Творчість йозефа рота в українській міжлітературній рецепції: візія першої світової війни і типологія образів-персонажів

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

 

Дзись Тарас Васильович

 

УДК 82.091

 

Творчість йозефа рота в українській міжлітературній рецепції: візія першої світової війни і типологія образів-персонажів (БОГДАН ЛЕПКИЙ, МИРОСЛАВ ІРЧАН, ОСИП ТУРЯНСЬКИЙ, РОМАН КУПЧИНСЬКИЙ)

 

10.01.05 – порівняльне літературознавство

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

 

Тернопіль – 2008

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії літератури та порівняльного літературознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Гром’як Роман Теодорович, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Рихло Петро Васильович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича професор кафедри зарубіжної літератури і теорії літератури; кандидат філологічних наук, доцент Цибенко Лариса Богданівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри світової літератури.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2.

 

 

Австрійський прозаїк Йозеф Рот (1894 – 1939) – один з найвідоміших представників феномена, за визначенням К. Маґріса, "Габсбурзького міфу в модерній австрійській літературі". 

Починаючи з 20-х років ХХ століття його з різною інтенсивністю перекладали в Європі, але тільки з поверненням в українську культуру низки раніше вилучених з неї письменників надзвичайно розширилися горизонти тих контекстів, у яких увиразнюються теми, мотиви, проблематика й поетика його спадщини. Тепер, по суті, постає не тільки новий Й. Рот як письменник, а й новий ракурс у ротознавстві, пов'язаний з українською міжлітературною рецепцією. Тому актуальність нового звернення до німецькомовної і перекладеної українською мовою спадщини Йозефа Рота зумовлена необхідністю дослідження двох аспектів української міжлітературної рецепції. 

Нові аспекти ротознавства зумовлені зміною літературних і літературознавчих парадигм за неповне двадцятиріччя, а також трансформацією компаративістики за умов глобалізації суспільного життя, прискоренням міжкультурного обміну.

Для нового аналізу габсбурзького міфу крізь українську міжлітературну рецепцію справді є відповідні передумови і підстави. Вони пов’язані насамперед із ґрунтовними дослідженнями автобіографії Й. Рота (Д. Бронзен, США; Г. Ньюрнбергер, Німеччина), критичним опрацюванням текстів письменника в збірнику праць германістів світу "Joseph Roth und die Tradition" (1975), у матеріалах міжнародного симпозіуму "Joseph Roth: Interpretation, Kritik, Rezeption" (1990); з напрацюваннями російських літературознавців (Ю. Архипов, В. Пронін, В.Сєдєльнік, Л. Єфремова, Л. Базірева). Реінтерпретації творчості письменника в цілому та окремих його творів, зокрема і публіцистики тепер можуть сприяти публікація в перекладі російською мовою листування ("Вопросы литературы", 1994. – № 6. – С. 174 – 227), нове німецьке перевидання публіцистики Й. Рота "Reise nach RuЯland" (Кельн, 1995), дослідження італійського германіста Клаудіо Маґріса, українських літературознавців (Т. Гаврилів, Д. Затонський, Г. Петросаняк, Л. Цибенко). 

Об’єктом верифікації колективно напрацьованих засад , на ґрунті яких увиразнюється наша тема, є художні, публіцистичні та епістолярні тексти Йозефа Рота і співвідносні з ними прозові твори Б. Лепкого, М. Ірчана, Р. Купчинського, О. Турянського про Першу світову війну в її екзистенційних вимірах. У такій проекції постає предмет нашого осмислення – типологія персонажів, які переживають втрату батьківщини і перебувають у "втечі без кінця".

Мета дисертації полягає в конструюванні української міжлітературної рецепції художнього світу Йозефа Рота на матеріалах текстів, що виникли в ареалі габсбурзького міфу. Досягнення цієї мети передбачає реалізацію таких конкретних завдань:

– виявити закоріненість концептуальних загальнолюдських типів, що уявнюватимуться в екстремальних ситуаціях багатокультурних спільнот;

– окреслити найближчий історико-літературний контекст розквіту таланту Й. Рота;

– обґрунтувати українську домінанту в міжлітературній рецепції споріднених текстів, їх міжтекстуальну інтерференцію;

– співвіднести поетику і типологію художніх творів про людей світової війни, які втрачають батьківщину;

– виокремити загальнокультурні концепти, які мають конструктивне значення поведінкових парадигм для літературних персонажів-характерів.

Методологічною основою дисертації послужили праці зарубіжних та українських діячів культури в галузі літературознавства, зокрема германістів (К. Маґріс, Д. Бронзен, В. Джонстон, Е. Цьольнер, Д. Затонський, М. Зимомря, П. Рихло, Л. Цибенко, К. Левицький), фахівців зі світової літератури та порівняльного літературознавства (Й.-В. Ґете, І. Франко, О. Веселовський, Д. Дюришин, М. Бахтін, Д. Наливайко, А. Волков, В. Матвіїшин, Ю. Лотман, Д. Чижевський), теоретиків з культурології та антропології (К. Леві-Строс, Д. Ружмон, У. Еко, О. Гомілко, А. Компаньйон, П. Рікер), дослідників з генології і перекладознавства в системі компаративістики (М. Бахтін, Н. Копистянська, М. Гіршман, Р. Гром’як, П. Топер, М. Лановик). Досягнення поставленої мети і завдань передбачає використання порівняльно-історичного, типологічного методів і елементів структурно-функціонального аналізу, текстів, стратегій рецептивної поетики. 

Зв'язок дослідження з комплексними планами і науковими програмами. Дисертація виконана на кафедрі теорії літератури та порівняльного літературознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, колектив якої розробляє тему "Проблеми рецептивної поетики, наратології і транслаторики в українсько-зарубіжних літературних зв’язках" (номер державної реєстрації 0105U000748). План-проспект дисертації узгоджений з координаційною радою "Класична спадщина і сучасна художня література", що функціонує при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (протокол №1 від 24 лютого