Формування вокально-хорових навичок учнів молодших класів

Актуальність теми. Розбудова сучасної національної системи освіти спонукає до пошуку і впровадження нових педагогічних підходів, форм і методів, які б відповідали розвитку особистості, сприяли розкриттю її моральних, духовних, розумових і фізичних здібностей. У зв'язку з цим неможливо переоцінити значення музичного мистецтва і художнього виховання у духовному становленні підростаючого покоління. Цілеспрямоване формування музичної культури особистості здійснюється в шкільних та позашкільних закладах, що певною мірою ускладнює його виховну цілісність. В музичній педагогіці протягом тривалого часу залишається актуальною проблема пошуку можливостей і напрямів розширення змісту шкільної музичної освіти у позаурочну й позашкільну діяльність. 

Хоровий спів - один з найулюбленіших видів музичної діяльності дітей. Його значення різноманітне: сприяє розвиткові не лише музичних здібностей і голосу дитини, а й мислення, мовлення, розширенню словникового запасу. Хоровий спів, викликаючи в молодших школярів яскраві емоції, впливає на естетичні і моральні почуття. 

Художнє виконання пісенно-хорового репертуару у дитячому хорі може бути якісним лише на основі розуміння і відчуття учнями художнього образу. Це є першою і обов’язковою умовою хорового співу, проте однієї цієї умови недостатньо, потрібно ще вміти передати зміст і характер пісні під час співу, а разом з тим володіти мінімальною вокально-хоровою технікою, тобто вокально-хоровими навичками.

У науково-методичній літературі проблема вокальної підготовки розглядається в різних аспектах, а саме: визначаються принципи вокальної підготовки на основі використання фонетичного (О.В.Коміссаров, А.В.Саркісян) та фонопедичного (В.В.Ємельянов) методів; висвітлюється процес виховання естетичного становлення учнів до вокального мистецтва (В.Л.Бриліна, Н.С.Можайкіна); досліджуються умови удосконалення вокально-педагогічної підготовки майбутніх спеціалістів (О.В.Далецький); акцентується увага на формуванні вокально-мовленнєвої культури вчителя музики (Л.Г.Азарова, Л.О.Дерев’янко, Н.О.Швець та ін.); розкривається специфіка опрацювання шкільного репертуару в процесі вокального навчання (Л.Я.Пашкіна). Педагогічне обгрунтування змісту вокальної підготовки дають А.Г.Менабені, Ю.Є.Юцевич, Г.Є.Стасько; проблему формування професійно значущих якостей у процесі вокальної підготовки визначено в дисертації О.І.Краснової-Соколової. Проблеми вокально-хорового виховання дітей розглядали Т. Овчинникова, Н. Орлова, С. Гладка, А. Менабені, Г. Стулова, Ю. Юцевич, Абдулліна З.П., Бейдер Т., Крітська Є., Левандовська Л., Кабалевський Д.Б., Огороднов Д., Рагозіна В., Рудницька О.П. та ін. Методичні підходи до формування вокально-хорових навичок учнів молодших класів висвітлені у роботах таких авторів, як Гадалова І. М., Дмітрієва Л. Г., Черноіваненко Н. М., Леонтович М.Д., Лужний В., Масол Л., Очаровська Ю., Беземчук Л., Наземнова Т., Ростовський О. Я., Халабузарь П., Попов В., Добровольська Н., Апраксіна О.О., Якимчук С. Н. та ін.

Об’єкт дослідження - процес музичного виховання молодших школярів.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови і методика формування вокально-хорових навичок учнів початкової школи.

Мета дослідження полягає у науковому обгрунтуванні і експериментальній перевірці ефективності методики формування вокально-хорових навичок молодших школярів.

Об’єкт, предмет і мета дослідження зумовили необхідність вирішення таких завдань:

• з’ясувати роль співочої постави, артикуляції і дихання і процесі формування вокально-хорових умінь;
• проаналізувати підходи до формування навичок звукоутворення, дикції та інтонування;
• висвітлити поняття строю, ансамблю і темпу виконання хорових творів;
• дослідити організаційні моменти у роботі з формування вокально-хорових навичок учнів молодших класів;
• розробка і провести урок з формування вокально-хорових навичок учнів молодших класів.

Методи дослідження. Для вирішення завдань дослідження використаний комплекс наукових методів: аналіз науково-педагогічної літератури з методики музичного виховання школярів, шкільних програм, матеріалів науково-практичних конференцій, порівняльний аналіз організації, змісту і форм виховання вокально-хорових навичок молодших школярів, розробка і впровадження уроку, спрямованого на формування вокально-хорових навичок учнів молодих класів.

Практичне значення результатів. Отримані результати і висновки дослідження можуть застосовуватися в порівняльно-педагогічних дослідженнях з теорії та методики музичного виховання школярів, а також під час розробки навчально-методичної літератури, шкільних програм і спецкурсів, для проведення спецкурсів у вищих навчальних закладах освіти та в системі підвищення кваліфікації вчителів музики.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку використаних джерел, загальний обсяг роботи складає 33 сторінки.