Особливості організації і проведення уроків ліплення у початкових класах

Актуальність теми. Зображувальна діяльність дітей включає такі види занять, як малювання, ліплення, аплікація. Кожен з цих видів має свої можливості у відтворенні уявлень дитини про оточуючий світ. Робочим матеріалом для ліплення може бути як глина, пластилін або солоне тісто.

Своєрідність ліплення полягає у тому, що за допомогою цього виду діяльності передається форма предмета в трьох вимірах. Діти з задоволенням ліплять людей, тварин, посуд, транспортні засоби, овочі, фрукти, іграшки. Предмети, які вони створюють, використовуються в ігровій діяльності.

Під час підготовки до ліплення дитина дістає багато знань про предмет (назва, форма, будова, колір, призначення). Разом з тим збагачується і розвивається її словник, зв’язна мова, за допомогою якої можна описати образ по пам’яті. Це сприяє розвитку її мислення, уваги, уяви та інших процесів. На заняттях дитина дістає відомості про способи ліплення і сама навчається це робити. На основі свого досвіду вона намагається самостійно розв’язати навчальні завдання, а згодом ця самостійність переростає у творчість.

У процесі ліплення більше, ніж за будь-якої діяльності, можна домогтися максимальної активності обох рук, розвивати і зміцнювати пальці, особливо великі, вказівні, середні. Щоб засвоїти техніку ліплення, дитині потрібно розвинути спеціальні рухи щодо їх сили, точності, темпу, спрямованості, плавності, ритмічності. Ці якості допоможуть дошкільнику надалі оволодіти різними видами навчальної, трудової діяльності.

Під час ознайомлення з предметом дитина навчається розуміти його красу. Вона сама починає передавати в ліпленні окремі виразні його ознаки, нама-гається ретельно обробити поверхню виробу, оздоблює його орнаментом і т.д.

Ознайомлюючи дітей з деякими зразками скульптури і декоративно-прикладного мистецтва, ми виховуємо в них любов і повагу до людей, що створили ці чудові речі. Ліплення допомагає виховати цікавість до образотворчої діяльності. Дитина ставить перед собою певну мету і доводить почату справу до кінця, а це сприяє розвитку організованості, цілеспрямованості і наполегливості, дисциплінує її.

Стан дослідження проблеми. Проблемі методики викладання ліплення присвячено доволі небагато спеціалізованих праць. Здебільшого надбаннями у цій галузі є загальномистецькі матеріали, які, зокрема, стосуються методики вик-ладання образотворчого мистецтва загалом – праці Н. Б. Берхіна [2], Г. Г. Вино-градова [4], М. Г. Дейнеко [5], Є. А. Антоновича [6], Р. В. Захарчук-Чугай [6], М. Є. Станкевича [6], М.А. Кириченко [10] та ін. Власне ліплення як розділ зображувального мистецтва, розглядається Є. А. Антоновичем [6], О.Є. Кова-льовим [11], Н. М. Конишевою [14], Н.І. Луцан [17]. Однак слід підкреслити, що фахових праць з досліджуваної теми дуже небагато.

Об’єкт дослідження – ліплення як компонент програми образотворчого мистецтва та методика його викладання в початковій школі.

Предмет дослідження – процес формування образотворчих знань і вмінь молодших школярів з розділу «Ліплення».

Мета роботи – теоретично обгрунтувати та емпірично дослідити процес формування знань та уявлень молодшими школярами про основи ліплення.

Відповідно до мети курсової роботи можна поставити наступні завдання:

• з’ясувати вікові особливості навчання ліпленню дітей початкової школи;
• здійснити аналіз матеріалів, методів і прийомів, які використ-овуються на уроках ліплення з глини;
• проаналізувати матеріали, методи і прийоми, які використовуються на уроках ліплення з пластиліну;
• експериментально визначити рівні сформованості технічних навичок і вмінь на заняттях ліпленням дітей 3-о класу;
• дослідити розвиток творчих здібностей у дітей старшого дошкіль-ного віку у процесі виготовлення ліпних іграшок;
• оцінити ефективність використання народної іграшки у формуванні технічних навичок і вмінь на заняттях з ліплення.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використано методи теоретичного та експериментального дослідження. До першої групи належать методи теоретичного аналізу і синтезу, моделювання і конкретизації теоретичних знань, які сприяли осмисленню суті художньо-творчих здібностей, розкриттю теоретичних основ їх розвитку, обгрунтуванню основних факторів впливу на формування в учнів відповідних знань і уявлень. Другу групу склали такі методи, як педагогічний експеримент – розробка і проведення уроків.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, 2-х розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків, обсяг роботи склав 44 сторінки.