Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Україна – суверенна держава: проблеми становлення

Предмет: 
Тип работы: 
Лекція
К-во страниц: 
17
Язык: 
Українська
Оценка: 

володіє нею, за умови надання міжнародних гарантій безпеки. Незабаром Україна отримала такі гарантії від держав, що володіють ядерною зброєю, – Росії, США. Великої Британії, Франції та Китаю.

У 1996 р. Україна завершила процес свого ядерного роззброєння (чи капітуляції?), ставши першою країною світу, яка добровільно (чи примусово?) позбулася ядерного арсеналу.
Державна атрибутика
Гострі дискусії щодо національно-державної символіки в Україні не припинялися ніколи. У протистоянні національно-демократичних і прокомуністичних сил перевагу здобула національна традиція. 15 січня 1992 р. було затверджено музичну редакцію Державного гімну “Ще не вмерла Україна” (композитор М.Вербицький), 28 січня1992 р. – синьо-жовтий Державний прапор, 19 лютого того ж року – Тризуб як малий Герб України. Але лише у 2004 р. було схвалено текст Державного гімну на слова П.Чубинського “Ще не вмерла Україна” з незначними змінами.
 
12.2 Зовнішньополітична діяльність
 
Зовнішня політика України спрямовувалася на утвердження і розвиток її як незалежної держави; забезпечення стабільності міжнародного становища України; збереження територіальної цілісності та недоторканості кордонів; входження національної економіки до світової економічної системи; захист прав та інтересів громадян України, що перебувають за кордоном, створення умов для підтримання контактів із зарубіжними українцями тощо.
В основу зовнішньополітичної моделі України покладено концепцію “мосту між Заходом і Сходом”. Пріоритетними напрямками визнано: розширення участі у європейському співробітництві; активна участь у діяльності ООН; співпраця з державами Європейської співдружності, НАТО та СНД.
Європейський напрямок
 За роки незалежності зроблено чимало для того, щоб органічно інтегруватися до європейської міжнародної спільноти. Україна першою з країн СНД уклала угоди про партнерство і співробітництво з Євросоюзом, стала повноцінним членом Ради Європи (з 1995 р.), учасницею Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), підписала ряд документів про співробітництво і партнерство з НАТО та західноєвропейськими країнами. Особливе значення мала підписана 1997 р. Хартія про особливе партнерство між Україною та НАТО.
Наша держава співпрацює з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком, іншими світовими та європейськими кредитно-фінансовими інституціями. З 1 січня 2000 р. Україна вперше як незалежна держава почала виконувати функції члена Ради Безпеки ООН, що означає підвищення її відповідальності та ролі у збереженні миру на нашій планеті. Українські військовослужбовці брали участь у миротворчих операціях ООН у колишній Югославії, Сьєра-Леоне, Анголі та інших країнах. На початку ХХІ ст. у миротворчих місіях ООН брали участь бл. 1600 українських військових фахівців.
Україна офіційно проголосила курс на вступ до Європейського Союзу. У 2002 р. Президент Л.Кучма навіть конкретизував (очевидно, лицемірно) дату вступу України до ЄС – 2011 рік за умови досягнення нашою державою європейських життєвих стандартів. Також заявлено про намір вступити до НАТО, але офіційних документів так і не було оформлено. Більше того, “касетний скандал”, що розгорнувся у 2000 році, численні корупційні справи та резонансні вбивства (зокрема, першого голови Національного банку України В.Гетьмана в 1998 р., лідера Народного Руху В.Чорновола в 1999 р., журналіста Ґ. Ґонґадзе у 2000 р. та ін.) значно підірвали довір'я Заходу до українського керівництва. Європейські лідери неодноразово висловлювали свою занепокоєність станом справ в Україні, зокрема відсутністю реальних демократичних прав і свобод.
Характерною рисою процесу інтеграції України до європейських структур є, з одного боку, надзвичайно обережна позиція Євросоюзу, а з другого, - недостатній розвиток політичних, соціально-економічних, культурних та інших взаємовигідних зв'язків. Серед чинників, котрі перешкоджають активізації інтеграційних процесів, виділяються такі, як низький рівень конкурентоспроможності більшості українських підприємств, високий рівень корупції, слабкість демократичних інституцій і нерозвиненість громадянського суспільства, політичні проблеми, що спричинили критику України з боку Ради Європи.
Для налагодження плідних стосунків із Заходом особливо важливе значення мав візит до Києва і Львова в червні 2001 р. Папи Римського Івана-Павла ІІ. Глава держави Ватикан підкреслив “виразне європейське покликання “ України і закликав її громадян, особливо молодь, сповідувати високі духовні цінності.
Європейський вектор зовнішньої політики України відкрив можливості для розвитку плідних двосторонніх стосунків з європейськими державами. Чільне місце тут посідає Німеччина, котра за обсягом прямих інвестицій займає друге місце після США серед іноземних інвесторів України. Останнім часом активізувалися контакти з Великобританією, Францією, Австрією, Італією.
Європейська інтеграція України передбачає налагодження добрих відносин з сусідніми державами. Найбільш активно розвиваються контакти з Польщею, яка сприяє реалізації прагнень України інтегруватися в європейські структури, енергійно підтримала вступ нашої держави до Ради Європи. Регулярними стали зустрічі Президентів України та Польщі. Інтенсивно розвиваються економічні відносини. Значно збільшився торговельний оборот, який в окремі роки подвоювався. На початку 2001 р. в Україні функціонувало понад 800 фірм за участю польського капіталу. Із вступом Польщі до ЄС Україна отримала статус країни, яка має спільні кордони із Співдружністю європейських держав.
За роки незалежності Україна налагодила відносини з такими сусідніми державами, як Словаччина, Угорщина, Румунія та ін. Зокрема, Румунія висувала до України ряд територіальних претензій, але в 1997 р. обидві держави підписали Договір про дружбу і партнерство.
Україна – НАТО
Намагаючись гарантувати власну безпеку, Україна активізувала контакти з Північноатлантичним союзом. У липні 1997 р. у Мадриді Президентом України та лідерами 16 держав-членів НАТО було підписано Хартію про особливе партнерство між Україною і НАТО. Важливою в
CAPTCHA на основе изображений