Психологічні особливості взаємин молодших школярів з однолітками

Актуальність теми дослідження. Для виховання дитини, як і для її навчання, потрібно знати дитину, розуміти її духові нахили, її темперамент, фізичний склад організму. Ще не так давно навіть свідомі вихователі вважали, що дитина - це тільки молода людина, незакінчений, ще не цілком розвинений образ дорослої людини. Але психологічні досліди останніх років упевнили усіх педагогів, що дитина - це окремий фізичний і духовий організм. Наукові праці переконали педагогів, що кожна дитина відрізняється від дорослої людини, що існують загальні типи дітей і разом з тим є дуже велика різниця між окремими дітьми; і з цю індивідуальність слід врахувати кожному педагогу.

Актуальність теми роботи зумовлюється необхідністю вивчення особливостей формування взаємин дітей молодшого шкільного віку, а саме методам виховання взаємодопомоги, досліджуються прийоми педагогічного керівництва взаєминами дітей різних вікових груп в різних видах їх спільної діяльності - ігрової, продуктивної, трудової. Сьогодні система освіти наголошує на необхідності створення в учнівському колективі атмосфери, пройнятої духом доброзичливості і взаємодопомоги, турботливого ставлення дітей одне до одного. Значна увага приділяється змісту роботи вихователя, спрямованому на розвиток у молодших школярів доброзичливого ставлення до товаришів по групі, взаємодопомоги, в основі якої лежить принцип систематичного виховного впливу на емоційну сферу дитини, розкривається значення сімейного виховання у формуванні в дітей позитивної спрямованості на ровесників.

Аналіз роботи шкіл, вислови і дані науковців свідчать про те, що не всі педагоги приділяють достатню увагу формуванню позитивних взаємин дітей у процесі їх повсякденного спілкування, часто пускають їх на самоплив, а тоді в учнівському колективі колективі виникають стосунки, які не лише гальмують розвиток у молодших школярів доброзичливого ставлення до своїх товаришів, а навіть породжують відверто неприязні прояви щодо однолітків - черствість, байдужість, приниження гідності іншого тощо.

Стан дослідження проблеми. Проблема дослідження широко представлена працями як педагогічного, так і психологічного напрямку вивчення міжособистісного спілкування молодших школярів. Зокрема, слід відзначити праці Л. М. Божович [3] та А. Прохорова і Г. Геніна [31], які присвячені висвітленню психологічних механізмів розвитку міжособистісних стосунків дітей, Г.С. Костюка  [20], Л. М. Шапко [40] і В. П. Кравця  [21], у яких основна увага звернута на роль педагога у розвитку процесів спілкування і взаємодопомоги учнів молодших класів. Також необхідно звернути увагу на роботи М.Й. Боришевського [4], Н.О. Головань [10] та О.В. Киричук  [17], які висвітлюють пріоритетну роль спілкування у молодшому шкільному віці як фактора психологічної і соціальної адаптації учня в школі, у колективі тощо. Праці Л. П. Петренко [29], О. Чеснокової [39], О. І. Мороз [25] та О. Г. Ярошенко [45] торкаються проблеми навчання учнів позитивним міжособистісним стосункам у процесі групової роботи. Висвітлення цими вченими питань, які розкривають шляхи формування позитивних взаємовідносин дітей, має важливе значення для педагогічної практики, зокрема поліпшення виховного процесу в навчальному закладі, однак у сучасних умовах ряд аспектів проблеми залишаються недостатньо дослідженими, а тому потребують уточнення.

Об’єкт дослідження – міжособистісні стосунки молодших школярів.

Предмет дослідження – психологічні чинники міжособистісних стосунків молодших школярів.

Мета роботи – вивчення особливостей міжособистісних взаємин молодших школярів, аналіз їх перебігу і формулювання пропозицій щодо покращення.

Відповідно до об’єкта, предмета і мети роботи сформульовано наступні її завдання:

• охарактеризувати взаємини молодших школярів з однолітками як психологічну проблему;
• проаналізувати значення взаємин з однолітками для розвитку молодшого школяра;
• експериментально дослідити особливостей взаємин молодших школярів з однолітками.

Методи дослідження. Під час виконання роботи використовувалися такі методи, як  теоретичний аналіз літературних джерел, порівняльний аналіз та систематизація, бесіди, спостереження за навчально-виховним процесом, вивчення документації, педагогічний експеримент, кількісний та якісний аналіз результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі ЗОШ №28 І-ІІІ ступенів м. Рівне, вибірка склала 28 учнів третіх класів.

Структура роботи. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, двох поширених розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків, загальний обсяг роботи складає 62 сторінки.