Ведення товарно-транспортної документації

 

1. Поняття і класифікація товарно-транспортних документів

2. Порядок ведення товарно-транспортної документації

Список використаної літератури

 

 

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14. 10. 1997 № 363 (далі – Правила № 363) товарно-транспортна документація – це комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передача, перевезення, здача вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Підпункт 11. 1 цих Правил установлює, що основними документами на перевезення вантажів є ТТН і подорожній лист вантажного автомобіля (далі – подорожній лист). Типова форма № 1-ТН (ТТН) і типова форма № 2-ТН, (подорожній лист) встановлені спільним наказом Міністерства транспорту й Міністерства статистики «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29. 12. 1995 № 488/346.

Для обліку роботи автомобільного транспортного засобу, списання пального і взаємних розрахунків між перевізником і замовником застосовують подорожній лист, використання якого є обов'язковим при перевезеннях як вантажним, так і легковим автомобілем. Для виконання міжнародних перевезень застосовують подорожні й лист вантажного автомобіля в міжнародному сполученні типової форми № 1 (міжнародна). Експлуатація вантажного автомобіля без подорожнього листа типової форми заборонена.

Перевезення вантажів автомобільним транспортом здійснюються лише при наявності відповідним чином оформлених товарно – транспортних накладних типових форм, що додаються до подорожнього листа. Облік обсягів вантажних перевезень в тоннах і тонно – кілометрах здійснюється в подорожніх листах тільки на підставі товарно – транспортних накладних типових форм незалежно від форми оплати транспортних послуг і виду перевезення.

Товарно-транспортна накладна – це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їхнього переміщення, оприбуткування, складського, оперативного і бухгалтерського обліку, а також для розрахунків під час перевезення вантажу й обліку виконаної роботи. При виконанні вантажних перевезень у міжнародному сполученні застосовують товарно-транспортну накладну форми CMR.

У разі здійснення міжнародних перевезень відповідно до Митної конвенції про міжнародні дорожні перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП від 14. 11. 75 р. (далі – Конвенція МДП) використовують книжку МДП.

Записи в бланках здійснюються тільки чорнилом темного кольору або пастою кулькових ручок, а також за допомогою друкарських пристроїв.

При здійсненні міжнародних вантажоперевезень до подорожнього листа додають маршрутний лист, що повинен містити наступні дані:

контрольні пункти;

дати і час їхнього проходження;

пункти відпочинку водіїв;

графік руху;

інші дані, що містяться в договорі, укладеному між замовником і перевізником.

 

 

Записи в подорожній лист виконують в такому порядку:

Перед видачею водієві подорожнього листа записи робить відповідальна особа (диспетчер) на автотранспортному підприємстві.

Після видачі подорожнього листа водієві записи роблять відповідальна особа, медичний працівник і водій.

На маршруті руху – водій, митні органи, контрольно-диспетчерські пункти.

Після повернення автомобіля в гараж – відповідальні особи, водій, наприкінці заповнення бланка всі записи затверджує бухгалтер.

Розглянемо порядок заповнення подорожнього листа форми № 1 (міжнародна) для підприємства, яке експлуатує вантажний автотранспорт у міжнародному сполученні. Диспетчер заповнює подорожній лист перед видачею його водієві в такий спосіб:

1) на лицьовій стороні, в лівому верхньому куті, на місці «Штамп автотранспортного підприємства» ставиться штамп перевізника;

2) за назвою документа ставлять дату (число, місяць, рік) видачі шляхового листа водієві, ту ж дату проставляють на контрольному листі. Зазначені число, місяць і рік повинні збігатися з датою реєстрації подорожнього листа у спеціальному журналі, який веде диспетчер;

3) під штампом проставляють:

термін відрядження;

номер і дату наказу або розпорядження по підприємству, яким дозволений виїзд транспортного засобу.

Зведення про водіїв проставляють у графах «Прізвище, ім'я і по батькові водія» і «Номер посвідчення водія».

Реквізити автомобіля і причепів (напівпричепів) проставляють у графах «Марка автомобіля», «Номер колони», «Шифр марки автомобіля», «Гаражний номер» і «Номерний знак».

На підставі заявки замовника (договору) у подорожній лист вносять наступні дані:

у графу «Маршрут руху» заносять основні пункти (міста), по яких проходить маршрут автомобіля по шляху проходження від пункту відправлення до пункту призначення;

у графу «Пункти відпочинку» заносять всі місця зупинок автомобіля для відпочинку в прямому і зворотному напрямках (окремо) ;

у графу «Завдання водієві» заносять дані: – у чиє розпорядження надходить транспорт; пункт навантаження; пункт розвантаження; відстань у кілометрах; найменування вантажу; кількість вантажу в натуральних одиницях; у

у графу «Запізнення, простої на лінії, заїзд у гараж та інші оцінки» заносять всі перераховані в назві графи відхилення від заданого маршруту, а також зміни в завданні за вимогою замовника автотранспорту, погоджені з перевізником.

Відповідальна особа передає частково заповнений подорожній лист водієві автотранспорту. Далі особа, відповідальна за пальне, повинна визначити необхідну кількість палива і машинного мастила для виконання завдання. Ці дані відбивають у розділі «Паливо» (у відповідних графах).

При виїзді автомобіля на лінію диспетчер заносить у відповідну графу (на лицьовій частині бланка) показання спідометра в кілометрах, у графі «Виїзд із гаража» проставляє