Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Лабораторна діагностика захворювань які передаються статевим шляхом

Предмет: 
Тип работы: 
Реферат
К-во страниц: 
24
Язык: 
Українська
Оценка: 
РЕЗЮМЕ
 
Заховрювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), є однією із соціальних і психологічних проблем сучасності. На сьогодні налічується більше двадцяти захворювань, що передаються статевим шляхом. За класифікацією ВООЗ виділяють три групи захворювань. До першої групи належать п’ять типових венеричних хвороб: сифіліс, гонорея, м’який шанкр, пахова лімфогранульома, донованоз. До другої групи віднесені хламідіоз, трихомоніаз, кандидоз, мікоплазмоз, генітальний герпес, гарднерельоз. Третя група – захворювання, що мають як статевий, так і позастатевий шлях передачі: папіломавірусні інфекції статевих органів, генітальний контагіозний молюск, короста, вірусні гепатити В, D, С; лямбліоз, цитомегаловірусна інфекція, СНІД. В останні роки можливості лабораторної діагностики ЗПСШ значно розширились і поряд з відомими методами (бактеріоскопія, серологічні методи, бактерілогічні методи) почали широко використовуватись ІФА, імуно-флюоресцентні дослідження, ПЛР, імунохроматографічні експрес-методи.
 
СИФІЛІС
 
Сифіліс відноситься до антропофільного хронічного захворювання, що передається від людини до людини в основному статевим шляхом, рідко при тісних побутових контактах від експериментальних тварин і трупів.
Людина заражається від хворого в основному статевим шляхом. Хворі заразні у латентний період, у первинному і вторинному сифілісі. У третинному – можливість зараження зменшується, але не виключена.
Заразним матеріалом є кров, слина (у тих випадках, якщо на слизовій ротової порожнини є сифілітичні висипання), виділення з твердого шанкра, сперма, молоко матері. Заразність сечі і поту не доведена. Збудник проникає через пошкоджену шкіру або слизову
При класичному протіканні сифілісу розрізняють 4 періоди: інкубаційний і 3 клінічних – первинний, вторинний і третинний, які поступово змінюють один одного. Інкубаційний період триває від 3-4 тижнів до 2 місяців, рідко 8-15 днів. Якщо хворий у цей час приймає антибіотики, то інкубаційний період може тривати 3-6 місяців.
Класифікація сифілісу:
Первинний сифіліс: а) серонегативний; б) серопозитивний; в) прихований.
Вторинний: а) свіжий; б) рецидивний; в) прихований.
Третинний сифіліс: а) активний вузлуватий (або гумозний) ; б) прихований.
Прихований: а) ранній – давність до 2 років; б) пізній – давність більше 3 років; в) невияснений.
Вроджений сифіліс: а) ранній; б) пізній; в) прихований.
Сифіліс нервової системи: а) ранній – давність до 5 років; б) пізній – давність більше 5 років;
Вісцеральний сифіліс – з ушкодженням внутрішніх органів.
Лабораторна діагностика
Діагноз сифілісу повинен бути підтверджений даними лабораторних досліджень – виявлення блідої трепонеми (мікроскопія в темному полі), серологічними реакціями, PIT або РІФ, ПЛР.
Дослідження на бліду трепонему. Обов'язково підлягають дослідженню ерозивно-виразкові і папульозні елементи в ділянці статевих органів і порожнини рота. Особливо необхідно звертати увагу на рани, які погано загоюються.
Бліда трепонема в темному полі має вигляд ніжної спіралі, рівномірно освітленої, злегка блискучої тонкої, має 8-14 закруток. Рухи її плавні, рідко згинається під кутом, особливо характерний маятникоподібний рух. Закрутки рівномірні по ширині, висота їх дещо менша на кінцях, верхівки заокруглені. Бліду трепонему слід відрізняти від T. refringens, T. phagedenis і зубних трепонем.
 
СЕРОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА СИФІЛІСУ
 
Серологічні реакції використовуються як відбіркові і діагностичні. МРП з плазмою використовують для відбору.
З метою підтвердження діагностики, контролю за успішною терапією і визначення вилікування наданий час рекомендується обов'язковий для застосування комплекс серологічних тестів: реакція Васермана (РЗК), МРП, ІФА, РІФ, PIT.
Для діагностики, спостереження за лікуванням і для визначення вилікування контактних осіб з клінічними і анамнестичними підозріннями на сифіліс (вагітних, донорів, профілактичних дослідженнях, хворих психіатричних і неврологічних стаціонарів) рекомендується комплекс стандартних серологічних реакцій на сифіліс, у який входить РВ з обов'язковим застосуванням:
кардіоліпінового антигену, як найчутливішого;
протеїнової фракції із трепонем;
звичайного неспецифічного антигену, МРП, а також PIT і РІФ.
Група серологічних специфічних реакцій рекомендується для дослідження проблемних сироваток:
для диференціації біологічно псевдопозитивних реакцій від прихованого сифілісу в осіб з позитивними результатами стандартних серологічних реакцій і відсутністю видимих клінічних проявів сифілісу;
для підтвердження діагнозу в осіб з клінічними симптомами і негативними результатами ССР. У таких випадках рекомендуються наступні специфічні серологічні реакції.
Реакція Васермана (реакція зв'язування комплементу).
Принцип. Реагіни, що знаходяться в сироватці крові хворих на сифіліс, мають властивість вступати в сполуки з неспецифічними і кардіоліпіновими антигенами. Специфічні антитрепонемні антитіла вступають у сполуки зі специфічними антигенами (ультраозвучений трепонемний антиген). Комплекси, що утворились, сорбують введений в реакцію комплемент. Індикація утворених комплексів досягається введенням гемолітичної системи (еритроцити барана + гемолітична сироватка).
Мікрореакція преципітації з кардіоліпіновим антигеном. Принцип. При додаванні до плазми або сироватки крові хворого на сифіліс емульсії кардіоліпінового антигену утворюється преципітат (комплекс антиген-антитіло), який осідає у вигляді пластівців білого кольору.
Оцінка результатів. Результати оцінюють візуально над штучним джерелом освітлення. У лунках із плазмою і сироваткою крові хворого на сифіліс осідають різної величини пластівці. Появу великих пластівців розцінюють як позитивний результат (4+, 3+), середньої величини і дрібних – як слабкопозитивний (2+, 1+).
При негативному результаті пластівці не утворюються. У сумнівному випадку орієнтуються на контроль негативної сироватки крові. Якщо в ній пластівці відсутні, а у зразках плазми або сироватках крові осіб, яких обстежують, утворилися дрібні пластівці, результат в цьому випадку сумнівний.
Кількісний метод мікрореакції преципітації дає
CAPTCHA на основе изображений