Абракітов В. Е. Конспект лекцій з дисципліни „Промислова безпека сучасних виробничих технологій” / В. Е. Абракітов; Харк. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. – Х. : ХНУМГ, 2014. – 87 с.

Неможливо зробити виробництво абсолютно безвідхідним і звести забруднення до нуля, але можна оцінити техногенний ризик і зробити його прийнятним,  здійснивши моніторинг і розробивши систему захисних заходів. Першим кроком має стати  зміна функціонального характеру науково-технічних розробок, оскільки усі системи продуктивних сил повинні розвиватися, не вступаючи у руйнівні конфлікти з навколишнім природним середовищем. В умовах підвищення впливу екологічних обмежень виникає необхідність здійснити якісні зміни у продуктивних силах та їх екологізацію, тобто привести їх у відповідність із закономірностями відтворення і збереження  навколишнього природного середовища. Завдання полягає в тому, щоб переборювати екологічну кризу синхронно із забезпеченням розвитку соціально орієнтованої економіки. 

Всебічне обґрунтування збалансованого розміщення продуктивних сил набуває дедалі більшого значення, і не менш важливим є прогнозування на перспективу. Необхідно створити наукову базу для реалізації принципів розвитку і розміщення продуктивних сил, які не допустять при проектуванні  надлишкову концентрацію промислового та сільськогосподарського виробництв.

На кожній території екологічне становище є наслідком впливу на середовище підприємств багатьох галузей господарського комплексу і промисловості, а також комунальних об'єктів і побуту. Тому при розробці регіональної стратегії господарського і соціального розвитку необхідно розробити динаміку зміни параметрів діючих і проектованих об'єктів. Але в кожній галузі промисловості є власна стратегія розвитку з напрямом екологічної політики, яка повинна враховувати:

 •           технологічний стан основних виробничих фондів, рівень концентрації та організації виробництва, які оцінюються у порівнянні з найкращими вітчизняними і зарубіжними аналогами;

•           загальну динаміку викидів і скидів забруднень, витрати природних ресурсів та інші екологічні параметри застосовуваних технологій;

•           загальногалузеву і природозахисну економічну кон'юктуру (нормативи платежів за забруднення навколишнього природнього середовища, вартість очисних споруд та їх експлуатації). 

 

 

До категорії небезпечних виробничих об'єктів Закон відносить об'єкти, на яких: 

1) утворюються, використовуються, переробляються, утворюються, зберігаються, транспортуються, знищуються наступні небезпечні речовини: 

а) займисті речовини - гази, які при нормальному тиску і в суміші з повітрям стають займистими і температура кипіння яких при нормальному тиску становить 20 ° С або нижче; 

б) окислюється речовини - речовини, що підтримують горіння, викликають запалення і (або) сприяють запаленню інших речовин в результаті окисно-відновної екзотермічної реакції; 

в) горючі речовини - рідини, гази. пилу, здатні самозайматися, а також займатися джерела запалювання і самостійно горіти після його видалення; 

г) вибухові речовини - речовини, які при певних видах зовнішньої дії здатні на дуже швидке самораспространяющемуся хімічне перетворення з виділенням тепла та утворенням газів; 

д) токсичні речовини - речовини, здатні при впливі на живі організми приводити до їх загибелі і мають наступні характеристики: 

- Середня смертельна доза при введенні в шлунок від 15 до 200 мг / кг включно; 

- Середня смертельна доза при нанесенні на шкіру від 50 до 400 мг / кг включно; 

- Середня смертельна концентрація в повітрі від 0,5 до 2 мг / л включно; 

е) високотоксичні речовини - речовини, здатні при впливі на живі організми приводити до їх загибелі і мають наступні характеристики: 

- Середня смертельна доза при введенні в шлунок не більше 15 мг / кг; 

- Середня смертельна доза при нанесенні на шкіру не більше 50 мг / кг; 

- Середня смертельна концентрація в повітрі не більше 0,5 мг / л; 

ж) речовини, які становлять небезпеку для навколишнього природного середовища, - речовини, що характеризуються у водному середовищі наступними показниками гострої токсичності: 

- Середня смертельна доза при інгаляційному впливі на рибу протягом 96 год не більше 10 мг / л; 

- Середня концентрація отрути, що викликає певний ефект при впливі на дафнії протягом 48 годин, не більше 10 мг / л; 

- Середня інгібуюча концентрація при впливі на водорості протягом 72 год не більше 10 мг / л, 

2) використовується обладнання, що працює під тиском понад 0,07 МПа або при температурі нагрівання води понад 115 ° С; 

3) використовуються стаціонарно встановлені вантажопідйомні механізми, ескалатори, канатні дороги, фунікулери; 

4) виходять розплави чорних і кольорових металів та сплави на основі цих розплавів; 

5) ведуться гірничі роботи, роботи зі збагачення корисних копалин, а також роботи в підземних умовах.

Ризик виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і екологічного характеру значною мірою визначається станом потенційно небезпечних об'єктів. Кількість ПНО протягом останніх років стрімко зростає (табл. 3.1), як правило, за рахунок реєстрації нових АЗС (лише з 2005 по 2009 рр. їх кількість зросла з 1940 до 6732). Попередження надзвичайних ситуацій на потенційно небезпечних об'єктах передбачає здійснення комплексу заходів щодо зменшення ризику надзвичайних ситуацій техногенного характеру на цих об'єктах.

 

Таблиця 3.1 – Кількість паспортизованих ПНО по регіонах 2005-2012 рр.)*

*