.П. Динамика накопления радионуклидов наземной частью злаков //  Радиологические проблемы Чернобыльской аварии, часть II. – К.: АН Украины, 1989. – 190 с. 
  41. Кравец А.П., Павленко Ю.А., Гродзинский Д.М. Звено «почва-растение» и ожидаемые дозовые нагрузки на человека от инкорпорированных  долгоживущих радионуклидов // Радиационная биология. Радиоэкология. – 1996. - т.36. - вып.1. - С. 9-16.
  42. Кравець О.П.,Гродзинський Д.М. Eкологічний прогноз розвитку радіаційної ситуації в Україні та формування доз людини від внутрішнього опромінення // Гігієнна населенних  міст. – К.: Наукова думка, 2000. – 234 с.
  43. Кудряшов Ю.Б., Беренфельд Б.С. Основи радиационной биофизики.- М.: изд-во МГУ, 1982. – 304 с.
  44. Ліхтарьов І. А. Загальнодозиметрична паспортизація в населених пунктах України, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії. Узагальнені дані за 2001 - 2004 рр. (Збірка 10) / І. А. Ліхтарьов, Л. М. Ковган, З. Н. Бойко та ін. - К.: МНС, 2005. – 57 с.
  45. Ліхтарьов І. А. Загальнодозиметрична паспортизація та результати ЛВЛ-моніто-рингу в населених пунктах України, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії. Узагальнені дані за 2005-2006 рр. (Збірка 11) / І. А. Ліхтарьов, Л. М. Ковган, З. Н. Бойко та ін. - К.: МНС, 2007. – 63 с.
  46. М.И.Долгилевич, Г.И.Васенков. Вопросы методологии исследования миграции радионуклидов в ландшафтах Полесья. - В сб.: Проблемы сельскохозяйственной радиологии - пять лет спустя после аварии на Чернобыльской АЭС.- Житомир. - 1991. - С. 30-35. 
  47. Медико-демографические показатели здоровья населения в связи с аварией на ЧАЭС / Н.И. Омельянец, В.Ф. Торбин, Н.В. Гунько, Н.Ф. Дубовая, С.С. Карташова, С.Н. Омельянец // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции. Монография в 3-х книгах. Книга 1. – Киев: “МЕДЭКОЛ” МНИЦ БИО-ЭКОС, 1999. – 315 с. 
  48. Методика суцільного грунтово- агрохімічного моніторингу сільсько-господарських угідь України \\ О.О.Созінов, Б.С. Прістера. – К.: Знання, 1994. - с. 233.
  49. Методичні рекомендації з відбору зразків ґрунту для радіоізотопного аналізу при обстеженні сільгоспугідь //Довідник для радіологічних служб Мінсільгосппроду України. – К., 1997. – С. 14–15.
  50. Методичні рекомендації з дозиметричного контролю / Академія наук УРСР, Міністерство охорони здоров’я УРСР; Косінов Г.А., Коваль Г.М., Адаменко О.А. та ін. – К.: Здоров’я, 1990. – 40 с.
  51. Мисковець І.Я. Оцінка еколого-радіаційного стану території, забрудненої радіонуклідами // Гідрометеорологія і охорона навколишнього середовища–2002: Тези доповідей. – Одеса, 2002. – С. 288–289.
  52. Москалев Ю.И. Отдаленные последствия воздействия ионизирующих излучений.- М.: Медицина, 1991. - 464 с.
  53. Москаль А.В. Ендокринологія. – К.: Вища школа, 1997. – 365 с.
  54. Нейко Є.М. Рудько Г.І., Смоляр Н.І. Медико-геоекологічний аналіз стану довкілля як інструмент оцінки та контролю здоров’я населення. – Івано-Франківськ – Львів: ЕКОР, 2001. – 350 с.
  55. Нейроэндокринология. Клинические очерки / Под ред. Е. И. Маровой. Ярославль: ДИА-пресс, 1999. - 505 с.
  56. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97).- К.: Укр. центр держсанепідемнагляду МОЗ України, 1997. - 121 с.
  57. Основы сельскохозяйственной радиоэкологии / Пристер Б.С., Лощилов Н.А. и др. - К.: Урожай. - 1991. - 471 с.
  58. Петин В.Г., Журавская Г.Л., Пантюхина А.Г., Рассохина А.В. Малые дозы и проблема синергетического взаимодействия факторов окружающей среды // Радиац. биол. Радиоэкология. – 1999. – Т. 39. – № 1. – С. 113–126.
  59. Полетаєва Л.М., Корбан Д.В. Стан радіаційної небезпеки на Україні // Гідрометеорологія і охорона навколишнього середовища-2002: Тези доповідей. – Одеса, 2002. – С. 305–306.
  60. Положенець В.М. Виробництво екологічно чистої продукції в зоні, що постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи // Екологічна безпека техногенно перевантажених регіонів та раціональне використання надр: Матеріали науково-практичної конференції. – К., 2001. – С. 192–196.
  61. Радиация. Дозы, эффекты, риск / Пер. с англ. – М.: Мир, 1990. – 79 с.
  62. Радиобиологические аспекты аварии на Чернобыльской АЭС/ Я.И. Серкиз, В.Г.Пинчук, Л.Б.Пинчук и др.- К.: Наукова думка, 1992. - 172 с.
  63. Руднев І.М. Стан ендокринної функції підшлункової залози при дії малих рівнів іонізуючого опромінення та стресу. - К., 2002. - 154с.
  64. Руководство по клинической эндокринологии / Под ред. Н. Т. Старковой. СПб.: Питер Пресс, 1996. - 544 с.
  65. Самойленко В.М. Комплексне районування радіоактивно забруднених територій Полісся і півночі Лісостепу за гідрологічно-ландшафтними умовами та можливими радіоекологічними наслідками місцевого водо- і ресурсокористування. – К.: Ніка-Центр, 1999. – 280 с.
  66. Синдром Иценко-Кушинга / Под ред. В. Г. Баранова, А. И. Нечая. Л.: Медицина, 1988. - 222 с.
  67. Скачек М.Ю. Вплив іонізуючого опромінення на гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдну систему та модифікація його за допомогою речовин природного походження: Автореф. дис. канд. біол. наук. - К., 2000. - 19 с.
  68. Состояние и задачи радиационно-медицинской, социально-экономической и психологической защиты населения радиационно загрязненных местностей / В.А. Бузунов, Н.И. Омельянец и др. // Актуальные и прогнозируемые нарушения психического здоровья после ядерной катастрофы в Чернобыле: Тез. докл. междун. конф. (Киев, 24-28 мая 1995 г.). – Киев: Ассоциация “Врачи Чернобыля”, 1995. – С. 134. 
  69. Тацій О.В. Роль іонізуючої радіації у розвитку гормональних порушень у віддалені строки після аварії на Чорнобильській АЕС у жінок репродуктивного віку, які зазнали опромінення в пре- і пубертатному періоді. - К., 2006. - 175 с.
  70. Токарчук Н. І. Імунологічні зміни в щитовидній залозі дітей, які постійно мешкають в зоні дії малих доз радіації: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.10 / Харківський держ. медичний ун-т. - Харків, 1998. - 19 с.
  71. Ярмоненко С.П. Радиобиология человека и животных.- М.: Высшая школа, 1988. - 424 с.
  72. http://www.ic-chernobyl.kiev.ua – Сайт Чорнобильського реґіонального державного центру науково-технічної інформації (Україна).
  73. http://www.snrcu.gov.ua – Сайт Державного комітету ядерного регулювання України (Україна).
  74. http://mns.gov.ua – Сайт Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
  75. http://www.energoatom.kiev.ua – Сайт Національної атомної енерго-генеруючої компанії „Енергоатом” (Україна).
  76. http://www.sstc.kiev.ua – Сайт Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки (Україна).
4626
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (093) 202-63-01,
 або телефонуйте: (093) 202-63-01, (066) 185-39-18.