Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Україна у 1920 – 1930 роках. ІІ Світова війна

Предмет: 
Тип работы: 
Лекція
К-во страниц: 
29
Язык: 
Українська
Оценка: 
Тема 7. Україна у 1920 – 1930 роках. ІІ Світова війна
 
7.1 Утвердження сталінського режиму у Радянській Україні. Трагедія голодомору і розстріляного відродження
7.2 Західноукраїнські землі у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини
7.3 Україна у ІІ Світовій війні (1939 – 1945 рр.)
 
7.1 Утвердження сталінського режиму у Радянській Україні. Трагедія голодомору і розстріляного відродження
 
Перехід до НЕПу. Голод 1921 – 1923 рр.
Захоплена більшовиками, Україна перебувала у надзвичайно важкому соціально-економічному становищі: згортання промислового виробництва, безробіття, падіння врожайності, нестача палива, харчів, одягу, взуття тощо, стали характерною ознакою суспільного життя. До цього призвели світова війна і революція, окупація, анархія і бандитизм.
Влітку 1921 р. південь України, як і російське Поволжя, охопила засуха. Восени 1921 р. виник голод 1921 – 1923 рр., від якого померли близько 1,5 млн. селян.
Загроза політичного та економічного краху змусила більшовиків перейти у 1921 р. до “нової економічної політики” (НЕП), що означала часткове повернення до капіталізму, але військова промисловість, транспорт, банки, зовнішня торгівля залишались у руках держави.
Суть НЕПу: запровадження ринкової системи і товарно-грошових відносин; елементів державного капіталізму; денаціоналізація; розвиток усіх форм кооперації; госпрозрахунок; матеріальна зацікавленість; заміна продрозверстки продподатком, плановість народного господарства та ін.
Відбудові економіки і досягненню перших економічних успіхів сприяла фінансова реформа (1922 – 1924 рр.), у рамках якої було запроваджено тверду валюту – червонець, що вже у 1925 р. була визнана однією із найстабільніших у Європі.
НЕП дозволила швидко відбудувати зруйноване господарство, значно збільшивши виробництво промислової та сільськогосподарської продукції. Уже у 1927 р. українські селяни обробляли на 10% більше землі, ніж в 1913 р. Сягнуло довоєнного рівня виробництво предметів споживання, повнокровно запрацювала грошова система.
 
Україна та утворення СРСР
Від самого початку проголошення більшовицької влади в Україні тут проводився послідовний курс на об'єднання з Російською Федерацією.
Насамперед це проявилося у військовій сфері: навесні – влітку 1919 р. дислоковані в Україні війська було підпорядковано Реввійськраді Росії та розформовано Український фронт. У червні 1919 р. було сформовано воєнно-політичний союз двох радянських республік. До 1920 р. були об'єднані наркомати військових і морських справ, зовнішньої торгівлі, фінансів, праці, шляхів сполучення, пошт і телеграфу, а також Вищі Ради народного господарства обох республік.
Протягом 1921 – 1922 рр. на території республіки набули чинності чимало законодавчих актів Росії, хоч УСРР все ще залишалася суб'єктом міжнародної політики. У лютому 1921 р. її повноважні представники підписали першиймирний договірз Литвою, у березні брали участь у підписанні Ризького договору з Польщею, згодом було встановлено дипломатичні стосунки з Латвією та Естонією. У 1922 р. було підписано договір про дружбу й братерство з Туреччиною.
30 грудня 1922 р. більшовики проголосили створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР) як федеративної держави, яка згодом, за правління Сталіна, переросла в унітарну радянську імперію. До речі, саме Сталін, як нарком у справах національностей, ініціював і відстоював т. зв. “план автономізації” – входження республік на правах автономії до складу Російської Федерації.
Приблизно 70 років – до 1991 року – Радянська Україна перебувала у складі СРСР. До 1934 р. столицею УСРР був Харків, згодом – Київ. Із проголошенням перемоги соціалізму в СРСР у 1936 р., змінилася назва республіки: УСРР було перейменовано в УРСР – Українську Радянську Соціалістичну Республіку. У 1939 – 1940 рр. до її складу були приєднані Східна Галичина, Західна Волинь, Північна Буковина і Бессарабія; у 1945 р. – Закарпаття; у 1954 р. – Крим.
Друга (після Російської Федерації) за розмірами і рівнем розвитку, Українська РСР формально була самостійною республікою з чітко окресленою територією, економікою і культурою, з своїм адміністративним центром, судовою системою, управлінським апаратом. Вона мала власну Конституцію, Герб, Гімн, прапор та інші символи, які відображали національну самобутність українців у складі СРСР. Але фактично, з утвердженням жорсткого централізму і сталінської одноосібної влади, Україна перетворилася в звичайну провінцію підпорядковану московському центру з його грубим диктатом і дріб'язковою опікою. Українці змушені були заплатити страхітливу ціну за комуністичні експерименти, які в кінцевому підсумку відкинули СРСР на узбіччя цивілізованого світу.
 
Коренізація та “українізація”
У 1923 р. РКП(б) ухвалила програму коренізації, що ставила своєю метою зняти зростаючі суперечності між національними окраїнами і центром, народними масами і партійно-радянським державним апаратом. Більшовики змушені були шукати опори у національних республіках та формувати тут вірнопіддані місцеві кадри.
Основні вимоги політики коренізації: підготовка, виховання та висування кадрів корінної нації; врахування національних факторів при формуванні партійного і державного апарату; організація мережі навчальних закладів усіх ступенів; створення закладів культури та видання газет і журналів, книг мовами корінних націй; вивчення національної історії; відродження і розвиток національних традицій і культури тощо. В УСРР ця політика отримала назву “українізації”, але через опір партійного керівництва республіки активно почала втілюватися у життя лише із 1925 р. і тривала до початку 1930-х рр.
В Україні політика “українізації” у 1920-х рр. допомогла зробити значний крок вперед у політичному і соціально-економічному розвитку республіки, в освіті, культурі, науці.
По-перше, значно розширилося
CAPTCHA на основе изображений