Використання моделей для навчання старших дошкільників обчисленню

Актуальність теми. Базовим компонентом дошкільної освіти визначено логіко-математичну компетентність, яка передбачає наявність у дітей таких умінь: здійснювати серіацію за величиною, масою, об’ємом, розташуванням у просторі, перебігом подій у часі; класифікувати геометричні фігури, предмети та їх сукупності за якісними ознаками та чисельністю; вимірювати кількість, довжину, ширину, висоту, об’єм, масу, час; здійснювати найпростіші усні обчислення, розв’язувати арифметичні та логічні задачі; виявляти інтерес до логіко-математичної діяльності; прагнути знаходити свої шляхи розв’язання завдань; уміти розмірковувати; довільно, у потрібний момент, відтворювати знання тощо.

Протягом навчання у підготовчій до школи групі дитячого садка діти повинні засвоїти широке коло взаємозалежних знань про множину і число, форму і величину, навчитися орієнтуватися в просторі і у часі. Проблеми першокласників пов'язані, як правило, з необхідністю засвоювати абстрактні знання, переходити від дій з конкретними предметами, їх образами до дій з числами та іншими абстрактними поняттями. Такий перехід вимагає розвиненої розумової діяльності дитини, тому в підготовчій до школи групі особливу увагу приділяють розвитку у дітей вміння орієнтуватися у прихованих істотних математичних зв'язках, відносинах, залежностях: «дорівнює», «більше», «менше», «ціле і частина», залежностях між величинами, залежності результату вимірювання від величини міри та ін.

Діти опановують способами встановлення різних математичних зв'язків, відносин, наприклад способом встановлення відповідності між елементами множин (практичного порівняння елементів множин, використання прийомів накладання для з'ясування відносин величин). Вони починають розуміти, що найбільш точними способами встановлення кількісних відносин є рахунок предметів і вимірювання величин. Навички рахунку і вимірювання стають у них досить міцними і усвідомленими.

Здібності до рахунку, обчислень і вимірювання дозволяють підняти наочно-образне мислення дошкільників на новий рівень і створюють передумови для розвитку розумової діяльності в цілому. Діти привчаються рахувати подумки, у них розвиваються окомір, швидкість реакції на форму. Не менш важливим є розвиток розумових здібностей, самостійності мислення, розумових операцій аналізу, синтезу, порівняння, здатності до абстрагування і узагальнення, просторової уяви. У дітей повинен бути вихований стійкий інтерес до математичних знань, вміння користуватися ними і прагнення самостійно їх здобувати.

Стан дослідження проблеми. Проблеми використання моделей у процесі виховання логіко-математичної компететності дошкільників висвітлені у роботах Брежнєвої Є. Г., Холмовської В.В., Данілової В.В., Ріхтермана Т.Д., Михайлової З.А., Зак А.З., Кононко О. Л., Поніманської Т.І., Усової А.П., Запорожця А.В. та ін. Методичні засади, підходи і напрямки виховання математичних знань, умінь і навичок дошкільників вивчали такі автори, як Баглаєва Н.І., Білоусько Л., Ізотова Л. В., Конфорович А.Г., Лебедєва З.Є., Сухар В. Л., Столяр А.А., Щербакова К.Й. та ін.

Об’єкт дослідження – моделі як навчальний засіб формування у дітей дошкільного віку навичок і вмінь до обчислень.

Предмет дослідження – особливості застосування моделей у процесі навчання старших дошкільників обчисленню.

Мета роботи - теоретично обгрунтувати необхідність і доцільність використання моделей як засобу розвитку елементарних математичних вмінь і навичок обчислення дітей дошкільного віку, розробити приклад такого заняття і перевірити його на практиці.

Відповідно до мети, об’єкта і предмета дослідження визначено його основні завдання:

• вивчити особливості занять зі старшими дошкільниками на вивчення кількості і рахунку за моделями;
• описати методи навчання лічбі груп предметів, розподілу цілого на частини, вимірювання;
• оцінити можливість і шляхи використання предметних моделей для навчання складанню числа з одиниць, закріплення знань про взаємозворотні відносини між числами;
• проаналізувати методику використання моделей під час навчання вирішенню задач та арифметичних дій;
• перевірити ефективність застосування моделей у навчанні старших дошкільників обчисленню.

Методи дослідження. Для реалізації поставлених у роботі заваднь нами використовувалися такі методи, як аналіз літературних джерел з проблеми дослідження, метод узагальнення і синтезу, методи, пов’язані з розробкою і впровадженням розробленого заняття.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку використаних джерел, загальний обсяг роботи склав 52 сторінки.