Адміністративне правопорушення

 

1.1 Поняття адміністративного правопорушення

1.2 Загальні ознаки адміністративних правопорушень

1.3 Юридичний склад адміністративного правопорушення

 

 

На сучасному етапі розвитку державності України суттєво зростають роль і значення адміністративної відповідальності, направлені на забезпечення законності і правопорядку у сфері адміністративно-правового регулювання суспільних відносин, що склалися у державі.

Адміністративні проступки регулюються нормами адміністративного, фінансового й інших галузей права і не зв'язані з використанням службових обов'язків (наприклад, порушення правил протипожежної безпеки; незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного одержання інформації; останнім часом – порушення митних правил: недоставляння в митницю товарів і документів для контролю, ушкодження митного забезпечення, розвантаження, видача і використання імпортних вантажів без дозволу митниці, порушення зобов'язань по транзиті).

Очевидним є те, що адміністративна відповідальність як важливий інструмент реагування на адміністративні правопорушення не виконує в повному обсязі покладені на неї завдання.

Українськими науковцями, вченими інших держав зроблена спроба проаналізувати та зрозуміти практичну і теоретичну важливість інституту адміністративної відповідальності. Протягом тривалого часу науковцями проведена робота з розробки проблеми адміністративної відповідальності і підготовки відповідної теоретичної бази для формування законодавства про адміністративні правопорушення та проекту Кодексу України про адміністративні проступки. У законодавстві про адміністративні правопорушення, яке склалося сьогодні, відсутня систематизація норм у рамках одного закону, що призводить до конкуренції норм, не відповідності їх вимогам, які ставляться до правової форми, часто норми мають двозначне тлумачення змісту диспозиції статті.

В юридичній літературі відносно проблеми і визначення адміністративної відповідальності існують різні підходи, іноді вони суттєво від­різняються один від одного.

Адміністративна відповідальність – один із основних інститутів адміністративного права, що охоплює велику кількість адміністративно-пра­вових норм, які характеризують і регулюють даний вид відповідальності. Проте ні основи законодавства СРСР 1980 року про адміністративні правопорушення, ні відповідні кодекси, зокрема Кодекс України про адміністративні правопорушення, не закріпили розуміння адміністративної відповідальності у вигляді визначення (дефініції), хоча використовують це поняття. У КпАП дане поняття закріплено наступним чином: за основу взято дві ознаки – адміністративне правопорушення і адміністративне стягнення. Відсутність визначення адміністративної відповідальності в КпАП збіднює його зміст, позбавляє стержневої направленості правових норм, що дозволяє іноді в практичній діяльності суб’єктам, які застосовують законодавство, тлумачити норми Кодексу довільно, при бажанні у відповідності зі своїм баченням.

У КпАП України закріплено “каральний” підхід до визначення поняття адміністративної відповідальності. Тому в такому розрізі це поняття, розкриваючи дану категорію, в повному обсязі не називає всі її структурні елементи, а замикається на одному елементі, фактично ототожнюючи поняття “відповідальність” і “покарання”.

І. А. Галаган зазначав, що питання про співвідношення відповідальності і покарання (стягнення) повинно бути вирішено на користь їх повного ототожнення. Це однопорядкові правові поняття. Вони стоять поряд і одне без іншого існувати не можуть. Будь-яка відповідальність і є певним покаранням, яке являє собою лише юридичну форму його вираження і виявлення [1]. Методологічно дане положення неправильне, тому що обмежує зміст відповідальності одним елементом. Воно ототожнює відповідальність і покарання, чим позбавляє категорію відповідальності змісту існування.

Категорії “покарання” і “відповідальність” історично розвивались, рухались кожна своїм шляхом і лише на певному етапі пройшло їх злиття, точніше входження “відповідальності” в юриспруденцію. Покарання – винятково юридична категорія, яка виникла в первіснообщинному суспільстві і з розвитком державності була поставлена на правову основу, пройшовши довгий шлях – від кровної помсти до санкцій, що встановлювались і застосовувались державними органами.

У боротьбі з правопорушеннями основні зусилля спрямовані на профілактику цих провин і на усунення причин, що їх породжують. Однак це не виключає можливості використання правових санкцій у відношенні осіб, винних у здійсненні адміністративних правопорушень.

Роботу щодо припинення, запобігання і попередження адміністративних правопорушень здійснює велика кількість державних органів і органів місцевого самоврядування. Важливість цієї теми не можливо переоцінити оскільки вона є однією з найважливіших тем в адміністративному праві – оскільки за допомогою вивчення природи правопорушень, запобігання і їх попередження можливо забезпечити безпеку суспільних відносин, що складаються в сфері державного управління, що охороняються законом.

Мета курсової роботи – всебічно вивчити та проаналізувати нормативну базу, яка стосується досліджуваних питань, а також виконати ряд поставлених нижче завдань.

Відповідно до теми та мети роботи було поставлено наступні завдання:

- визначити поняття адміністративного правопорушення;

- з’ясувати загальні риси адміністративних правопорушень;

- проаналізувати види адміністративних правопорушень;

- виявити відмінність адміністративного правопорушення від злочину;

- вказати юридичний склад адміністративного правопорушення та ін.

У процесі виконання роботи було використано як нормативні документи так і спеціалізовану літературу, зокрема, слід відзначити такі джерела, як праці А. Комзюка, І. Голосниченко, О. Дяченко та ін. Крім того, основним документом, який використано при виконанні роботи, є Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Структурно курсова робота складається зі вступу, висновку і трьох розділів, також наведено список використаної літератури. У першому розділів розкривається загальне поняття, ознаки та властивості адміністративного правопорушення як юридичної категорії, другий розділ має на меті