Насилля як наукова соціально-педагогічна проблема

 

Суспільство завжди приділяє особливу увагу проблемі поведінки людей, яка не відповідає загальноприйнятим або офіційно встановленим соціальним нормам.

В останні роки проблема насильства над жінкою та дитиною в сім'ї все більше привертає увагу фахівців. У США та Західній Європі перші роботи, присвячені цій проблемі, стали з'являтися, починаючи з 70-х років. Пізніше були розроблені різні соціальні програми для профілактики наслідків такого насильства.

В Україні проблема насильства в сім'ї тривалий час не була предметом спеціальних досліджень соціологів, психологів та соціальних працівників. Нею займалися, в основному, криміналісти при вивченні злочинів, які здійснювалися в сімейно-побутовій сфері. Однак, практика останніх років доводить концептуальне осмислення цього питання на державному рівні. Свідченням цього є прийняття законодавчої бази, і створення кризових центрів роботи з тими, хто потерпає від насильства в родині.

У нашій країні проблема сімейного насилля не стала предметом уваги не через її відсутність. Більше того, моделі насильницької поведінки поширюються через засоби масової інформації, телебачення, стають більш звичними у побуті. Помітно зросла агресивність підлітків. Останніми роками у зв'язку із загальною кризою суспільства інтерес до проблеми жорстокого поводження з дітьми значно зріс, що зумовило необхідність ретельнішого дослідження причин, форм, динаміки видів і пошуку, ефективніших методів соціального контролю – превентивних профілактичних, коректувальних, реабілітаційних і ін. Все це стимулює залучення ширшого кола фахівців – психологів, педагогів, юристів, соціальних працівників, медиків.

Однією з актуальних проблем, які стоять перед сучасним українським суспільством, є подолання і профілактика будь-яких проявів насильства щодо дітей. Протягом останнього десятиліття намітилась тенденція до усвідомлення насильства в сім'ї, яке є серйозною і масштабною проблемою, що породжує безліч інших соціальних та індивідуальних негараздів. Сформувалось розуміння того, що недостатньо тільки карати винних, реабілітувати жертву насильства і працювати з людиною, що скоїла насильство, щоб уникнути повторення ситуації, але основна увага суспільства повинна бути зосереджена на проведенні комплексної роботи щодо профілактики насильства. Тому дослідження з даної проблематики є надто актуальними.

Проблематика насильства – велика область, що розроблялась у світовій психології останні тридцять років [43, с. 108].

За останні десятиліття спостерігається активний психолого-педагогічний пошук і розробка питань сімейного насильства [81, с. 16]. Наукові основи психолого-педагогічної діяльності щодо попередження та подолання причин та наслідків насильства стосовно дітей в сім'ї висвітлено в працях А. Бондаровської, Т. Говорун, Т. Кікікнеджі, І. Трубавіної, М. Ліборакіної, О. Бондарчука.

Незважаючи на важливість і актуальність проблематики насильства, дотепер не існує єдиного бачення даної області, немає єдиної теоретичної і дослідницької парадигми, не склався повноцінний і концептуальний апарат, що і зумовило вибір теми нашого дослідження «Соціально-педагогічна профілактика насилля в сім'ї».

Об'єкт дослідження – сутність поняття насилля у сім'ї.

Предмет дослідження – соціально-педагогічна профілактика насилля в сім'ї.

Метою роботи: дослідження проблеми насилля в родині та сприяння формуванню психологічної компетентності батьків щодо виховання дітей.

Відповідно до мети поставлено такі завдання:

Вивчити історію жорстокості до дітей в родині.

Проаналізувати теоретичні підходи до пояснення причин виникнення проблеми насильства у сім'ї.

Розглянути соціально-педагогічні та психологічні характеристики жінок та дітей – жертв домашнього насилля.

З'ясувати види насильства щодо дітей, їх причини та наслідки.

Розробка загальних шляхів профілактики основних соціально-педагогічних та психологічних проблем жертв домашнього насилля.

Основні методи дослідження: аналіз наукової літератури, що забезпечило розгляд загальних теоретичних питань з проблеми дослідження; на основі системно-аналітичного методу здійснене теоретичне узагальнення наукової концепції, розробок і пропозицій провідних вітчизняних і зарубіжних вчених щодо проблеми насилля в родині; логічний аналіз літературних джерел дав змогу уточнити основні причини, види та наслідки насилля. З метою розробки конкретних теоретико-методичних рекомендацій щодо профілактики насилля в родині застосовувалися методи прогнозування та узагальнення отриманої статистичної інформації; за допомогою системно-узагальнюючого методу були зроблені висновки за результатами дослідження; діагностичні методи (анкетування, бесіди) ; обсерваційні методи (пряме, побічне, включене спостереження) ; прогностичні методи (експертних оцінок, узагальнення незалежних характеристик).

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження обговорювались на засіданнях кафедри соціальної роботи та соціальної педагогіки (протокол № 5 від 13. 01. 2011, протокол № 7 від 4. 03. 2011).

За матеріалами дослідження опубліковано статтю «Насильство в сім’ї як соціальна проблема» у підсумковій збірці наукових робіт студентів та магістрантів Інституту психології, історії та соціології «Сучасні соціально-педагогічні процеси в Україні: тенденції, реалії, перспективи» (ПОЧУЄМО, ЗРОЗУМІЄМО, ДОПОМОЖЕМО), Випуск 3. Херсон, 2011, С. 67.

Структура і обсяг дипломної роботи: складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел (81 найменування).

 

 

 

Насильство в усіх його проявах існує в суспільстві ще з прадавніх часів. Якщо поспостерігати за історією людства на нашій планеті, то на жаль вона нагадувала б панораму розвитку та ескалації насильства і несправедливості.

Насильство відбувається в усіх прошарках населення, незалежно від культурного та економічного рівня сім'ї. Спираючись на наукові матеріали та дані соціологічних досліджень, можна із упевненістю сказати, що насильство в родині притаманне всім соціальним прошаркам, етносам та віковим категоріям. Тож неправильною є думка, що домашнє насильство в ваш час зустрічається рідко,