Основні види забруднення навколишнього середовища

 

2.1 Класифікації видів забруднення навколишнього середовища

2.2 Види забруднення та територія їх розповсюдження

2.3 Забруднення екосистеми

 

 

З появою людини на планеті Земля велику роль у глобальній екосистемі стали відігравати взаємовідносини суспільства і природи. Людство поступово перетворюється у потужну геологічну силу, яка значною мірою впливає на природні процеси [21].

На сучасному етапі розвитку суспільства як ніколи гостро перед людством постала величезна кількість екологічних проблем, що існують на всіх континентах. Вони потребують негайного вирішення і спільних зусиль усіх держав і народів світу [24].

Тож враховуючи наукову і практичну значимість обраної теми та її актуальність, авторка, з позиції сьогодення, зробила спробу проаналізувати та дослідити таку різнопланову і суспільно значущу проблему, як сучасне екологічне становище, основні види та джерела забруднення навколишнього середовища.

Виходячи з цього, була визначена мета роботи: здійснити комплексний аналіз основних видів забрудненя навколишнього середовища, виявити джерела антропогенного та природного забруднення довкілля.

Для досягнення поставленої мети в роботі передбачалося виконати такі дослідницькі завдання:

Здійснити загальний моніторинг сучасної екологічної ситуації.

Показати основні види, типи та класифікації забруднення навколишнього середовища та територію їх розповсюдження.

Виявити характер та причини забруднення довкілля.

Зазначити про можливі шляхи викоринення такого суспільно шкідливого явища, як забруднення довкілля.

Об’єктом дослідження є екологічні проблеми сучасності.

Предмет дослідження – основні види забруднення навколишнього середовища.

При написанні роботи авторка використовувала статті, монографії, навчальні посібники присвячені екологічним проблемам, екологічній ситуації сьогодення зокрема та екології загалом.

 

 

Сучасна екологічна ситуація в світі є дуже складною, з нею пов'язані проблеми охорони та відтворення біологічних ресурсів [29]. Стан сучасної екологічної ситуації склалася як результат дії наступних факторів: ускладнення і кількісного зростання антропосистеми; досягнутого рівня розвитку промисловості і сільського господарства; недостатньої уваги з боку державної влади до екологічних проблем; слабкого контролю за станом природних ресурсів; екологічної необізнаності більшості населення [3].

За дослідженнями міжнародних природоохоронних організацій, внаслідок антропотехногенної та природної діяльності вже деградовано понад 15% світового суходолу. В межах цієї площі близько 6% земель зруйновано водною ерозією, 28% – вітровою, понад 12% – засолено через неправильне зрошення, 5% – виведено з обороту внаслідок надмірного забруднення хімічними речовинами та деструкції (знищення лісів, будівництво тощо) [22].

Серйозну тривогу майже в усіх країнах світу викликає надмірне забруднення шкідливими викидами в атмосферне повітря. Динамічна рівновага, стосовно виділення і поглинання кисню, вуглекислоти й азоту, невпинно порушується разом із розвитком автомобілізації, урбанізації, електрифікації та індустріальної діяльності людства. Підраховано, що за останні 50 років було використано кисню приблизно стільки ж, скільки за попередній мільйон років, або 0, 02 % від його запасу в атмосфері. Спостерігається зменшення захисної дії атмосфери на планеті: до 60 % озонового шару над Антарктидою вже знищено, а над північною частиною Земної кулі – від 9 до 20% . Це явище спричиняє зменшення захисної дії озону від сонячного ультрафіолетового опромінення і поширення захворювань шкіри, зору тощо. Із збільшенням кількості шкідливих викидів в атмосферу науковці пов'язують зростання стихійних лих. Так, згідно зінформацією Міжнародного Червоного Хреста за три десятиліття, що минули, кількість природних катастроф зросла втричі [15].

Площі лісів із 76, 5 млн кв. км скоротилися більше ніж у два рази. У світі нараховується майже один млн видів тварин, 500 тис. рослин, 40 тис. видів грибів, їстівними є 80 тис. рослин, із яких три тис. культивуються, але тільки 12 видів дають 90% врожаю, їх кількість, видовий склад постійно скорочується. Поступово відбувається заміна дикоростучих рослин сільськогосподарськими. Явні зміни спостерігаються і у тваринному світі. Чисельність диких тварин набагато менша ніж свійських [25].

Отже, сучасна екологічна ситуація у світі досить несприятлива, природа не може витримати постійного втручання людини в свої процеси. Екологічні проблеми мають соціально-економічне підгрунтя, себто деградація довкілля спричиняється взаємопов'язаними суспільними (антропотехногенними) і природними (екологічними) чинниками. Постійно зростаюче населення вимагає все більше і більше їжі, житла та товарів народного споживання, це призводить до зростання міст, збільшення промисловості, вирубки лісів, осушення водойм, забруднення природного середовища, руйнування поверхневого шару грунту тощо. Наслідком усього перерахованого вище є порушення природної рівноваги [12]. Якщо найближчим часом не відбудеться яких-небудь змін у ставленні людства до довкілля, то рано чи пізно людство знищить само себе.

 

 

 

Забруднення – це зміна якості навколишнього середовища, що призводить до негативних наслідків. Розрізняють природні й антропогенні забруднення. Природне виникає в результаті природних причин – виверження вулканів, землетрусів, катастрофічних повеней, пожеж. Антропогенне забруднення – результат людської діяльності [4].

В даний час загальна потужність джерел антропогенного забруднення в багатьох випадках перевершує потужність природних. Природні джерела окису азоту викидають 30 млн т на рік, а антропогенні