Участь громадян у сфері місцевого самоврядування

 

2.1 Місцевий референдум

2.2 Місцеві вибори

2.3 Загальні збори громадян за місцем проживання

2.4 Місцеві ініціативи

2.5 Громадські слухання

2.6. Інші форми

 

Актуальність теми дослідження. Із здобуттям державної незалежності України постала надзвичайно складна проблема реформування системи публічної влади в нашій країні, вдосконалення форм і методів її здійснення. У цьому сенсі відродження в Україні інституту місцевого самоврядування стало суттєвим кроком як демократизації політичного режиму, так і започаткування нової системи відносин між державою, суспільством та людиною. Адже саме місцеве самоврядування виступає важливою складовою механізму демократії, однією з дієвих форм реалізації прав і свобод людини та громадянина на місцевому рівні.

Досвід країн з розвинутою локальною демократією свідчить, що участь громадян у місцевому самоврядуванні дає їм змогу вільно розвиватися як особистості, виховувати почуття належності до територіальної громади, займати активну життєву позицію до справ місцевого значення, сприяє інтеграції та консолідації суспільства.

З урахуванням історичних, політичних, соціально-економічних, культурно-духовних, національних та демографічних особливостей розвитку територіальної громади функціонують різноманітні форми участі громадян у місцевому самоврядуванні.

Тому особливої актуальності сьогодні набуває дослідження теоретичних і практичних аспектів участі громадян у місцевому самоврядуванні, форм такої участі, адже вона дозволяє населенню активно включитися у сучасні демократичні процеси.

Отже, зазначені вище обставини не тільки спонукали вибір даної теми дослідження, але й свідчать про її актуальність.

Метою даного дослідження є розкрити теоретичні та практичні аспекти форм безпосередньої участі громадян у місцевому самоврядуванні, їх місце і роль у демократичній структурі суспільства та у системі місцевого самоврядування, розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення застосування цих форм.

Для досягнення вказаної мети, поставлено наступні завдання:

з’ясувати поняття та сутність форм безпосередньої участі громадян у здійсненні місцевого самоврядування в Україні;

дослідити значення форм безпосередньої участі громадян у здійсненні місцевого самоврядування в Україні;

дослідити правові засади здійснення таких форм безпосередньої участі громадян у сфері місцевого самоврядування як: місцевий референдум, місцеві вибори, загальні збори громадян, місцеві ініціативи, громадські слухання та інші;

виокремити перспективи удосконалення застосування форм безпосередньої участі громадян у здійсненні місцевого самоврядування в Україні.

Об’єктом дослідження є виступають суспільні відносини, пов’язані з формами безпосередньої участі громадян України у сфері місцевого самоврядування.

Предметом дослідження виступає система безпосередніх форм участі громадян України у місцевому самоврядуванні.

Методологічну основу становлять наукові методи, які базуються на вимогах об'єктивного і всебічного аналізу суспільних явищ конституційно-правового характеру. Серед них порівняльно-правовий, історичний, формально-юридичний, метод функціонального аналізу та ін.

Теоретичною та емпіричною базою курсової роботи є наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, присвячені дослідженню місцевого самоврядування та територіальної громади, довідкова література, дані соціологічних опитувань. Нормативну основу дослідження складають Конституція України, закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правові акти інших країн та міжнародні нормативно-правові акти.

Структура курсової роботи: дана робота складається із вступної частини (вступу), основної частини, що поділена на три розділи, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 54 сторінки.

 

 

Місцеве самоврядування є формою залучення громадян до участі в управлінні місцевими справами, а тому має розглядатися як здійснення демократії на місцевому рівні.

Європейська хартія місцевого самоврядування в своїй преамбулі передбачає, що право громадян на участь в управлінні державними справами є одним з демократичних принципів, які поділяються всіма державами – членами Ради Європи, і це право найбільш безпосередньо може здійснюватися саме на місцевому рівні.  

Первинним елементом системи місцевого самоврядування визнається територіальна громада, яка здійснює самоврядування в порядку, встановленому законом як безпосередньо, так і через своїх представників, яких вона обирає, та виконавчі органи місцевого самоврядування.

Право територіальної громади на самоврядування забезпечується правом кожного громадянина України брати участь у місцевому самоврядуванні. Основним нормативним актом, що регулює зазначені процеси, є Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21. 05. 1997 р.

Стаття 3 Закону встановлює, що громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад. При цьому будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються.

Місцеве самоврядування стає соціальним середовищем, у рамках якого за допомогою цієї ж демократії проходять процеси утворення, формування, інституціалізації певних управлінських структур, а також визначених форм самоорганізації громадян, які проживають на певній території, необхідних для вирішення своїх власних проблем.

В основі здійснення безпосередньої влади