Проблемі впровадження патріотичного виховання та освіти у різних навчальних закладах світу

Проблемі впровадження патріотичного виховання та освіти у різних навчальних закладах світу присвячують свої педагогічні дослідження українські науковці, серед них О. Овчарук, Г. Єгоров, Л. Зязюн, М. Красовицький, Е. Вільчковський і В. Пасічник, а також і закордонні фахівці, зокрема, О. Ослер (Великобританія), Є. Смірнова, А. Яновські (Польща). Проблемою патріотичного виховання у польських навчальних закладах цікавляться такі українські вчені, як Б. Мельниченко, В. Герасимчук, А. Зязюн, Н. Ничкало, А. Каплун, В. Поліщук, І. Курляк, А. Василюк. Питання демократичної освіти досліджують польські науковці: Ф. Шльоцек, К. Хиз, О. Окунь, С. Бадора, Т. Лебовіцький.

У зарубіжних країнах патріотичне виховання є невід’ємною складовою гуманітарної безпеки держави. Там значну увагу приділяють факторам, які впливають на відчуття патріотизму: мові, державним символам, національній аудіо-відео та друкованій продукції, національним героям, національним подіям, нормам поведінки керівництва країни, культурі та звичаям народу, системі державної пропаганди. Наприклад у США для пропаганди дуже активно використовують державний прапор. У Франції та Німеччині законодавство жорстко регламентує використання іноземних мов та аудіо-візуальної продукції на іноземній мові. В Данії виписані етичні стандарти суспільства. В багатьох країнах живуть по заповідях з Біблії та Корану. У Китаї, Північній Кореї та В’єтнамі активно просувається жорстка державна пропаганда. Сусідні країни – Польша та Росія мають значні напрацювання у сфері патріотичного виховання населення. Зокрема польським урядом розроблена і реалізується програма, яка має назву «Патріотизм завтрашнього дня». Відповідно до неї у різних містах Польщі місцева влада влаштовує дні національного прапора. У агітаційних роликах на телебаченні та на радіо лунають пісні, які обіцяють, що Польща перетвориться на державу, що базуватиметься на принципах верховенства права, солідарності та справедливості. Програма спрямована здебільшого на молодих людей, яких закликають залишатися на Батьківщині і будувати тут своє майбутнє. поступають у порядку безвідплатної допомоги, шефства і спонсорства.

Патріотизм і патріотичність формують чинники як опосередковані -історичне минуле країни, життєпис народних героїв, видатні події, давні традиції, звичаї, обряди, моральні цінності, духовна культура нації тощо, так і безпосередні – цілеспрямована організаційна педагогічна діяльність освітніх структур певних країн і характерна для сучасної Європи діяльність програмного характеру, що ініційована процесами загальноєвропейської інтеграції та проводиться понад державними структурами, головно під егідою ЮНЕСКО, Ради Європи.

Зокрема, на європейській інтеграції зосереджено діяльність унікального закладу післядипломної освіти – Європейського університету. Цей навчальний заклад діє на рівні ступеня магістра і зараховує у ряди своїх слухачів 10% учасників конкурсу. Головна проблематика навчально-дослідної роботи його чотирьох факультетів (трьох гуманітарних) спрямована на різні аспекти соціального психологічного, педагогічного поля європейської інтеграції. Сьогодні ці питання є дуже актуальними з огляду на демократизацію освіти в Україні. Водночас, як зазначає К. В. Корсак, виділяючи чинники, які спричиняють значні освітні зміни, до важливих позасистемних чинників слід віднести політичну перебудову світу і формування демократичної системи країн, розробку нової концепції національної безпеки, перегляд системи індивідуальних пріоритетів і цілей у житті, поглиблення взаємодії країн цілого світу.

У контексті інтеграції громадянин європейської співдружності – явище, яке усталюється як політично та юридично, так і на рівні побутового мислення. Простежуються тенденції до розвитку такого поняття, як «громадянин світу», але його сутнісне і політико-правове структурування ще далеко попереду.

Відбувається перехід від зосередження уваги на природничих науках до акцентування на науках «людського» напряму – екології, медицині тощо, а також процес продовження тривалості освіти і трансформація методів передачі знань, морального й естетичного виховання.

Патріотична освіта як явище виникла ще на початку XX ст. з огляду на процеси демократизації державних устроїв країн світу в змісті навчальних шкільних дисциплін. Нові акценти у її розвиток були внесені у середині XX ст., а саме ті зміни – у зміст навчальних дисциплін, які значно ефективніше впливають на формування патріотичної позиції старшокласників. Це ігри, тренінги, індивідуальні дослідження, проекти конкретного характеру.

Формування громадян не лише України, але й усього світу в цілому і Європи зокрема, їхня підготовка до розбудови і зміцнення своєї держави відбувається у процесі спеціально організованого навчання, а саме через патріотичну освіту. У багатьох країнах світу існують думки про те, що створення однакових вимог Європейського Союзу до системи освіти в усіх країнах може спричинити уніфікацію різних культур і втрату їхньої самобутності у змісті освіти. Тому, на думку А. Яновські, доцільно підпорядковувати освітні системи різних країн єдиним міжнародним стандартам, зберігаючи специфіку різних країн і залучаючи до реформування освіти не лише урядові структури, але і педагогічних працівників.

У 90-х роках Міжнародне бюро освіти у Женеві провело дослідження, метою яких було з'ясувати, «що таке почуття патріотичності і як його формувати». Ці дослідження були зумовлені тим, що у деяких країнах дотепер мало уваги приділяють вихованню громадянина. Адже, незважаючи ні на що, людина передусім повинна знати свої права й обов'язки, щоб існувати у суспільстві і зайняти достойну позицію у ньому. Людина повинна вміти знаходити спільну мову з оточуючими, вести дискусію, іти на компроміс, досягати поставленої мети, що необхідно для професійної, особистої, а загалом і суспільної реалізації у житті.

Науковці поставили конкретні завдання: вивчити процес патріотичного виховання і простежити його реалізацію у різних країнах; виявити відмінності й особливості формування почуття громадянина своєї країни, з'ясувати, чим вони зумовлені.