Аналіз готової продукції (на прикладі ПрАТ «ВОСХОД» Путивдьського району Сумської області)

Якість продукції залежить від багатьох чинників, насамперед від використовуваних виробничих ресурсів – земельних, потребує матеріальних та трудових. У сільське господарство земля – головний засіб виробництва, і зажадав від родючості грунтів залежить як врожайність, а й якість одержуваної продукції.

Не менше значення мають якісні характеристики основних та оборотних засобів. Використання насіння високих посівних кондицій безпосередньо впливає на якість врожаю, хороші корми необхідні отримання молока і м'яса відповідних параметрів, та якщо з високоякісного сировини можна було одержати більше кінцевої продукції (цукру, соняшникової олії та т. буд.). Надійна, високопродуктивна техніка дозволяє своєчасно, в оптимальні терміни провести все агротехнічні прийоми, отже, підвищити якість продукції.

Багато залежить і південь від якісного складу трудових ресурсів; кваліфікація працівників у значною мірою визначає, наскільки повно буде дотримано вимоги технології. Механізатор першого класу, зазвичай, виконує сільськогосподарські роботи набагато краще, ніж тракторист третього класу лише. Це кінцевому підсумку віддзеркалюється в ролі продукції. Втім, у сформованих економічних умов якість виконаних робіт у більшою мірою залежить від матеріальним стимулюванням; рівень оплати праці необхідно тісніше пов'язувати з цим показником.

Якість сільськогосподарської продукції значною мірою визначається сортовими особливостями возделиваемих культур.

Не слід забувати не врахували і системи добрив. До кожного виду рослин існують оптимальні дози внесення мінеральних добрив, щоб забезпечити отримання максимальної врожаю високої якості. Внесення в вищих дозах не підвищує врожайність знижує якість продукції, причому у плодах і овочах знижується зміст розчинних сухих речовин, а картоплі – крохмалю, підвищується заразність їх хворобами.

Управління якістю продукції має бути системним, тобто входитимуть у певну організаційну структуру, пов'язану з маркетингом; це означатиме її орієнтацію на споживача всіх етапах життєвого циклу продукції. Поліпшення якості вимагає певних витрат, але де вони, зазвичай, окупаються.

 

 

Виявлення резервів збільшення продукції рослинництва повинно здійснюватись за напрямами: розширення посівних площ та підвищення урожайності, однак основним фактором збільшення виробництва продукції рослинництва залишається підвищення урожайності сільськогосподарських культур. Цього можна досягти різними шляхами:

- насамперед за рахунок поліпшення земельних угідь шляхом меліорації, боротьби з ерозією, вапнування (гіпсування),

- дотриманням агротехнічних умов. Проте не всі агротехнічні фактори однаковою мірою зумовлюють високу врожайність, тому особливу увагу приділяють сортооновленню, хімізації, меліорації, комплексній механізації і автоматизації виробничих процесів тощо. Приріст урожайності за рахунок цих факторів визначають з даних науково-дослідних установ, а в конкретних умовах підприємства – на основі вивчення технології вирощування аналізованої культури.

- поліпшенням селекційно-насінницької роботи, впровадженням у виробництво врожайніших районованих сортів можна забезпечити приріст урожаю окремих культур на 20%.

- нарощуванням потужностей випуску мінеральних добрив. За розрахунками вчених, за оптимальної норми внесення добрив і за всіх інших умов приріст зерна становив би 8-10 ц/га, картоплі – 60-70, цукрових буряків – 70- 80, льону-довгунця (волокна) – 1, 5-2 ц/га.

- зрошуванням угідь. На віддачу добрив значною мірою впливає вологозабезпеченість ґрунту. За даними наукових установ, раціональне зрошення підвищує ефективність мінеральних добрив у 2-3 рази порівняно з їх застосуванням на незрошуваних землях. Отже, зрошення, підвищуючи ефективність добрив, дає змогу створити умови для одержання гарантованих високих урожаїв у зонах недостатнього зволоження, на які в Україні припадає більше 40% площі ріллі.

- ефективним застосуванням засобів захисту рослин. Останнім часом велику увагу приділяють біологічним методам захисту, які не тільки зберігають урожай, але й не знижують його якості. Найбільшого поширення набуває захист із застосуванням трихограми, що підвищує врожайність пшениці на 2-3 ц/га, зерна кукурудзи – на 8-10 і цукрових буряків – на 15-20 ц/га.

Виростити високі врожаї, забезпечити рекомендований комплекс агротехнічних заходів з урахуванням зональних умов і біологічних особливостей сорту допомагає комплексна механізація виробничих процесів у рослинництві. Вона забезпечує виконання всіх робіт у найкращі стислі строки, що, з одного боку, підвищує біологічний урожай, а з другого – скорочує його втрати при збиранні, доочищенні, транспортуванні.

Зміцнення матеріально-технічної бази (створення комплексу машин, поліпшення насінництва, забезпечення господарств достатньою кількістю добрив і засобами захисту рослин) дає змогу запровадити передові індустріальні та інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур, що забезпечує збільшення виробництва продукції при підвищенні окупності витрат.

Істотним резервом збільшення обсягу продукції є запобігання її втратам. Причини втрат різні: обсипання зерна через розтягування строків обмолоту чи вибір невдалого способу збирання, недосконалість збиральної техніки; поганий стан транспортних засобів, доріг, місць доочищення і зберігання сільськогосподарської продукції та ін. Іноді ці втрати досягають третини вирощеного врожаю. Так, оптимальним строком збирання зернових є 8-10 робочих днів. Якщо із збиранням зволікають на 20 днів після біологічної спілості хлібів, втрачається до 30% вирощеного врожаю. Особливо значні втрати продукції за несприятливих кліматичних умов.

Актуальним завданням сільськогосподарського виробництва є підвищення якості продукції. Цього можна досягти:

- виведенням нових сортів сільськогосподарських культур;

- застосуванням добрив у правильних співвідношеннях,

- збільшенням питомої ваги внесення органічних добрив;

- ширшим застосуванням біологічних методів захисту рослин;

- дотриманням агротехнічних заходів при обробітку ґрунту і догляду за посівами;

- удосконаленням машин і обладнання для збирання і доробки сільськогосподарської продукції;