Аналіз міжнародної конкурентоспроможностікольорової металургії України на основі ромбу детермінантів національнихпереваг М. Портера

 

2.1 Факторні умови

2.2 Споріднені та підтримуючі галузі

2.3 Умови попиту на внутрішньому ринку

2.4 Стратегія фірм та конкуренція в галузі

2.5 Втручання уряду

 

Кольорова металургія- галузь, яка відіграє надзвичайно важливу роль на сучасному етапі світової еволюції. Людство вже не може обійтися без кольорових металів, які є незамінними в машинобудуванні і особливо широко використовуються в таких його галузях, як електронна, електротехнічна, радіо-телевізійна, приладобудівна та ін.

Чи можете ви уявити сучасного студента без ноутбука, мобільного телефона чи планшета? Це майже неможливо, а всі ці прилади мають у своєму складі сплави алюмінію, магнію, титану та інших металів, що відносяться до групи кольорових. Як ми знаємо, зараз світ переживає так звану «революцію цифрових технологій», а країни які розповсюджують такі товари є передовими у світі (США, Китай). А чи має Україна шанси виступати на міжнародній арені в якості найбільшого постачальника сировини для цих технічних продуктів? Чи може вона стати гідним конкурентом для інших країн в цій галузі? Звідси й виходить актуальність дослідження міжнародної конкурентоспроможності галузі кольорової металургії України. Адже, провівши аналіз, ми зможемо визначити сучасний стан, умови, щостримуютьрозвиток та можливіпереспективигалузі.

Метою роботи є визначення економічного розвитку галузі кольорової металургії та її міжнародної конкурентоспроможності.

Предметом дослідження є основніпоказники даної галузі в Україні та світі. Об’єктом – кольорова металургія України.

Для виконання роботи будуть використовуватись наступні методи: системногопідходу, статистичного та теоретичного аналізу, порівняння та інші.

 

 

Кольорова металургія -галузь важкої промисловості, підприємства якої видобувають і збагачують руди, виробляють та обробляють кольорові метали, рідкісні й дорогоцінні метали та їх сплави, видобувають природні алмази та іншу мінеральну сировину[1]. До кольорової металургії належать: важкі (мідь, свинець, цинк, олово, нікель), легкі (алюміній, магній, титан) та малі (ртуть, кобальт) метали. Крім основних, галузь переробляє легуючі (вольфрам, молібден, ванадій), дорогоцінні (золото, срібло, платина), рідкісні й розсіяні (цирконій, германій, селен) метали, а також алмази, топази та інші мінерали.

В Україні кольорова металургія, на відміну від чорної, розвинута порівняно слабо. Пов’язано це з тим, що в нашій країні немає великих покладів руд кольорових металів. В Україні галузь представлена тільки деякими видами виробництва.

На сьогоднішній день, виробництвом сировини для кольорових металів та продукції з них в Україні займаються близько 50 підприємств, з яких можна виділити ПАТ «Укрцинк» (м. Костянтинівка, Донецька обл.), ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (ЗАлК), ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», ТОВ «Артемівський завод обробки кольорових металів» (м. Артемівськ, Донецька обл), українсько-іспанське СП «Інтерсплав» (м. Свердловськ, Луганська обл.).

ПАТ «ЗАлК» – єдине в Українi та одне з небагатьох серед країн СНД пiдприємство, що виробляє одночасно алюмiнiй та основну сировину для його виробництва – глинозем. На нього припадаєнайбільший обсяг виробництва алюмінію – близько 130 тис. тонн (2011 р.). В Україні споживається десь 8% його продукції, решта експортується, в основному до Росії – близько 70% продукції.

ТОВ «Артемівський завод обробки кольорових металів»є одним з головних виробників міді в Україні (близько 70% від усього виробництва міді в країні). Приблизно 80-85% продукції, щовиробляється на заводі, поставляється на внутрішнійринок, на відмінувідбільшостіпідприємствгалузі, що є в основному, експортно-орієнтовними.

Для аналізу експорту/імпорту галузі виділимо такі товари, як: мідь, нікель, алюміній, свинець, цинк, олово та вироби з них. За табл. 1. 1 бачимо, що за 2012 р. на мідь припадає 50, 92% від усього експорту галузі, на алюміній – 37, 52%, на свинець – 4, 42%, на нікель – 3, 75%, на цинк – 3, 35%, а на олово – всього 0, 03%. З імпортом ситуація інша: алюміній – 49, 29% всього імпорту, нікель – 21, 68%, мідь – 17, 2%, свинець – 5, 7%, цинк – 5, 09%, олово – 1, 3%.

Впродовж останніх п’яти років експорт галузі скоротився більш ніж у 2 рази (табл. 1. 1), імпорт майже не змінився. Суттєво знизився експорт олова – з 15 млн. дол. до 120 тис. дол. та значно виріс експорт цинку – зі 112 тис. дол. до майже 13 млн. дол.. Сальдо торгівлі галузі від’ємне (-609, 9 млн. дол.), що перевищує показник 2008 р. у 5 разів. Додатнє сальдо зберігається тільки у продажі міді.

Слід зазначити, що майже 70% продукції підприємств кольорової металургії йде на експорт унаслідок невисокого внутрішнього споживання. Однак зкожним роком ситуація в плані розвитку внутрішнього споживання поступово поліпшується.

 

Таблиця 1. 1

Динаміка експорту/імпорту основних продуктів галузі (тис. дол. США) 

Джерело: розроблено автором на основі [2]

 

За останніми даними за січень-вересень 2013 року більшу частку алюмінію ми експортуємо до Росії (Додаток А). Імпортуємо мідь з Танзанії, нікель з Індонезії та Ґватемали, олово з Ніґерії. Імпорт алюмінію вже значно перевищує його експорт на 153, 3 млн. дол., а титанові руди навпаки – додатнє сальдо у