Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Контрольна робота з дисципліни: Розрахунки та платежі у міжнародному бізнесі на тему: “Роль транснаціональних банків у емісії цифрових грошей”

Предмет: 
Тип работы: 
Контрольна робота
К-во страниц: 
18
Язык: 
Українська
Оценка: 
На початку ХХІ століття стрімке зростання торгового та платіжного обороту багатьох країн світу, вимагає мінімізації витрат грошового обігу та підвищення ефектив- ності функціонування платіжних систем. Стрім- кий розвиток науково-технічного прогресу в умовах глобалізації фінансових ринків потребує використання в розрахунках нових електронних платіжних інструментів.
Одним із новітніх засобів платежу революційного значення є електронні гроші. Електронні гроші – один із найперспективніших інновацій- них платіжних інструментів. Із появою електронних грошей перед науковцями постало питання про визначення теоретичних засад функціонуван- ня новітніх платіжних інструментів у ринковій економіці та оцінці їхнього значення у грошовому обігу країни.
Науково-технічний прогрес і загальна комп'ютеризація спричинила появу електронних грошей та їх підвиди – цифрових валют і, зокрема, кріптовалют.
Цифрова валюта – додаткова, альтернативна валюта, під категорія електронних грошей. Вона не випускається центральними банками і може бути не підкріпленої національною валютою.
До цифровим валют відносяться також кріптовалюти, які з'явилися в 2009 році, і першою серед них був Bitcoin. Кріптовалюта – це різновид цифрової валюти, основною схемою емісії якої є принцип докази виконаної роботи « Proof-of-work «. Створення та перевірка кожної нової одиниці валюти засновані на деяких криптографічних методах.
Принципи створення монети кожної з кріптовалют схожі і відповідають вимогам «Proof-of-work». Комп'ютер проробив деяку роботу, яку може довести іншим, значить, він отримує винагороду.
Всі кріптовалюти засновані на складних обчисленнях деякої функції, яку легко перевірити зворотними математичними діями, наприклад, обчислення великих простих чисел, обчислення складних хешей за певними умовами.
Вся робота по створенню та перевірці валюти відбувається на персональних комп'ютерах, без використання центрального сервера. Децентралізація емісії монет робить усіх учасників мережі анонімними.
Для цих завдань створені спеціальні програми – «Майнер», які й займаються обчисленнями блоків даних. Так як система децентралізована, після кожного обчислення деякого блоку даних майнер розсилає результати всім іншим клієнтам мережі, які перевіряють його і враховують у своїх обчисленнях, створюючи так звані ланцюжка блоків. Це дозволяє всім клієнтам обчислювати унікальні значення. Крім того, до блоку записуються всі транзакції, що відбувалися в системі в період обчислення.
Транзакція включає в себе інформацію про те, з якого гаманця на який перераховується сума, її розмір, а також тимчасова мітка операції. Цей запис позначається зашифрованим ключем вузла-відправника і розсилається всім іншим вузлам мережі для підтвердження. Через децентралізації системи транзакції не проходять через якісь певні сервера, тому їх дуже складно відстежити.
Кріптовалюти схожі з золотом, тому що з видобутком кожної нової одиниці валюти наступну добути стає важче, так як обчислення і числа ускладнюються. Крім того, на обчислення витрачається певна кількість електроенергії та робочого часу комп'ютера.
Тому, прийнято вважати, що «занепад» кріптовалюти настає тоді, коли на видобуток її одиниці витрачається більше ресурсів, ніж вона коштує. 
Електронним грошам властиво внутрішнє протиріччя – з однієї сторони вони є засобом платежу, з іншого боку – зобов'язанням емітента, що повинне бути виконане в традиційних неелектронних грошах. Такий парадокс можна пояснити за допомогою історичної аналогії: у свій час банкноти теж розглядалися, як зобов'язання, що підлягає оплаті монетами або дорогоцінними металами. Очевидно, що із часом, електронні гроші будуть одним із різновидів форми грошей у звичайному обігу.
Одним з найважливіших політичних питань, пов'язаних з електронними грішми, є питання емітента, а саме визначення переліку організацій, які мають право здійснювати в країні емісію електронних грошей. Проблема емісії зачіпає як електронні фіатні гроші (виражені в одній з державної валют), так і нефіатні електронні гроші (одиниці вартості, які обертаються поза державною платіжною системою).
Однозначного підходу в законодавствах країн миру по цій проблемі немає. Так, законодавство ЄС дозволяє здійснювати емісію електронних грошей новому класу кредитних установ – Інститутам електронних грошей (ELMІ) [2].
В деяких країнах, у тому числі в Україні, емісія електронних грошей може здійснюватися тільки банками.
Правління Національного банку України у 2008 році затвердило “Положення про електронні гроші в Україні”. Ним встановлюються вимоги до суб’єктів здійснення випуску, звернення та погашення електронних грошей, а також до систем електронних грошей в Україні. Термін “електронні гроші” і основні вимоги положення цілком відповідають законодавству ЄС [3].
Положенням, зокрема, встановлено:
випуск електронних грошей в Україні мають право здійснювати лише банки;
банки мають право здійснювати випуск електронних грошей, виражених лише в гривнях, за винятком випуску наперед сплачених платіжних карток;
банк-емітент зобов’язаний забезпечити, щоб сума випущених їм електронних грошей не перевищувала суму наявних або безготівкових коштів, отриманих від фізичних і юридичних осіб під час здійснення випуску електронних грошей;
банк-емітент зобов’язаний здійснювати погашення випущених їм електронних грошей на вимогу пред’явника;
торговці (зареєстровані відповідно до законодавства України суб’єкти господарської діяльності) на підставі договору, укладеного з банком-емітентом або уповноваженою їм особою, мають право приймати від користувачів електронні гроші як засіб платежу за товари або послуги;
сума електронних грошей на одному електронному пристрої, який знаходиться у розпорядженні користувача, і сума однієї трансакції в системах електронних грошей згідно методиці застосування VII Спеціальної рекомендації FATF обмежується сумою 5000 грн. тощо.
Але головною проблемою, що потребує рішення, залишається загальна доступність населення до користування електронними грошами. Необхідно одночасно спростити
CAPTCHA на основе изображений