Предмет:
Тип работы:
Стаття
К-во страниц:
12
Язык:
Українська
значно вищий щабель у своєму розвитку і почати формувати традиційне карате вже як систему виховання і самодисципліни, що цілком виправдано і правильно [1].
Всупереч усьому тому безладу і тій незрозумілості, що супроводжувала
розвиток традиційних бойових мистецтв ще за часів Радянського Союзу, лише за роки незалежності України вони цілком заслужено посіли провідне місце у системі фізичного виховання дітей і молоді нашої країни. Підтвердженням тому є Рівненщина, де процес розвитку традиційного карате розпочався із вивчення більш простих в опануванні стилів, своєрідної початкової школи карате, Шотокан і Фудокан. Ці стилі слугували базою для переходу до вивчення вищої форми бойового мистецтва, що будь-коли була створена людиною, своєрідної академії карате – Системи Ґодзю-Рю [8].
Адже справжнє бойове мистецтво, якщо воно претендує як на таке, це обов‘язково повинна бути комплексна (від лат. complexus – поєднання, зв´язок) система (грец. σύστημα – утворення, складання) [7]. Тому в обґрунтуванні розроблення системи ми закріпилися на таких позиціях:
1) у системі мають бути присутні майже усі види фізичних вправ, що сприяють розвитку людини;
2) ці вправи повинні бути взаємопов´язаними, рівномірно розподіленими і розвивати людину гармонійно;
3) опанування цієї системи надає можливість протистояти будь-якому виду і будь-якій формі нападу, включаючи і озброєний;
4) послідовники системи, на вищому ступені її опанування, повинні володіти здатністю прогнозування подій, передбачення загрозливих ситуацій, а від так і вмінням маніпуляції і нейтралізації.
Якщо дві останні ознаки – це вищий рівень опанування системи, то перша і друга – основа фізичного виховання людини і базова підготовка для переходу на вищий рівень вивчення системи.
Мета дослідження – вивчення процесу впровадження та вивчення бойових мистецтв на Рівненщині на прикладі традиційного карате.
Результати дослідження та їх обговорення. Починаючи з початку 90-х років, коли розпочався масовий, стихійний процес популяризації й розвитку карате, і до сьогодні, у системі викладання карате сталися значні позитивні зміни. Вперше на Рівненщині було введено карате у систему викладання вищої школи. Так у 1998 році за сприяння засновника факультету здоров‘я, фізичної культури і спорту доктора біологічний наук, професора Завацького Віктора Івановича у тодішньому Рівненському економіко-гуманітарному інституті розпочалося викладання традиційного карате Фудокан для студентів у групах підвищення спортивної майстерності (ПСМ). Згодом була складена програма з навчального предмета «Теорія і методика викладання Традиційного карате Фудокан», яку в 2002 році було введено в навчальний план Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем‘янчука по підготовці фахівців з навчальної дисципліни «Одноборства». У 2004 році вперше в історії Україні був виданий навчальний посібник для студентів (із грифом Міністерства освіти і науки України ) «Традиційне карате Фудокан» (автор Гірак А.М.). Таким чином відбулося визнання системи традиційного карате як навчально-виховної дисципліни галузі фізичного виховання і спорту і розпочалося її вивчення у ВНЗ.
Завдяки впровадженню сучасних технологій у навчальний процес, Міжна-родний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем‘янчука як вищий навчальний заклад нового зразка, став своєрідною науковою Альма-матер для системи традиційних бойових мистецтв не тільки Рівненщини але й України.
Якщо факультет здоров‘я фізичної культури і спорту Міжнародного еко-номіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем‘янчука є своє-рідним науковим форпостом для бойових мистецтв Рівненщини, то Центр тра-диційного карате-до «БУСІ-ДО» м. Рівне із самого початку його створення був еталоном дотримання усіх принципів впровадження традиційного карате. Саме Центр згодом став складовою частиною «Міжобласної асоціації громадський організацій Ден То Фудокан карате-до» і Рівненського обласного осередку Федерації Окінавського Ґодзю-рю карате-до і Рюкю Кобудо Джундокан України. І саме тісна співпраця цих громадських організацій із факультетом здоров‘я фізичної культури і спорту дала можливість розробити дієву основу розвитку традиційного карате на Рівненщині шляхом структуризації цього
процесу, а саме:
1) розробленням схеми впровадження (рис. 1);
2) створенням системи викладання (рис. 2).
Рис. 1. Структурна схема впровадження традиційного карате на Рівненщині
Такий напрямок роботи згодом показав перспективність розвитку карате і набагато випередив час щодо підходів у розвитку галузі фізичного виховання і спорту [2]. Тим самим:
1) було змінено сформований роками хибний стереотип, що карате можна вивчати лише у період шкільного віку;
2) створено можливість розпочати або продовжити вивчення карате але вже на значно вищому рівні викладання, у ВНЗ;
3) доведено перспективність цієї справи на Рівненщині.
Розроблена нами система викладання дає можливість охопити навчанням традиційному карате людей віком від 4 до 60 років і старше. Проте зважаючи на те, що цей процес ще не завершений, тому на сьогодні система викладання традиційного карате складається з двох частин: діючої і перспективної (див. рис.2).
Групи оздоровчої підготовки дітей віком 4-6 років. Раніше вивчення карате дітьми такого віку проводилося фрагментарно, із поодинокими
Рис. 1. Система викладання традиційного карате на Рівненщині
випадками їх навчання у групах дітей молодшого, середнього, а інколи і старшого шкільного віку. У деяких карате-клубах були навіть випадках, що вихованці віком 4-6 років займалися разом із дорослими, що звичайно недопустимо. Принцип занять тоді із такими дітьми майже ніколи не виходив за межі схеми – «дивись як виконують старші і роби теж само». Якщо запитати