Складска діяльність підприємства МВК ПП "Енема"

Планування складу повинно відповідати таким вимогам:

•виключення негативного впливу одних запасів на інші при їхньому зберіганні;

•застосування найбільш раціональних способів складського розміщення запасів;

•забезпечення можливості найбільш ефективного застосування підйомно-транспортних засобів.

При плануванні складу необхідно дотримуватися таких умов:

•оптимальне використання складських приміщень; 

•максимальна ефективність роботи з матеріальними запасами; 

•підвищення економічності всіх складських операцій. 

Показники, які визначають вибір варіанта планування складу. 

1.Розміщення складу:

•закріплення складської площі за певним товаром;

•направленість складування товару (горизонтальне чи вертикальне).

2.Узгодженість операцій комплектації замовлення та поповнення запасів.

Як формується графік роботи складських працівників, які займаються комплектацією замовлень і поповненням запасів (послідовно чи паралельно)?

3.Зручність виконання вантажних робіт. 

4.Організація процесу складської переробки вантажів.

При виборі варіанта планування складу визначають: 

•оптимальне співвідношення між робочими об'ємом та площею складу;

•чисельністю обслуговуючого персоналу і рівнем механізації складських робіт.

Розрахунок площі складських приміщень 

Вихідними даними для визначення прощі складу є номенклатура, властивості та кількість матеріальних цінностей які необхідно зберігати. Розрахунок площі складу включає такі процедури: 

- визначення корисної площі (площі на якій безпосередньо будуть зберігатися вантажі); 

- оперативної площі до якої відносять приймально-сортувальні, відпускні, вагові площадки, проходи, проїзди й т.д.; 

- конструктивної площі на якій розташовуються перегородки, колони, сходові клітки й т.д. 

Розрахунок площі складських приміщень може проводитись двома методами: методом навантажень або точним методом. 

Метод навантажень застосовується для визначення площі універсальних складів або на першій стадії проектування складських приміщень. 

Розрахунок площі складського приміщення за методом навантажень визначається за допомогою наступної формули: 

де   – річний обсяг надходження на склад i – го вантажу, т/ рік; 

  – максимальна норма запасу і – го вантажу, діб; 

 – кількість найменувань вантажів, що надходять на склад. 

Точний метод використовується при детальному проектуванні складських приміщень. Розрахунок точним методом потребує детальних характеристик матеріалів, що будуть зберігатися на складі. Розрахунок площі складу у відповідності з точним методом здійснюється у наступній послідовності: 

1) за каталогом на основі урахування характеристик вантажів вибирається складське обладнання; 

2) визначається потреба в обладнанні; 

3) визначається корисна площа складу виходячи із площі, що займає обладнання; 

4) далі розраховується оперативна та конструктивна площі. 

 

 

Основу технології складського процесу становить раціональна побудова, чітке та послідовне виконання складських операцій, постійне удосконалювання організації праці і технологічних рішень, ефективне використання підйомно-транспортного технологічного устаткування.

Принципова схема технологічного процесу на складі визначається таким. 

1. Розвантаження товарів. 

Залізничні вагони: 

перевірка стану, наявності та справності пломб; 

розкриття вагона і перевірка цілісності упакування товарів;

розвантаження товарів;

укладення на піддон; 

укладення на електровізки; первинне приймання за кількістю;

доставка товару: на ділянки прийомки складу; до зони зберігання; у прийомну експедицію; 

 

2.Приймання товарів:

•за кількістю: розкриття тари; підрахунок кількості товарів та її звірка із супровідними документами; формування пакетів;

•за якістю: переміщення товарів до робочого місця товарознавця-бракера; розбраковування товару; формування пакетів.

3.Відбір товарів:

•комплексний відбір: цілого пакета; частини пакета з зняттям із піддону; частини пакета без зняття із піддону;

•індивідуальний відбір: цілого пакета; частини пакета з знаттям із піддону

4.Комплектування:

•переміщення товарів на ділянку комплектування: на піддонах;

на візках;

•комплектування товарів для покупців;

•перевірка відповідності відібраного товару рахункам-фактурам;

•упакування товарів у інвентарну тару;

•пломбування інвентарної тари;

•переміщення упакованих товарних місць у експедицію; 

•переміщення товарних місць у зону навантаження: з експедиції; с ділянки комплектування; із зони зберігання; 

•навантаження: на автомобільний транспорт; у залізничні вагон; у залізничні вагони.

 

 

Упакування впливає на рівень логістичних витрат та ефективність логістичної системи.

У логістичній системі упакування виконує чотири основні функції:

.    ідентифікація продукту та надання про нього основної інформації;

 .  захист продукту під час його переміщення по логістичному ланцюгу; 

.    полегшення вантажопереробки й транспортування; 

.    маркетингова підтримка.

Виділяють два основних типи упакування:

 .    внутрішнє, або споживче, яке звернене до кінцевого споживача товару та виконує маркетингові функцій. Споживче упакування розробляється з міркувань зручності споживача, привабливості для покупця, ефективного використання торговельних площ і захисту товарів від пошкоджень.

Зовнішнє, або промислове, яке забезпечує зручність логістичних операцій. Як правило, ідеальне внутрішнє упакування, яке привабливе для споживачів завдяки незвичайній формі й габаритам, саме за цими ж причинами являє собою найгірший варіант упакування з погляду логістики. Проте продумана конструкція упакування неодмінно повинна враховувати вимоги всіх компонентів логістичної системи.

Однією з найважливіших концепцій упакування, пов'язаної з логістичними процесами зберігання й вантажопереробки, є концепція стандартної укрупненої вантажної одиниці. Створення укрупненої вантажної одиниці зводиться до фізичного об'єднання (консолідації) окремих промислових упакувань в один стандартизований «пакет», це так називана контейнеризація. Така укрупнена вантажна одиниця може формуватися