Перегляд судових рішень в порядку виняткового провадження

Актуальність теми. Побудова України як правової держави вимагає створення такого механізму функціонування судової влади, який забезпечував би доступність правосуддя та справедливість судочинства, ефективне поновлення порушених прав. Покладення на державу обов’язку захищати права і свободи людини й громадянина означає гарантоване право на звернення до суду за вирішенням конфліктів правового характеру. Гарантування судового захисту прав і свобод людини і громадянина означає також, що кожному, чиї права порушені, має бути забезпечене право на перегляд вироків, ухвал і постанов суду вищим судом (п. 5 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 2 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ч. ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України).

Ідеалом правосуддя є законне, обґрунтоване та справедливе, а відтак –  стабільне і непохитне судове рішення, яким припиняються матеріальні та процесуальні правовідносини шляхом категоричного вирішення правового конфлікту. Однак практично такий ідеал є недосяжним. Як би правильно не була організована судова система, якими б не були гарантії, створені законом для винесення судом правосудних рішень, можливість допущення помилок при їх постановленні ніколи не можна виключити. Тому виникає потреба в створенні надійної та ефективної системи виявлення, виправлення та попередження судових помилок. Світова та вітчизняна наука і практика кримінального судочинства виробили таку систему. В Україні її складовими елементами є апеляційне, касаційне провадження та перегляд судових рішень у порядку виняткового провадження. 

 В умовах взятого Україною курсу на повноправне членство у європейській спільноті хід реформування вітчизняного кримінально-процесуального законодавства, зокрема його контрольних стадій, перебуває під пильним спостереженням європейської та світової громадськості. Серед цих стадій на особливу увагу заслуговує перегляд судових рішень у порядку виняткового провадження, оскільки питання, які ставляться та вирішуються на цьому етапі кримінально-процесуальної діяльності, зумовлені перевіркою таких судових рішень, правосудність яких, здавалося б, не повинна викликати сумнівів. 

У складному та тривалому процесі формування в Україні правової держави, необхідно переосмислити результати проведених раніше досліджень з проблем перегляду судових рішень, що набрали законної сили, дослідити зміни, новели, запроваджені у вітчизняне кримінально-процесуальне законодавство останніх років, дати їм науково обґрунтований аналіз та відповідну правову оцінку. Все це й зумовлює актуальність дипломної роботи, її наукове та практичне значення.

Стан дослідження проблеми. Проблеми, пов’язані з переглядом судових рішень у порядку виняткового провадження, незважаючи на важливе теоретичне та практичне значення, не привертають особливої уваги вчених. На сьогоднішній день лише для Бобечко Н. Р. [12-18] вони стали предметом дисертаційного та спеціальних монографічних досліджень. Окремі аспекти перегляду судових рішень у порядку виняткового провадження висвітлені, головним чином, на конференціях у тезах доповідей, у статтях, в окремих главах посібників і підручників з кримінального процесу України та в розділах науково-практичних коментарів до чинного Кримінально-процесуального кодексу України (далі –  КПК України), авторами яких є М. Й. Коржанський [31], В. M. Кравчук та О. І. Угриновська [32], М. О. Потебенько [48], С. В. Ківалов і  Ю. С. Червоний [51] та ін. 

Однак праці цих та інших авторів, які торкаються перегляду судових рішень, що набрали законної сили, були створені в інших умовах –  до становлення України як самостійної, незалежної держави з новим соціально-економічним устроєм та правовою системою, до прийняття Конституції України 1996 р., численних концептуальних змін у законодавстві, що регламентує кримінальний процес, особливо після проведення у 2001 р. так званої “малої судової реформи”. Відтак у цих працях з об’єктивних причин не враховані ті кардинальні політичні, соціально-економічні та правові перетворення, що відбулися за цей час. 

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є теоретичний та практичний аспекти відносин, які виникають, змінюються та припиняються під час перегляду судових рішень у порядку виняткового провадження, а також процесуальна форма його застосування.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є норми чинного кримінально-процесуального законодавства України, які регламентують питання перегляду судових рішень у порядку виняткового провадження, практика їхнього застосування, теоретичні дослідження в цій галузі.

Мета і завдання дослідження. Метою дипломної роботи є дослідження теоретичних та практичних проблем перегляду судових рішень у порядку виняткового провадження, вироблення пропозицій щодо подальшого вдосконалення кримінально-процесуального законодавства України та практики його застосування.

Для досягнення цієї мети ставилися наступні завдання:

• визначити суть, завдання і значення стадії перегляду судових рішень в порядку виняткового провадження;
• проаналізувати наявні в юридичній літературі думки з приводу перегляду судових рішень у порядку виняткового провадження;
• визначити місце та роль перегляду судових рішень у порядку виняткового провадження в системі перегляду судових рішень у кримінальному процесі України;
• дослідити підстави для перегляду судових рішень в порядку виняткового провадження;
• визначити сутність і поняття перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, його місце в загальній системі переглядів;
• розкрити сутність і поняття перегляду судових рішень з підстав неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення;
• вивчити судову практику застосування норм кримінально-процесуального закону, які регламентують перегляд судових рішень у порядку виняткового провадження.

Методи дослідження. Методологічною основою дипломної роботи передусім є загальнонаукові методи пізнання: аналіз, синтез, узагальнення, дедукція, індукція, аналогія, формально-логічний метод. 

Крім того, застосовано і спеціальні методи пізнання: історико-правовий (використовувався в ході вивчення пам’яток права та дослідження становлення і розвитку норм, які визначають перегляд судових рішень, що набрали законної сили, на різних етапах формування української державності); порівняльно-правовий (застосовувався при порівнянні українського кримінально-процесуального законодавства та кримінально-процесуального законодавства інших держав, що дало змогу виявити факти подібності і відмінності, притаманні кримінально-процесуальним законодавствам різних держав стосовно регулювання перегляду судових рішень, що набрали законної сили, а також використати найоптимальніші схеми побудови процесуальних інститутів та проваджень у зарубіжних країнах для вдосконалення вітчизняного кримінально-процесуального законодавства); статистичний (використано в ході вивчення та узагальнення судової практики, що дало можливість глибше дослідити ефективність застосування норм, які регламентують перегляд судових рішень у порядку виняткового провадження в судовій практиці, критично оцінити результати судової діяльності); моделювання (застосовувався для побудови проектів кримінально-процесуальних норм та інститутів, а також відповідних глав КПК України, які стосуються перегляду судових рішень, що набрали законної сили).

Теоретичне і практичне значення роботи. Висновки та пропозиції стосовно перегляду судових рішень у порядку виняткового провадження, висвітлені в даній дипломній роботі, можуть бути використані як у науково-теоретичному напрямі студентами та педагогами, так і в практичному напрямі практичними фахівцями під час реалізації кримінально-процесуальних норм. 

Структура роботи зумовлена метою та предметом дослідження. Дипломна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (73 найменування) і додатків. Повний обсяг дипломної роботи становить 121 сторінку.