Зовнішня політика Маргарет Тетчер

Ім'я Маргарет Тетчер не залишає байдужим, про неї написано десятки книг. Ця жінка дуже популярна в багатьох країнах, а особливо Тетчер була популярною в Радянському Союзі в середині 80-х років. Тетчер увійшла в історію Британії, як перша жінка прем'єр-міністр. Історія Британії не знала такого прикладу, коли б жінка керувала воєнними операціями, як це було під час війни з Аргентиною. Як справжній великий політик, вона не стояла на місці і, твердо дотримуючись своїх основних принципів, згодом змінювала свої оцінки і погляди. Саме тому інтерес істориків до персони Маргарет Тетчер надзвичайно великий. 

У вітчизняній історіографії є ряд авторів, які присвятили свої роботи діяльності Тетчер на зовнішній арені, ще при її правлінні,  так і робота закордонного автора.  У цих роботах відображені кроки до «примирення» зі СРСР і підсумки Англо-Аргентинського конфлікту. Після залишення М. Тетчер поста прем'єр-міністра вийшла книга закордонного автора, у якій дається оцінка і критика її діяльності.  Так само глибоко і всебічно вивчалася зовнішньополітична діяльність радянських дипломатів, які мали особисті бесіди з Тетчер.

Є також ряд літератури, яка досі не перекладена на російську чи українську мову, до неї відносяться і мемуари Тетчер у двох томах.

У рефераті зроблено спробу розглянути основні напрямки зовнішньої політики М. Тетчер:

1. Тверда політика відносно країн «третього світу» - Фолклендський конфлікт.
2. Тісні партнерські відносини зі США.
3. Активна участь Великобританії у євроінтеграційних процесах.

90-і роки висунули перед прем'єр-міністром нелегкі завдання. Характерною властивістю зовнішньої політики Маргарет Тетчер був націоналізм, зміст якого полягав у постійній турботі про благо Великобританії. Націоналізм Маргарет Тетчер проявлявся як у вирішенні зненацька виникаючих питань, так і постійних проблем, до числа яких відносилися взаємини Англії з Європейським співтовариством. 

Націоналістичні, антиконтинентальні ідеї Тетчер, які зустрічають підтримку в британських фінансово-промислових колах і схвалення багатьох британців, у той же час додали Британії ворогів у Західній Європі, а її європейські партнери стали усе більше сприймати "залізну леді" як досить незручного союзника.