Ґендерна компонента сучасного українського суспільства (соціально-філософський аспект)

Предмет:

Тип работы:

Автореферат

К-во страниц:

Язык:

Українська

Оценка:

конференціях “Сучасні проблеми управління” (Київ, 2001 р., 2003 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Досвід та перспективи соціальної роботи: Україна – Німеччина” (м. Київ, 2002 р.); у рамках брифінгу “Особливості ґендерної соціалізації підлітків в умовах інтернатного закладу” (Тернопіль, 2002 р.); міжнародних конференціях “Ґендерний компонент у структурі вищої технічної освіти і природничих наук” (Київ, 2002 р., 2005 р.); на VI-VIII міжнародних науково-практичних конференціях “Творчість як предмет міждисциплінарних досліджень” (Київ, 2001 р., 2003 р., 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми ґендерної рівності в роботі установ, організацій та підприємств водного транспорту України” (Київ, 2003 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Формування ґендерної культури молоді: проблеми та перспективи” (м. Тернопіль, 2003 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Ґендер: реалії та перспективи в українському суспільстві” (Київ, 2003 р.); ІІІ Міжнародному симпозіумі з біоетики “Глобальна біоетика: сучасні виміри, проблеми, рішення” (Україна, Київ, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Реформування правової системи України: проблеми і перспективи розвитку в контексті європейських інтеграційних процесів” (Київ, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика ґендерного виховання студентської молоді: досвід, проблеми, перспективи” (м. Запоріжжя, 2004 р.); Четвертій науково-методичній конференції “Викладання психолого-педагогічних дисциплін у технічному університеті: методологія, досвід, перспективи (м. Київ, 2005 р.); International Conference on Engineering Education “Global Education Interlink” (Silesian University of Technology, Gliwice, Poland, July 25-29, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції “Жінки в науці та освіті: минуле, сучасність, майбутнє” (м. Київ, 2005 р.); Міжнародному симпозіумі з біоетики “Розвиток ідей біоетики у європейському контексті” (Україна, Київ, 2006 р.); науково-методичному семінарі “Ґендерні реалії та європейські перспективи українського суспільства” (м. Київ, 2005 р.); круглому столі “Ґендерна складова консолідації українців у сучасному світі” у рамках Міжнародної наукової конференції “Український досвід спільнотного згуртування” (Україна, Київ, 2006 р.); круглому столі “Ґендерне коло України – 2007” (Київ, 2007 р.). Матеріали дослідження були використані під час участі дисертантки у проведенні семінарів у рамках проекту “Інформаційна підтримка впровадження ґендерної освіти в Україні” (НТУУ “КПІ”, 2003 р.).

Публікації. Основні положення дисертації відображені у 14 публікаціях, серед яких 4 статті у фахових наукових виданнях, що входять до переліку ВАК України в галузі “філософські науки”, підрозділ у колективній монографії, матеріали конференцій та статті у інших наукових виданнях.

Структура дисертації та її обсяг обумовлені поставленою метою і завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що охоплюють дев’ять підрозділів та висновки до кожного з розділів, загальних висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 229 сторінок. Обсяг основного тексту дисертації складає 186 стор. Список використаних джерел містить 385 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт та предмет дисертаційного дослідження, сформульовано його мету та завдання, охарактеризовано джерела, методологічні засади та методичний інструментарій, висвітлено наукову новизну та практичне значення роботи, наведені дані про апробацію одержаних результатів і публікації.

Перший розділ “Філософська інтерпретація соціокультурної значимості чоловічого та жіночого” присвячений визначенню та характеристиці основних підходів до вивчення досліджуваної тематики. Містить теоретико-методологічні засади соціально-філософського дослідження ґендерних чинників, з'ясування ґенези і механізмів формування патріархальних уявлень, на основі яких базувала свої концепції європейська філософська традиція.

У першому підрозділі “Теоретико-методологічне підґрунтя соціально-філософського дослідження ґендерної складової суспільства” висвітлено стан наукової розробленості проблеми, проаналізовано різні аспекти ґендерної теорії, зокрема, методологія ґендерних досліджень та визначено основні поняття дисертації.

Для дослідження використано категоріально-аналітичний апарат ґендерної теорії, заснованої на соціоцентрованій концепції ґендеру та теоретичні здобутки феміністської філософської спадщини: С. де Бовуар, К. Мілет, С. Бем, Г. Рубін, А. Дворкін, Б. Фрідан, З. Айзенштайн, К. Дельфі, Д. Хубер, М. Дейлі, Н. Чодороу, Р. Коллінз, Е. Кесслер-Херріс, А. Девіс, белл хукс, Д. Батлер, Т. де Лауретіс, М. Кіммел, Ж. Грір, М. Вітттіг, Ш. Банч, Л. Ірігарей, Ш. Берна та ін. Використані також роботи з культурологічної спадщини З. Фрейда, Р. Айслер, К.П. Естес, М. Мід, З. Лев-Старович, Р. Теннехілл.

Філософські теорії фемінізму опрацьовано на пострадянському просторі та у вітчизняному філософському доробку здебільшого у контексті концептів модерну та постмодерну: дослідження І. Жеребкіної, Н. Гапон, Д. Коновалова, А. Овчарова, російської авторки О. Поспєлової. Також серед російських авторів значний теоретичний доробок з ґендерної тематики мають: С. Айвазова, Г. Брандт, О. Вороніна, Є. Здравомислова, Т. Клименкова, М. Малишева, Г. Сілласте, Е. Мезенцева, Н. Пушкарева, А. Темкина, А. Усманова. Релевантними для дослідження є також роботи Н. Михайлової. Екзистенції статі та ґендеру як специфічної сфери філософської антропології розкрито у працях українських авторів Н.Хамітова, С.Крилової та Л.Гармаш. Зауважимо, що для дослідження мають значення праці знаних авторів з культурологічної сексології радянської школи: І. Кона, А. Бєлкіна, В.А. Геодакяна, В. Ткаченко, Г. Васильченко.

Ключовою категорією дослідження є ґендерна система, яка нерозривно пов’язана з соціальною структурою та функціями суспільної ролі. Сучасна дифузність ґендерних ролей є свідченням того, що ґендерна система є відносно незалежним від біологічних відмінностей продуктом людської діяльності та взаємодії, має упорядкованість зв’язків та відносин, власну структуру та логіку розвитку, джерела та рушійні сили, механізми функціонування та розвитку якої є культурно детермінованими і пов’язаними з різноманітними формами діяльності людей. Конкретно-історичні умови визначають сукупність зв’язків та закономірності взаємодії ґендеру як невід’ємного складника соціальної стратифікації із іншими структурними