Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Програма та методичні рекомендації до лекційних та семінарських занять з курсу «ІСТОРІЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ» для студентів Соціально-гуманітарного факультету, спеціальності 6.020302 Історія. / уклад. С.С. Баханова, Ю.В. Білай –Бердянськ.: БДПУ, 2014. – 77 с.

Предмет: 
Тип работы: 
Методичні вказівки
К-во страниц: 
64
Язык: 
Українська
Оценка: 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Бердянський державний педагогічний університет
Соціально-гуманітарний факультет
Кафедра філософії та всесвітньої історії
 
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри
І.І. Ліпич
__________________________
«____» _____________2014 року
 
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 
ДО ЛЕКЦІЙНИХ Й СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ 
З КУРСУ «ІСТОРІЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ»
для студентів соціально-гуманітарного факультету 
спеціальності 6.020302 Історія.
Затверджено Вченою Радою факультету, 
протокол № ___ від _____
 
Бердянськ, БДПУ 2014
 
Програма та методичні рекомендації до лекційних та семінарських занять з курсу «ІСТОРІЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ» для студентів Соціально-гуманітарного факультету, спеціальності 6.020302 Історія. / уклад. С.С. Баханова, Ю.В. Білай –Бердянськ.: БДПУ, 2014. – 77 с. 
 
Укладач: Баханова С.С., Білай Ю.В.
Рецензент: Макаренко Т.П.
Кафедра філософії та всесвітньої історії
ВСТУП
 
Історія Середніх віків вивчає історію формування і розвитку середньовічних цивілізацій світу, які існували на значній території континенту. 
Хронологічні рамки історії Середньовічного Сходу охоплюють досить великий відрізок часу-з кінця IV ст. до XV ст., тобто загальноприйняті хронологічні рамки історії епохи Середніх віків.
Історія Середніх віків яскраво характеризує загальні закономірності історичного процесу і її конкретні форми, в яких ці закономірності проявлялися в історії окремих країн і народів. 
Для вивчення цього курсу необхідне використання всіх форм аудиторної і позааудиторної роботи – від лекцій і семінарських занять до консультацій, співбесід, написання лабораторних робіт, виконання різних видів самостійної роботи та індивідуальних навчально-дослідних завдань(написання рефератів, повідомлень, доповідей, складання таблиць, схем, графіків тощо). 
Мета навчально-методичного посібника – допомогти студентам організувати самостійну роботу при вивченні курсу «Історія Середніх віків», подати методичні рекомендації при підготовці до семінарських занять, написанні лабораторних робіт, виконанні різних форм і видів самостійної роботи, індивідуальних навчально-дослідних завдань: написання рефератів, повідомлень, доповідей.
Основним завданням курсу «Історія Середніх віків» є:
•використання новітніх здобутків історичної науки у викладанні
Історії Середніх віків;
•реалізація в навчальному процесі принципів історизму та наукової
об’єктивності в оцінці історичних фактів, явищ і подій;
•гуманістична спрямованість історичної освіти, її орієнтація на пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими чи груповими
Мета курсу – надати майбутнім історикам та вчителям історії загальне уявлення про етапи цивілізаційного розвитку в Добу Середньовіччя, сформувати уявлення про головні тенденції розвитку середньовічного суспільства та середньовічної культури. Курс читається як складова частина спеціальної підготовки вчителя історії спеціальності «Історія» на Соціально-гуманітарному факультеті.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
•хронологічні межі та періодизацію Середніх віків та її специфіку в кожному окремому випадку; 
•рухи народонаселення;
•специфіку середньовічної східної тиранії, як традиційної форми правління;
•характерні риси структури середньовічного суспільства; 
•причини і наслідки феодальної роздробленості, рівня розвитку техніки, транспорту;
•визначні постаті ранньосередньовічної східної культури; 
•характерні риси середньовічного східного світогляду, приклади здобутків культури. 
вміти: 
•пояснювати і застосовувати поняття з курсу;
•характеризувати писемні та археологічні джерела вивченого періоду;
•порівнювати середньовічні країни; 
•показувати на карті територію вивчених держав;
•описувати пам’ятки культури вивчених народів; 
•характеризувати визначні історичні постаті;
•визначати основні риси політики керівництва держав.
 
Розподіл навчального часу:
 
За змістом і формами організації навчального процесу курс побудовано відповідно до вимог Болонського процесу. Вони спрямовані на зближення національних систем освіти країн Європи та досягнення загальноєвропейських освітніх стандартів. Ключову роль у досягненні цілей, сформульованих Болонською декларацією, відіграє запровадження до навчального процесу кредитно-трансферної системи.
Курсом передбачена загальноприйнята система оцінювання: 
90-100 балів – «відмінно» – відмінна робота з однією незначною помилкою.
65-89 балів – «дуже добре» – вище за середнє, але з декількома помилками.
50-64 бала – «задовільно» – посередньо, із значними недоліками.
35-49 балів – «не складено» – для одержання кредиту потрібна деяка доробка.
1-35 – «не складено» – для одержання заліку є потреба у повторному курсі.
Основними формами вивчення курсу є лекції, семінарські заняття, консультації, самостійна робота студентів над джерелами та навчально-методичною літературою, підготовка й виступи з тематичними повідомленнями, написання лабораторно-практичних робіт, складання іспиту.
Теми пропущених занять, а також ті, на яких студенти отримали незадовільну оцінку, перездаються ними викладачу на консультаціях.
Основними формами контролю знань студентів при вивченні курсу є: оцінки на семінарах, письмові самостійні та лабораторно-практичні роботи та іспит.
Важливою формою навчального процесу є лекція. Вона визначає зміст та загальну спрямованість усіх інших форм навчальних занять. У лекціях розкриваються найбільш складні та важливі проблеми курсу. Лекції та семінари за змістом і тематикою проблем не повторюють, а взаємодоповнюють одне одного як різні форми навчального процесу, що сприяє формуванню у студентів цілісного погляду на історію України.
Мета семінарських занять – поглиблення та закріплення знань, отриманих на лекціях і під час самостійного вивчення окремих тем курсу. Питання семінару розглядають як у традиційній формі, так і у вигляді дискусії, розгорнутої бесіди, конференції, “круглого столу”, особливо якщо обговорюються проблемні питання. Опитування студентів на семінарі проходить як за бажанням студента, так і за викликом викладача. Крім
CAPTCHA на основе изображений