Лекція 3. Мікенська (Ахейська) цивілізація

 

 

1. Греція у ранньоелладський період (до кін. ІІІ тис. до н. е.)

2. Вторгнення греків-ахейців. Становлення перших держав

3. Формування мікенської цивілізації

4. Соціально-економічна структура мікенських суспільств

5. Організація державного управління

6. Взаємовідносини ахейських держав. Троянська війна. Рух племен і згасання мікенської цивілізації

 

 

Авдиев В. И. История Древнего Востока. 3-е изд. Москва, 1970.

Бартонек А. Златообильные Микены. – М., 1991.

Васильев Л. С. История Востока: В 2 ч. Москва, 1993, 1994, 1998. Ч. 1.

Кравчук А. Троянская война. Миф и история. – М., 1991.

Кун М. А. Легенды и мифы Древней Греции – Симферополь, 1998. (К., 1967) М., 1975.

Неронова В. Д. Введение в историю древнего мира. Пермь, 1978. От глиняной таблички к университету. Образовательные системы Востока.

Перкис Дж. Греческая цивилизация / Пер. А. Озерова – М., 2000. – с. 64-81.

Флоренсов Н. А. Троянская война и поэмы Гомера. – М., 1991.

Хрестоматия по истории Древней Греции / Под ред. Д. П. Каллистова. – М., 1964. – с. 30-53.

Черветти Дж., Годар Л. Золото Трои. – М., 1996.

 

1. На початку ІІІ тис. до н. е. (період енеоліту) культура материкової Греції була тісно пов′язана з ранньоземлеробськими культурами, які існували на т-рії сучасних Болгарії, Румунії, Пд Подніпров′ї (зона «трипільської культури»). Характерна подібна орнаментація глиняного посуду. Орнамент поширився в Егейському басейні. З наступом епохи ранньої бронзи (середина ІІІ тис. до н. е.) культура Греції починає випереджати у своєму розвитку інші культури Пд-Сх Європи. Археологічні пам′ятки ранньоелладської епохи (друга половина ІІІ тис. до н. е.), відкриті у різних місцях на території Пелопонеса, Середньої та Північної Греції, пов′язують з догрецьким поселенням цих р-нів – пелазгами (народ пов′язаний рідством з міпойцями – егейська мовна група).

Ранньоелладські поселення – селянсько-землеробські (Лерпа – Арголіда, Рафін – Аттіка, Зігурієс – Пелопонес). Зароджується спеціалізоване ремесло (гончарство, металообробка). Цитаделі – родо-племінна знать. З другої половини ІІІ тис. до н. е. у Греції почався процес формування класів і держави. Два типи поселень – Лерпа цитадель і общинне поселення село (Рафін, Зігурієс). Однак ранньоелладська культура так і не встигла стати справжньою цивілізацією. Її розвиток було зупинено вторгненням племен по території Балканської Греції.

 

2. Вторгнення греків – ахейців на Балканський півострів відбулося на межі ІІІ-ІІ тис. до н. е. з пн. р-ну Придунав′я. Просуваючись на пд, ахейці частково знищували, а частково асимілювали корінне догрецьке населення. Вони вважали пелазгів та інше населення країни варварами, хоча в дійсності їх культура не лише не поступалася культурі самих греків, але первісно багато в чому перевищувала її.

Межа ІІІ – ІІ тис. до н. е. – етап формування грецької народності. Основою цього довгого процесу була взаємодія та поступове об′єднання двох культур: культури прийшлих ахейців, які розмовляли на різних діалектах грецької (прогрецької) мови, і культури місцевого догрецького поселення. Ряд запозичень мовних у попередників – пелазгів (лелегів) – кіпарис, нарцис, гіацинт.

Становлення класового суспільства на території материкової Греції було складним і суперечливим процесом. У перші століття ІІ тис. до н. е. тут спостерігається уповільнення темпів соціально-економічного і культурного розвитку. Культура т. зв. середньоелладського періоду (ХХ – ХVII ст. до н. е.) вцілому поступається попередній культурі ранньоелладської епохи. Метал змінює камінь, кістка; зникають монументальні архітектурні споруди. Х-не поселення Мальті – Доріон (Мессепія). Поховання середньоелладської доби свідчать про відсутність яскраво вираженої соціальної та майнової диференціації.

Лише кінець середньоелладського періоду – новий економічний і культурний підйом. Відновився перерваний процес класоутворення. Серед ахейських племінних угрупувань виділяються аристократичні роди (цитаделі), які відособлюються від маси рядових співплемінників.

У різних районах Пелопонеса, Середньої та Пн Греції виникають перші примітивні державні утворення. Передумаови для виникнення цивілізації епохи бронзи.

 

3. З ХVІ ст. до н. е. Греція вступає у новий – мікенський період своєї історії. На перших етапах вплив передової мінойської цивілізації. Багато елементів своєї культури ахейці запозичили на Криті (культи, фресковий живопис, каналізація, водогін, одяг, письмо). Мікенська культура – оригінальна; мінойські колонії у «варварському» середовищі (А. Еванс).

Найбільш ранньою пам′яткою мікенської культури є т. зв. шахтові могили у Мікенах (ХVI ст. до н. е.) – відкрив у 1876 р. Г. Шлімат. Гомер у «Іліаді» назвав царя Агамемнона наймогутнішим із усіх ахейських вождів, які брали участь у Троянській війні (ХІІІ ст. до н. е.). Некрополь надзвичайно багатий, Мікени – центр великої держави. Держава військова (велика кількість зброї, прикрас, криваві щепи війт, полювання).

Розквіт мікенської цивілізації ХV – XIII ст. до н. е. Територія Арголіда (ц.), Пелопонес, Середня Греція (Аттіка, Беотія, Фокіда), частина Пн (Фессалія), ряд островів Егейського моря. Тут розвинулася однотипна культура (типи поховань, жител). Матеріали археології свідчать, що мікенська Греція була багатою країною з багаточисленним населенням, яке проживало у невеликих містечках і селах.

Основними ц. мікенської культури були палаци. Найзначніші з них відкриті у Мікенах, Тіріпфі (Арголіда),