Дослідження собівартості продукції борошномельної промисловості та розробка шляхів її зниження (на прикладі ВАТ „Херсонський комбінат хлібопродуктів”)

 

1.1. Сутність собівартості як економічної категорії

1.2. Калькулювання та методи визначення собівартості продукції

1.3. Особливості формування собівартості на підприємствах борошномельної промисловості

2.1. Коротка характеристика підприємства ВАТ „Херсонський комбінат хлібопродуктів”

2.2 Визначення завдань, методичної та інформаційної бази аналізу собівартості продукції

2.3. Аналіз динаміки та структури собівартості продукції за економічними елементами

2.4. Аналіз собівартості продукції за калькуляційними статтями

2.5. Аналіз витрат на 1 грн. товарної продукції

2.6. Основні напрямки зниження собівартості продукції

 

3.1. Зниження собівартості продукції за рахунок збільшення обсягу виробництва на ВАТ „Херсонський комбінат хлібопродуктів”

3.2. Визначення оптимального рівня виробничих запасів на ВАТ „Херсонський комбінат хлібопродуктів”

4.1. Аналіз потенційно-небезпечних та шкідливих факторів в бухгалтерії ВАТ „Херсонський комбінат хлібопродуктів”

4.2. Розрахунок природного освітлення для бухгалтерії ВАТ „Херсонський комбінат хлібопродуктів”

5.1 Аналіз джерел забруднення навколишнього середовища на ВАТ „Херсонський комбінат хлібопродуктів”

5.2 Розробка заходів щодо захисту навколишнього середовища на ВАТ „Херсонський комбінат хлібопродуктів”

 

 

В умовах переходу до ринкової економіки, постійно збільшується рівень конкурентної боротьби на ринку, де одним з визначальних факторів є саме ціна продукції, що визначається витратами на її виробництво. Аналізуючи рівень витрат на одиницю продукції, можна правильно розв’язати питання щодо доцільності вибору об’єктів підприємницької діяльності. Отже, питання витрат на виробництво, методи їх обчислення мають велике значення. Від уміння правильно обчислювати, аналізувати витрати на виробництво продукції у великій мірі залежить рівень ефективності господарської діяльності та розвиток суб’єкта господарювання.

Витрати на виробництво та реалізацію продукції, які виражені у грошовій формі формують собівартість продукції. Тому на сучасному етапі розвитку ринкової економіки питання собівартості продукції повинні бути в центрі уваги всіх працівників суб’єктів господарської діяльності.

Собівартість продукції – важливий економічний показник, який у великій мірі характеризує економічну ефективність виробництва. В ньому відображаються результати господарської діяльності за той чи інший період.

 Собівартість продукції є не тільки найважливішою економічною категорією, але і якісним показником, тому що вона характеризує рівень використання всіх ресурсів (змінного і постійного капіталу), що знаходяться в розпорядженні підприємства.

У собівартості продукції (робіт, послуг) знаходять відображення усі сторони роботи підприємства, рівень організації виробничого процесу, його технічна оснащеність, ступінь ефективності використання необоротних та оборотних активів, продуктивність праці, рівень організації матеріально-технічного постачання.

Отже, показник собівартості являє собою конкретну форму відбиття рівня витрат виробництва господарської діяльності підприємства в грошовому виразі. Вирізнення та чітке уявлення інформаційної цінності цього показника, сфери його можливої активної дії на економічні параметри виробництва не призведуть до висування необґрунтованих вимог, які цей показник не здатен задовольнити, враховуючи об’єктивну специфіку його внутрішнього змісту. Забезпечення відповідних умов його застосування на всіх рівнях управління, удосконалення самого показника – порядку його формування, обліку і калькулювання тощо – дасть змогу в повному обсязі реалізувати його різноманітні функції як одного з інструментів управління виробництвом.

У собівартості зосереджені практично всі діючі умови господарювання, тому на витрати, як не на один інший показник діяльності підприємств, впливає багато найрізноманітніших виробничих чинників: зміни у техніці, технології, в системі організації праці і організації виробництва, в матеріальному забезпеченні підприємств та законодавчій базі, що позначається на загальному рівні виробничих витрат. Це надає можливість розглядати собівартість як серйозний економічний інструмент впливу на різноманітні параметри виробництва, оскільки засоби, що спрямовані на зниження собівартості, пов’язані з удосконаленням різних аспектів виробничого процесу.

Собівартість продукції є головним ціноутворюючим чинником. Виживання суб’єкта господарювання в умовах конкуренції залежить від можливості підтримувати оптимальний рівень собівартості продукції. Вирішення цього завдання залежить від багатьох чинників, головним з яких є стратегія у своєму конкурентному середовищі й ефективність використання ресурсів. Відповідно до обраної стратегії виробник належить до категорії з низькою собівартістю на масовому ринку або з добре зарекомендованими виробами в ролі гравця у середовищі ринку.

Якщо виробник належить до категорії працюючого на масовому ринку, то необхідно досягнути концентрації у собівартості. Не меншу увагу собівартості повинні приділити виробники, які працюють у середовищі ринку, а також інші суб’єкти господарювання, бо всім необхідно мати достатньо високий рівень рентабельності, що забезпечує виробництво і розширення його діяльності.

Для успішного управління підприємством потрібно постійно знижувати витрати на виробництво виробленої продукції, що неможливо без аналізу ступеню впливу окремих факторів і аналізу собівартості вже існуючої продукції, порівняння її з планом та визначення причин зниження чи підвищення витрат. Тому важлива роль у забезпечені оптимального рівня собівартості належить аналізу, головна мета якого – виявлення можливості раціональнішого використання виробничих ресурсів, зменшення витрат на виробництво, що забезпечує підприємству конкурентоспроможність на ринку, зростання прибутку, рентабельність.

Таким чином, собівартість є показником ефективності господарської діяльності підприємства, який повинен бути в центрі уваги усіх робітників та мати тенденцію до зниження.  

Метою дипломної роботи є пошук резервів зниження собівартості продукції досліджуваного підприємства.

Розрахунки