Правові відносини

Актуальність теми. Необхідними умовами існування й успішного розвитку кожного суспільства є узгодженість інтересів різних його членів, установлення та підтримання між ними певного порядку. Такий порядок забезпечується за допомогою розгалуженої системи, в якій чільне місце посідає правове регулювання держави. Сьогодні, в умовах формування в Україні основ правової держави, роль і значення правового регулювання суспільних відносин набувають дедалі більшої актуальності.

Особливої актуальності у сучасних умовах набувають дослідження змісту, характеру та закономірностей формування правових відносин, оскільки вони розглядаються не тільки як каркас соціальної структури суспільства, а і як запорука становлення й розвитку демократичних процесів. Майже всі відомі українські політики і вчені говорять про необхідність реформування правової системи, оскільки вона не відповідає своїм основним цілям – не сприяє верховенству права в країні над владою.

Сучасна юридична наука характеризується наявністю двох підходів до визначення елементів механізму правового регулювання, а саме: широкого, що характеризується наявністю сукупності елементів, які беруть участь у процесі впорядкування суспільних відносин (норми права, нормативно-правовий акт, юридичні факти, правовідносини, тлумачення, реалізація права, законність, правосвідомість, правова культура, правомірна поведінка, протиправна поведінка, юридична відповідальність), та вузького, який включає лише елементи, які становлять основу регулятивної функції права (норми права, нормативно-правові акти, правовідносини, реалізація права, законність).

Дослідження сутності правової системи дають можливість стверджувати, що однією з головних складових правової системи правові відносини, а в умовах кризового суспільства вони деформуються, видозмінюються. Тому актуальною проблемою є з’ясування сутності правових відносин та визначення основних закономірностей їх формування у правовій державі. 

Стан дослідження проблеми. Проблема визначення і систематизації поняття правових відносин знайшла відображення у багатьох вітчизняних дослідженнях. Зокрема, їй присвячені праці О. Є. Бугаєць [1], Г. В. Кикоть [6], С. М. Легуші [8]. Загальні питання, які стосуються видів та ознак правових відносин, досліджуються О. Ф. Скакун [12], С. О. Сунєгіним [14], Л. М. Шестопаловою [15] та багатьма іншими.

Мета роботи – теоретично обгрунтувати і узагальнити підходи до дефініції поняття правових відносин, їх класифікації та ознак.

Об’єкт дослідження – правові відносини як основа побудови правової держави.

Предмет дослідження – сутнісний зміст та види правових відносин.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить загальний діалектичний метод наукового пізнання дійсності, на підставі якого всі явища досліджуються в їх взаємозв’язку, в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, а також спеціальні методи: логіки (аналіз, синтез, дедукція); системно-структурний метод; порівняльно-правовий метод.