Поняття та елементи дієздатності фізичної особи

 

2.1 Повна цивільна дієздатність

2.2 Неповна цивільна дієздатність

2.3 Часткова цивільна дієздатність

 

 

Актуальність роботи обумовлюється недосконалістю механізму регламентації цивільно-правового статусу неповнолітнього громадянина. Особливо багато проблемних і дискусійних питань виникає при характеристиці цивільно-правового статусу неповнолітніх у віці від 14 до 18 років. Уявляється, що аналіз тематики «Диференціації дієздатності фізичної особи» є достатньо актуальним і становить науковий і практичний інтерес.

Характеризуючи ступінь наукової розробленості проблематики цивільної дієздатності, слід врахувати, що дана тема вже аналізувалася у різних авторів у різних виданнях: підручниках, монографіях, періодичних виданнях. Проте, при вивченні літератури та джерел відзначається недостатня кількість повних і явних досліджень тематики «Диференціація дієздатності фізичної особи».

Наукова значимість даної роботи полягає в оптимізації та упорядкування існуючої науково-методологічної бази з досліджуваної проблематики – ще одним незалежним авторським дослідженням.

Нормативно-права база складається з чинного законодавства України. Висновки та пропозиції, що містяться в роботі, засновані на дослідженні та оцінці норм Конституції України, Цивільного кодексу України та Сімейного кодексу України.

Теоретичною основою стали роботи видатних українських вчених-фахівців у галузі цивільного права України та сімейного права України: Д. В. Бобрової, О. В. Дзери, А. С. Довгерта, О. Ю. Заіки, І. А. Бірюкова, Є. О. Харитонова, Н. О. Саніахметової, Я. М. Шевченко, С. Я. Фурса.

Предметом дослідження є практичне визначення, диференціації та обмеження дієздатності фізичних осіб

Основною метою даної курсової роботи є вивчення дієздатності, основною проблемою, пов'язаною з цим критерієм суб'єкта, у проведенні комплексного наукового аналізу теоретичних, законодавчих та практичних проблем цивільної дієздатності фізичних осіб, визначення її сутності, змісту та значення, а також виявлення конкретного напрямку вдосконалення законодавства, що регламентує відповідні правові питання, в контексті сучасних реалій. Також це висвітлення питань дієздатності, її видів, елементів та способів її припинення. Оволодіти уміннями самостійно вивчати і застосувати наукову і законодавчу літературу і джерела.

Завданнями даного дослідження є: дати характеристику дієздатності та її видами; проаналізувати повну, неповну та часткову дієздатність неповнолітніх, охарактеризувати правове регулювання обмеження дієздатності.

Структура роботи складається з трьох розділів. Перша глава присвячена загальним питанням дієздатності. Друга глава присвячена безпосередньо питанню видів дієздатності. Третя глава присвячена обмеженню дієздатності.

Обсяг курсової роботи складається з 25 сторінок.

 

Термін «фізична особа» закріплено вперше в ЦК і його використання позбавить у подальшому необхідності вказувати на те, що цивільні права та обов’язки можуть мати не лише громадяни України, а й іноземці та особи без громадянства.

Цивільна дієздатність. На відміну від правоздатності, яка гарантує фізичній особі можливість мати цивільні права і обов´язки незалежно від її волі, цивільна дієздатність пов´язана з активним волевиявленням.  

Якщо для набуття більшості особистих немайнових прав достатньо лише факту народження, то інші права набуваються або успадкуванням, або внаслідок укладання договорів дарування, купівлі-продажу, позики та інших. Зазвичай такі права набуваються юридичними діями (правочинами). Для того, щоб вільно виявляти свою волю особа повинна бути волездатною, тобто здатною самостійно оцінювати ті життєві ситуації, в яких вона опинилась, приймати адекватні рішення щодо виходу з них, самостійно нести відповідальність за свої юридичні дії. Для таких осіб більшість життєвих ситуацій не викликають ніяких проблем. Якщо ж особа не володіє або володіє недостатньо волездатністю, то її дії, як правило, не мають юридичної сили.

Здатність здійснювати права і обов´язки, в зазначеному розумінні, виникає не одразу після народження, а поступово, в міру досягнення фізичною особою певного віку. Крім того, на дієздатність може негативно впливати стан здоров´я фізичної особи, її можливість розуміти значення і наслідки своїх дій, здатність керувати ними, протиправність поведінки самої особи. На практиці дуже важко визначити чи волездатна особа, чи ні. Законодавець допомагає вирішувати ці проблеми шляхом встановлення цивільно-правової категорії – дієздатності. У цивільному законодавстві це поняття визнається як здатність фізичної особи своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати; також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов´язки, самостійно їх виконувати та відповідати у разі їх невиконання.

Для того, щоб мати можливість самостійно створювати для себе цивільні права і обов'язки, фізична особа має бути не лише правоздатною, але й дієздатною.

Відповідно до чинного законодавства цивільну дієздатність має лише фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільна дієздатність фізичної особи – це їі здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Дієздатність тісно пов’язана з правоздатністю і нею визначається. Це обумовлене тим, що особа своїми діями набуває і здійснює лише ті права та обов’язки, можливість набуття яких входить до змісту правоздатності.

Дієздатність відрізняється від правоздатності тим, що передбачає свідому діяльність особи, володіння нею