Дидактичні ігри у процесі вивчення розділу "Людина і природа"

Актуальність теми дослідження. Ефективне викладення трудового навчання в початкових класах неможливе без пошуків нових шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів. Учні мають не лише засвоїти визначену програмою систему знань з праці, а й навчилися спостерігати об’єкти, явища, процеси, порівнювати їх, виявляти зв’язок між технічними поняттями, діями, величинами та їх відношеннями, навчитися міркувати, обгрунтовувати свої висновки, користуватися мовою виробничих стосунків. Засвоєння основ технології в початкових класах вимагає великого розумового напруження, високого ступеня абстрагування й узагальнення, активності думки. 

Проблема ігрової діяльності знайшла своє відображення в багатьох педагогічних теоріях і системах. Значного поширення в світовій педагогічній практиці набула створена у першій половині XIX ст. система дидактичних ігор Ф. Фребеля [11; 15; 22]. Зростаючий інтерес до питань ігрової діяльності на початку ХХ ст. реалізувався у всесвітньовідомій педагогічній системі М. Монтессорі, теоретичними засадами якої є вільне виховання і сенсуалізм (теорія, згідно якої основою психічного життя є чуттєві уявлення).

На розвиток теорії ігрової діяльності значною мірою вплинула вітчизняна наукова педагогічна думка. К. Ушинський зазначав, що в процесі гри «самодіяльно працює дитяча душа» [5, 21].

Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. теорія ігрової діяльності значно збагатилася ідеями С. Русової щодо організації ігор різних видів.

Відомі педагоги (П. Блонський, В. Сухомлинський, В. Сорока, С. Шацький та ін.) експериментально досліджували провідні педагогічні проблеми, створили парадигми практичної виховної роботи з учнями в контексті різних видів ігрової діяльності [11, 24].

Значну кількість педагогічних ідей щодо ігрової діяльності дитини психологи висловили побіжно в результатах психологічних досліджень. Проблемою гри займались такі психологи як Л. Виготський, Д. Ельконін, А. Леонтьєв, О. Дусавицький тощо [14].

Л. Виготський, розглядаючи роль гри у психічному розвитку дитини, відзначив, що у зв’язку з переходом у школу гра не лише не зникає, але й навпаки, – пронизує собою усю діяльність школяра. «У шкільному віці, – писав він, – гра не лише не вмирає, а проникає у відносини до дійсності. Вона має своє продовження у шкільному навчанні та праці...» [11, 76].

Однак вивчення досвіду роботи вчителів трудового навчання показує, що в реальному навчальному процесі дидактичні ігри використовуються епізодично або взагалі не використовуються. Багато вчителів не достатньо володіє методикою використання дидактичних ігор на уроках. Причиною цього, очевидно, є відсутність науково обгрунтованої системи використань дидактичних ігор, методики використання такої системи. Саме це і зумовлює актуальність теми дослідження.

Об'єкт дослідження - процес трудового навчання і виховання учнів початкових класів.

Предмет дослідження – особливості, зміст і засоби використання дидактичних ігор у процесі проведення уроків трудового навчання з учнями молодших класів за розділом програми «Людина і природа».

Мета дослідження - теоретично обгрунтувати та практично перевірити зміст, засоби, методи ефективного використання дидактичних ігор у процесі навчальної трудової діяльності молодших школярів.

Об’єкт, предмет і мета дослідження обумовили його основні завдання:

• охарактеризувати дидактичну гру як метод навчання і виховання учнів молодших класів;
• здійснити аналіз класифікації і підходів до побудови дидактичних ігор;
• дослідити методологію вивчення розділу «Людина і природа» в початкових класах;
• розробити систему дидактичних ігор і перевірити її ефективність.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися методи емпіричного та теоретичного рівнів, зокрема, вивчення та аналіз педагогічної, психологічної літератур з проблем дослідження, аналіз та узагальнення досвіду вивчення проблеми дослідної діяльності в початкових класах, спостереження навчального процесу та ін.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (35 найменувань) і додатків, загальний обсяг роботи складає 42 сторінки.