Вплив зовнішніх факторів на вміст діючих речовин в лікарській рослинній сировині

 

1.1 Фізико-хімічні чинники

1.2 Кліматичні фактори

1.3 Антропогенний вплив

1.4 Біологічні фактори

2.1 Особливості заготівлі сировини різних рослинних органів

2.2 Первинна обробка та її вплив на вміст діючих речовин в ЛРС

2.3 Сушіння ЛРС

3. Законодавчі норми зберігання ЛРС в Україні

4.1 Біологічні фактори

4.2 Фізико-хімічні фактори

5. Захист ЛРС

 

 

Утворення і накопичення у лікарських рослинах біологічно активних речовин є динамічним процесом, який пов’язаний з фазами розвитку і факторами зовнішнього середовища. Кожна клітина в ході онтогенезу (індивідуального розвитку) спочатку росте, набуває максимальних розмірів, деякий час виконує свої специфічні функції і потім відмирає.

Онтогенез супроводжується характерними змінами в обміні речовин. При цьому зміни в обміні білків, вуглеводів, ліпідів, а також вітамінів, ферментів, коферментів спричиняють зміни в обміні вторинних метаболітів (алкалоїдів, терпенів, фенольних сполук тощо).

Динаміка утворення діючих речовин кожної рослини має свої закономірності, підпорядковується онтогенетичним закономірностям і залежить від віку рослини, фази вегетації.

Це важливо знати для встановлення оптимальних термінів заготівлі сировини. Наприклад, в процесі розвитку маку алкалоїди з’являються відразу після проростання насіння, а морфін – тільки на другому місяці. Кількість алкалоїдів зростає у фазі цвітіння, потім – зменшується і зовсім зникає до заморозків.

Переважна більшість лікарських речовин є вторинними метаболітами. На їх динаміку та накопичення в лікарських рослинах впливає широкий спектр чинників, причому кожен чинник не може бути розглянутий окремо так як вони чинять вплив комплексно. Один з цих чинників – вплив зовнішніх факторів, істотно впливає на біосинтез та накопичення різних груп лікарських речовин, що в свою чергу впливає на якість лікарської рослинної сировини, що є необхідною умовою виготовлення якісних лікарських засобів.

Оскільки ця тема не достатньо висвітлена в тематичній літературі і наукові знання з цього питання є лише поверхневими і непослідовними, є необхідність в узагальненні відомостей про вплив зовнішніх факторів та інших чинників, які нерозривно пов’язані, на динаміку накопичення лікарських речовин, а також в окресленні можливих напрямків подальшого дослідження даного питання.

 

 

 

 

Світло

Світло впливає на фотосинтез – джерело органічних речовин, що використовуються для зростання. Залежно від умов освітленості рослини набувають оптимальну форму для поглинання світла в даних конкретних умовах.

Найбільш активно регулюють ріст червоні і синьо-фіолетові промені. Рецептори червоного світла – фітохрому, рецептори синього світла – кріптохроми (каротиноїди і флавін). Фоторецептори розташовані на клітинних мембранах. Червоне світло гальмує ділення і сприяє подовженню клітин, тобто, стимулює ріст рослин у висоту; він необхідний для проростання світлочутливого насіння ряду культур. Синє світло стимулює поділ клітин, але пригнічує розтягнення клітин.

Фотоперіодичну індукція цвітіння (фотоперіодизм) – здатність рослин переходити до цвітіння тільки при певному співвідношенні довжини дня і ночі. Фотоперіодизм, також як яровизація, являє собою адаптивну реакцію, що дозволяє рослинам зацвітати у певний, найбільш сприятливий час року. Але довжина дня діє на цвітіння різних рослин неоднаково. Короткоденні рослини (КДР) зацвітають при довжині ночі більше 12-14 год, для переходу їх до цвітіння важливий темний період певної тривалості, а не довжина дня. Якщо в середині темного періоду дати короткий спалах світла, то КДР до цвітіння вже не переходять. Представники: рис, соя, кукурудза, просо, гарбузові, перець, баклажан, багато бобові, хризантема та ін.

Довгоденні рослини (ДДР) зацвітають при тривалості дня більше 12 год і більше. До них відносяться хлібні злаки, хрестоцвіті, кріп, конюшина, буряк, морква та ін.

Нейтральноденні рослини (НДР) зацвітають при будь-якій довжині дня (деякі сорти гречки, гороху, бавовнику, рослини з широким ареалом і тропічні види).

Температура

Ріст рослин багато в чому залежить від температурних умов. Мінімальні температури росту зазвичай лежать трохи вище точки замерзання тканин, а максимальні знаходяться на кілька градусів нижче показника теплової смерті.

Процеси ділення і диференціювання клітин можуть проходити, хоча і дуже повільно, навіть взимку при низьких температурах. Наприклад, вони йдуть в бруньках плодових дерев. Однак для активного мітозу потрібні більш високі температури (приблизно на 5 ° вище, ніж для процесу розтягування). При цьому кардинальні температурні точки для зростання можуть змінюватися залежно від температурної адаптації, фази розвитку, сезону та часу доби.

Вологість ґрунту

При дефіциті води в тканинах пригнічується ріст клітин розтягненням (так як розтягнення клітин закінчується занадто рано) і формується ксероморфна структура.

Оптимальна вологість ґрунту для ростових процесів 65-80%. При більш високій вологості порушується аерація грунту, веде до пригнічення дихання коренів і т. д. Підвищена вологість повітря стимулює ріст стебла, а сухе повітря пригнічує, навіть при гарному водопостачанні через корні. До вмісту води