Лексичні запозичення в сучасній українській мові з англійської мови

 

Мова безпосередньо пов’язана з усіма сферами людської діяльності. Радикальні перетворення у житті суспільства призводять до суттєвих змін в лексиці сучасної літературної мови. Швидкий процес оновлення лексики часто відбувається за рахунок запозичень з англійської мови.

 

Термін «запозичення» вживається у мовознавчій літературі в двох значеннях. З огляду на теорію мовних контактів, взаємодію мовних систем, запозиченням називають один із шляхів збагачення словникового складу мови (І. О. Бодуен де Куртене, Л. Блумфільд, Л. А. Булаховський). Цей термін також позначає процес входження й адаптації запозиченої лексеми і результат цього процесу – запозичене слово, лексему (І. М. Обухова).

Матеріальне (лексичне) запозичення – запозичення, за якого з іноземної в рідну мову входить лексична одиниця повністю (значення й експонент).

Наприклад: мітинг (англ. meeting), тінейджер (англ. teenager «підліток»), кіднепінг (англ. kidnapping «викрадання дітей»).

Калькування – копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу; по морфемний переклад іншомовного слова. Так, наприклад, хмарочос – калькою skyscraper (sky «небо», scrâper «скребти»).

Крім кальок, існують ще напівкальки, коли одна частина слова запозичена, а інша калькується. Наприклад: телебачення (англ. television із гр. tele «далеко» й англ. vision «бачення»).

Окремими різновидами є семантичні й словотвірні запозичення.

Семантичні запозичення – такі запозичення, коли своє слово набуває значення, яке має його іншомовний відповідник.

Словотвірні запозичення – такі запозичення, коли власний зміст передається морфемами інших мов. Так, наприклад, слово телефон складене з давньогрецьких елементів tele «далеко» і phone «звук» у США. У давньогрецькій мові такого слова не було.

Запозичення можуть здійснюватися усним і писемним шляхом, можуть бути прямими й опосередкованими.

Запозичення з англійської мови відбуваються, починаючи з XIX ст. Особливо побільшало їх останнім часом, коли англійська мова стала не тільки мовою міжнародного спілкування, а й основним засобом здобуття наукової та іншої інформації.

Запозичені з англійської мови слова переважно стосуються:

а) техніки: бульдозер, грейдер, комбайн, трактор, трамвай, ескалатор, форсунка, блюмінг, тунель, комп 'ютер, принтер, дисплей, файл;

б) політики й економіки: мітинг, лідер, страйк, бойкот, локаут, гангстер, трест, бізнес, рекет, демпінг, маркетинг, бюджет, чек, банкнот, менеджер, менеджмент;

в) мореплавства і військової справи: траулер, танкер, катер, вельбот, шлюпка, шхуна, яхта, ватерлінія, дрейф, шквал, аврал, танк, шрапнель, снайпер;

г) спорту: футбол, волейбол, гандбол, хокей, ватерполо, бокс, теніс, матч, спринт, старт, фініш, жокей, форвард, гол, рекорд, спаринг, тренер;

г) побуту: комфорт, піджак, джемпер, піжама, плед, френч, смокінг, біфштекс, кекс, пудинг, сандвіч, торт. [4; 140]

Для запозичень з англійської характерні:

1) звукосполучення дж: бюджет, джаз, джентльмен, джемпер;

2) звукосполучення ай, ей: гайморит, інсайд, тролейбус, хокей;

3) суфікс -инг (-інг) : мітинг, пудинг, демпінг, тюбінг.

Загалом можна виділити дві великі групи причин запозичення термінів: позамовні та власне мовні. До позамовних належать економічні, культурні та політичні контакти між державами, що значно посилюються в умовах глобалізації.

Власне мовними причинами запозичень є такі:

1) відсутність у рідній мові еквівалентного слова для нового предмета, явища чи поняття;

2) тенденція до використання одного запозиченого слова замість звороту в українській мові, напр. : clearing – укр. кліринг – система безготівкових розрахунків, що ґрунтується на зарахуванні банками взаємних платіжних вимог сторін;

3) прагнення до підвищення чіткості терміна, яке виражається у вилученні полісемії або омонімії в запозиченій мові, напр. : factoring – укр. факторинг – різновид торговельно-комісійної операції.

Засвоєння мовою запозичуваних термінів – складний діахронічний процес, у якому тісно переплітаються зв’язки й відношення, з одного боку, мови-позичальниці та мови-донора, а з другого, – внутрішньо-системні особливості самої мови-позичальниці. Ступінь освоєння запозичень залежить від наявності соціального замовлення, від особливостей семантики, давності запозичення (гіпотеза О. Д. Пономарева).

Англомовні запозичені терміни в лексиці української мови поділяються на декілька типів:

― запозичення досить давні, й настільки пристосовані до мови, що вже не відчувається їхнє іноземне походження. Вони часто й широко застосовуються й мають велику кількість похідних (реальний, партнерство тощо) ;

― суто англомовні слова, які часто використовуються в мовленні, виходять за межі професійної сфери вживання й поступово стають загальномовними одиницями (супермаркет, провайдер, дилер, спонсор, бренд) ;

― варваризми – рідковживані іншомовні слова, які легко замінюються питомою лексикою й використовуються у фаховому спілкуванні. В побутовій мові почути їх майже неможливо (дисперсія – відхилення, ануїтет – щорічний дохід).

― інтернаціоналізми – такі міжнародні терміни, які вживаються не менше, ніж у трьох неспоріднених мовах (holding – англ., das Holding – нім., холдинг – укр. та рос. – вид підприємництва).

За спостереженнями, англіцизми використовують частіше, ніж їхні українські відповідники. Важливу роль у використанні англіцизмів відіграють соціально-психологічні причини: мовці часто надають перевагу іншомовним словам, як більш престижним, модним або до економії мовних засобів (запозичення значно компактніші).

 

 

Однією з найактивніших сфер залучення до української мови нової англомовної лексики є реклама та засоби масової інформації. Через мову реклами та ЗМІ до українського лексичного складу потрапляє значна кількість запозичень.

Щоденне постійне теле- та радіомовлення пропонує рекламу численних закордонних товарів, нерідко таких, для позначення яких в українській мові не існує слів. Через це в українській мові відбувається запозичання безпосередньо з іноземної мови (зазвичай – англійської) усно-писемним шляхом, оскільки реклама найчастіше послуговується аудіовізуальним методом впливу. Як відомо, реклама має мету привернути увагу україномовних покупців, нерідко маскуючи звичайні речі, що іноді можуть мати й українську назву. Наприклад, дайджест – огляд, кеш – готівка, сервіс – обслуговування, паркінг – стоянка, дайвінг – пірнання, ліфтинг – підтяжка, флаєр – листівка, дисконт – знижка, тинейджер – підліток тощо.

Численні англіцизми, що сьогодні вживаються у нашому усному та писемному мовленні проходять певні етапи адаптації. На сьогодні в усній та писемній українській мовній практиці все активніше використовуються гібридні композити, перша основа яких становить іншомовну лексему в неадаптованій формі. Сучасні неологізми, що використовуються в українському мовленні під впливом засобів масової інформації та реклами, можна класифікувати на групи:

- неологізми, які використовуються у тексті зі збереженням графіки мови-джерела (варваризми) : SMS (Short Message Service), PR (Publiс Relations), VIP (Very Important Person) тощо;

- неологізми транслітеровані кирилицею (макаронізми) ; при цьому одне слово може бути і варваризмом, і макаронізмом: SMS /СМС, PR/ПР (піар), VIP/віп;

- складні неологізми, де запозичені основи поєднуються з питомими: SMS-повідомлення (з подальшою його трансформацію у SMS ′ка) тощо;

- неологізми з нестабільною орфографію: месидж/месідж/меседж, офшор/офф-шор/оф-шор, мас-медіа/масмедіа, пепсі-кола/пепсі кола;

- неологізми, які активно беруть участь у словотворенні: PR-щик, віп-місця, дисконтний, ваучерний, рейтинговий, спонсорувати, спонсорство.

Запозичання часто відбувається задля економії мовних засобів порівняно з питомими чи калькованими описовими виразами. Наприклад: бренд (розрекламована торгова марка певного товару).

 

 

Загальновживаний молодіжний сленг, зазвичай називає найбільш загальновживані та популярні речі. Дуже часто сленгові лексику використовують у назвах нової електронної техніки, нових винаходів у галузі інформаційних технологій.

Процес появи англомовного сленгу має дещо специфічний характер. На відміну від запозичень до літературної мови, де причиною запозичення є відсутність лексеми на позначення тієї чи іншої реалії, сленг часто запозичує лексичні елементи для номінації таких понять, які вже мають словесне оформлення в літературній мові. За сферою використання англіцизми можна поділити на такі:

1. Предмети повсякденного вжитку (шузи, найки, боді, дрік, фаст-фуд) ;

2. Комп’ютерні технології (ноут, браузер, прогуглити, фейсбук, скап) ;

3. Емоції, реакції та оцінка дійсності

- вигуки привітання, вітання та прощання (хай, хеллоу, бай) ;

- вираження згоди або відмова (окей, ок, ноу проблемз, ноу) ;

4. Назви людей за диференціацією

- за віком і статтю (бой, гай, бейбі, мен, піпли, олді) ;

- за родинними зв’язками (паренти, френди, бой-френд) ;

- за професією (ді-джей, ем-сі, пі-джей, сeк’юріті, бодігард, адмін) ;

5. Культурна сфера

- різноманітні стилі музики та субкультури (попса, диско, драм, транс) ;

- видовищні заходи, концерти (фест, батл, фаєр-шоу) ;

6. Спортивна сфера (фітнес-клуб, степ, бодібілдинг, армреслінг) ;

Таким чином, слід відзначити велику вагу англіцизмів у процесі формування словника сучасної молодої людини. Процес запозичення відбувається постійно, віддзеркалюючи нові реалії нашого життя, даючи їм нові найменування. Але не можна допустити, щоб такі процеси проходили стихійно, невмотивовано, бо часто яскрава та приваблива запозичена лексема є зовсім непродуктивною в системі сучасної української мови.

 

 

Існують певні об’єктивні причини англомовних запозичень в українській лексиці. Але, якщо на початковому етапі нової хвилі іншомовних запозичень (кінець 80-х – середина 90-х рр. ХХ ст.) переважали думки про те, що не слід їх боятися, оскільки мова сама впорається з потоком запозичень, у процесі мовної практики відпадатиме все штучне і зайве, а вдалі новотвори та доцільні запозичення приживуться у мові, то останнім часом говорять про перенасиченість української мови іншомовною лексикою.

Проти неконтрольованих англомовних запозичень доволі активно виступають мовознавці з інших слов’янських країн, вважаючи, що надмірне захоплення іншомовними словами завдає шкоди рідній мові не лише на лексичному рівні, але й для її будови загалом.