Вплив гри на формування особистості дитини

Актуальність теми. Гра – це спонтанна, природжена, повна радості своєрідна діяльність дитини, яка відбувається не заради якої-небудь зовнішньої мети, а для власного задоволення, для елементарної дії. У грі дитина вчиться не лише швидко спостерігати, але й успішно діяти, критично думати й оцінювати навколишню ситуацію. Особливо сприятливим для цього середовищем є організовані ігри з правилами, в яких гравці вчаться змагатися, перемогти в ситуаціях якими регулюють правила. Гравці вчаться також контролювати свої бажання, критично оцінювати дійсні обставини гри, додержуватися її правил, що є дуже важливим для виховання особистості. В ігрових ситуаціях відбуваються зміни, у гравців формується особистість, характер, розвиваються соціальні риси. 

З допомогою різних видів діяльності реалізуються взаємовідносини дитини з об‘єктивною дійсністю, тому від змісту і характеру діяльності й залежить надбання дитиною конкретних властивостей, її психологічний розвиток. Давно помічено, людина, яка в дитинстві достатньою мірою не залучалась до гри, в дорослому житті виявляє нестачу певних необхідних їй якостей і умінь. Гра сприяє вихованню, навчанню, відпочинку, відновленню сил, емоційному зарядженню, коригуванню набутого досвіду. Гра для дитини – це обставини, в яких вона почувається вільно, розкуто, емоційно піднесено. Саме в такій невимушеній ситуації,помітно для себе без напруження і втоми діти набувають соціального досвіду, вчаться думати, працювати, творити. 

Уміння створити ігрову ситуацію, перенести учасників в іншу, частково умовну, площину реальності, затримати плин часу і викликати захоплення – все це є виявом високого професіоналізму організатора ігрової діяльності. 

Отже, актуальність даної проблеми викликана потребою психологів, педагогів, батьків у розробці ефективних методів психолого-педагогічного впливу на особистість дитини засобами ігрової діяльності з метою розвитку її інтелектуальних, комунікативних і творчих здібностей. 

Визначення проблеми й актуальності теми дозволяє сформулювати мету дослідження: розробити і довести ефективність ігрових засобів у процесі розвитку особистості дітей дошкільного віку. 

Об'єкт дослідження – ігрові засоби розвитку особистості дітей дошкільного віку. 

Предмет дослідження – процес розвитку особистісних якостей дітей дошкільного віку засобами ігрової діяльності 

Виходячи, з цього можна сформулювати робочу гіпотезу: систематичне використання ігрових методів і прийомів в освітньому процесі сприяє розвитку особистісних якостей дітей дошкільного віку.

З поставленої гіпотези випливають наступні завдання: 

• проаналізувати наукові теорії та сучасні дослідження походження і особливостей гри;
• з’ясувати особливості гри як засобу всебічного розвитку дитини;
• вивчити основи класифікації дитячих ігор;
• проаналізувати виховне значення творчої гри;
• висвітлити передумови розвитку сюжетно-рольової гри в ранньому віці;
• визначити роль вихователя у розвитку ігрової діяльності дітей;
• дати методичні рекомендації до організації музично-театралізованих ігор з дітьми дошкільного віку;
• розробити і впровадити ряд театралізованих ігрових занять різної спрямованості у процесі формування особистості дошкільника.

Методи дослідження. У дослідженні використовувалися наступні методи: теоретичний аналіз літературних джерел з досліджуваної проблеми, спостереження, бесіда, розробка і впровадження театралізовано-ігрових занять у виховний процес.