Алергія до тарганів у хворих на бронхіальну астму та алергічний риніт

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ФТИЗІАТРІЇ І ПУЛЬМОНОЛОГІЇ імені Ф.Г. ЯНОВСЬКОГО

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»

 

ГРИШИЛО АНТОН ПАВЛОВИЧ

 

УДК: 616-056. 3: 599. 721-071-08

 

АЛЕРГІЯ ДО ТАРГАНІВ У ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ ТА АЛЕРГІЧНИЙ РИНІТ

 

14. 01. 29 – клінічна алергологія

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

 

Київ – 2008

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті імені М. І. Пирогова МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Зайков Сергій Вікторович, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова МОЗ України, професор кафедри фтизіатрії з курсом клінічної імунології та алергології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Кужко Михайло Михайлович, Державна установа «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського АМН України», завідувач відділенням фтизіопульмонології доктор медичних наук, професор Бездітко Тетяна Василівна, Харківський національний медичний університет МОЗ України, професор кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №2.

Захист відбудеться «29» вересня 2008 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 552. 01 при Державній установі «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського Академії медичних наук України» (03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 10).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського Академії медичних наук України» (м. Київ, вул. М. Амосова, 10).

Автореферат розісланий «26» серпня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Бегоулева Ж. Б.

 

 

Актуальність теми. Алергічні захворювання (АЗ) в сучасних умовах є одними з найбільш розповсюджених захворювань серед населення і складають велику медичну та соціальну проблему (Фещенко Ю. І. та співавт., 2003; Пухлик Б. М., 2004; Яшина Л. О. та співавт., 2005). За даними різних дослідників, від 10, 0% до 40, 0% усього населення світу страждають на АЗ (Чернушенко Е. Ф., 2002; Дранник Г. Н., 2006; Bauchau V., Durham S. R., 2005). При цьому на фоні загального зростання цих захворювань спостерігається поширення гіперчутливих реакцій до внутрішньожитлових інсектних алергенів, до яких відносяться й алергени тарганів (АлТ). В роботах закордонних дослідників (Arbes S. J., 2005; Lopata A. L. et al., 2005) наголошується, що поширеність гіперчутливості (ГЧ) до АлТ коливається в залежності від географічного розташування країн, стану довкілля, матеріально-побутових умов, наявності клінічних ознак АЗ тощо від 4, 0% до 73, 0%. Особливо високою є частота алергії до тарганів серед пацієнтів з бронхіальною астмою (БА) і алергічним ринітом (АР).

Специфічна діагностика даного виду алергії основана на даних алергологічного анамнезу, шкірних, інших провокаційних та лабораторних тестів з певними алергенами (Трунова О. А. и др., 2003; Медуницына Е. Н., 2004; Дранник Г. Н., 2006). Позитивні шкірні проби з АлТ реєструються у 24, 3-60, 9% пацієнтів з БА та/або АР (Stelmach I. et al., 2002; Tamayo C. O., 2005) на відміну від осіб без клінічних ознак АЗ, серед яких гіперчутливість до АлТ за допомогою шкірних тестів виявляється в 4, 7% випадків (Macan S., 2003). В діагностиці гіперчутливості до АлТ широко застосовуються і лабораторні тести – імуноферментний або хемілюмінесцентний аналіз (Хаитов Р. М. и др., 2002; Heinzerling L. et al., 2005), РАСT, ELISA, імуноблотинг (Ласиця О. Л. та співавт., 2004; Morgan W. J. et al., 2004), результати яких добре корелюють з результатами шкірних проб. На жаль, в Україні дані методи діагностики залишаються майже недоступними для практичної охорони здоров’я внаслідок високої вартості, відсутності апаратури та реактивів для їх проведення.

Оскільки ефективність лікування хворих на різноманітні АЗ в значній мірі залежить від своєчасного усунення контакту з причинним алергеном або зменшенні чутливості до нього, тому питання специфічної діагностики та специфічної імунотерапії (СІТ) алергенами набуває надзвичайно важливого значення. Досвід, що накопичений протягом багатьох років вітчизняними та іноземними алергологами (Гущин И. С., Курбачева О. М., 2002; Недєльська С. М., 2004; Алешина Р. М., 2005; Пухлик Б. М., 2005; Skoner D. P., 2006), переконливо свідчить, що СІТ є ефективним, а при виконанні необхідних умов її проведення й безпечним методом лікування хворих на АЗ. Але в літературі зустрічаються лише поодинокі дані про можливість застосування з метою алерговацинації АлТ (Пыцкий В. И. и др., 1999; Федоскова Т. Г., 2004).

В Україні раніше дослідження щодо вивчення поширеності, діагностики, ефективності та безпечності СІТ АлТ серед хворих на БА та/або АР не проводились, насамперед у зв’язку з відсутністю вітчизняних алергенів. Тому зрозумілим є вибір напрямку роботи, спричинений об’єктивною необхідністю вдосконалення діагностики алергії до тарганів та лікування пацієнтів з АЗ, що зумовлені гіперчутливістю до АлТ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота входить до конкурсної держбюджетної теми кафедри фтизіатрії з курсом клінічної імунології та алергології Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова за замовленням МОЗ України: “Епідеміологічне дослідження алергічних захворювань неантропогенного та антропогенного генезу” (номер державної реєстрації 01. 9. 10 026085), а також до теми: “Удосконалити, апробувати нові форми алергенів для місцевої специфічної імунотерапії алергічних