+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип работы:
Навчальний посібник
К-во страниц:
230
Язык:
Українська
Презентація і огляд виставки в куточку народознавства
Рушник, українська народна іграшка (називаємо іграшки, звертаємо увагу на їх характерні особливості), оцей чудовий посуд (розповідь про призначення кожного виду посуду), одяг (діти називають предмети українського національного одягу) – це і пам’ять нашої землі, і її сучасність.
5. Організація полілогу
–Що вам найбільше сподобалося на виставці?
–Чому?
–Що з українських оберегів є у вас вдома, у ваших оселях?
–
6. Продуктивна діяльність – ліплення “Медове барильце”
Давайте ми з вами рушничок прикрасимо – виставимо на нього наші українські медові барильця. Побудемо справжніми гончарями…
ІНТЕГРОВАНЕ ЗАНЯТТЯ З ПРІОРИТЕТОМ МОВЛЕННЄВИХ
ЗАВДАНЬ НВБ №1
Обладнання: іграшки ляльки Оленка та Іванко, конструктор – нова гра.
1.Створення сюжетного каркасу заняття.
Вихователь повідомляє, що дуже б хотілось побачити сьогодні і Іванка, і Оленку, що навіть іграшки в групі без цих ляльок сьогодні засумували… Давайте покличемо наших іграшкових друзів :
Гей, Іванко! Гей, Оленка!
Йдіть до нас хутчіш, швиденько!
Ми чекаємо на вас, ждуть веселі ігри вас!
2.Презентація нової гри в куточку іграшок – конструктора. повторення лексичної вправи “Подякуємо за подарунок”
подивіться, Оленко та Іванко не самі прийшли, а й принесли з собою новенькі конструктори;
вихователь спонукає дітей до подяки за гру і просить малят показати для іграшок свій куточок.
3.Дидактична вправа “Наш ігровий куточок”
–спонукаємо малят до називання всіх іграшок – мешканці “Іграшкової країни” групи;
–до називання ігор;
– ігрових дій (ляльок вкладаємо спати, годуємо, вдягаємо, лікуємо…);
–ставимо дітям запитання, які спонукають до описової відповіді, з вживанням прикметників.
4.Робота над узагальненим словом
-Як можна одним словом назвати мешканців нашого ігрового куточка?
5.Вправляння в описуванні “Моя улюблена іграшка”
Вихователь надає мовний зразок: “Моя улюблена іграшка – маленький ведмедик. Він пухнастий. Коричневого кольору. У ведмедика – блискучі оченята, маленькі вушка на голівці”.
– Яка ваша улюблена іграшка?
6.Продуктивна діяльність – конструювання
– Давайте нашим іграшкам побудуємо іграшкове містечко…
Сфера: “Культура”
НВБ №2: “Син України – Франко”
Методичний орієнтир: вчити дітей емоційно відгукуватись на твори художньої літератури – вірші І.Я. Франка, казку “Ріпка”, висловлювати свої почуття від почутого.
Розрізняти процес лічби та його результат (в межах 5), вправляти в порядковій лічбі, розвивати логічне , доказове мислення малят.
Долучати до спостереження за зміною барв природи восени, вправляти у називанні ознак пір року.
Під час продуктивної діяльності “Ріпка на городі” – аплікація числового фризу з готових форм, малювання олівцями “Улюблена пора року”, ліплення “Мисочка”, інтегрована продуктивна діяльність “Квіти поету” формувати у дитини стійку зацікавленість до результатів своєї праці, закріпити знання основних кольорів.
Виховання глядацької культури малят, вчимо переказувати твір за частинами, вільно висловлювати свою думку , розігрувати твір.
ІНТЕГРОВАНЕ ЗАНЯТТЯ З ПРІОРИТЕТОМ ЛОГІКО – МАТЕМАТИЧНИХ ЗАВДАНЬ НВБ №2
Обладнання: ілюстрації до української народної казки “ріпка”, ілюстрований твір І.Я. Франка “Ріпка”; портрет І.Я. Франка; ½ аркуша картону формату А4 зеленого кольору, готова форма – цифра 1, ріпка, клей, пензлик для наклеювання – на кожну дитину.
1.Презентація кумулятивної казки “Ріпка” в обробці Івана Франка
– Сьогодні я вам прочитаю чудову казку, яку написав Іван Франко.
Був собі дід Андрушка , а в нього була баба Марушка , а в баби – донечка Минка, а в дочки собачка Хвінка, а в собачки товаришка – киця Варварка, а в киці – вихованка мишка Сіроманка.
Раз весною взяв дід мотику, скопав у городі грядку велику, гною трохи поносив, грабельками підпушив, зробив пальцем дірку та й посадив ріпку.
Працював дід не марно, зійшла ріпка гарна. Щодня йшов дід у город, набравши води повен рот, свою ріпку поливав, їй до життя охоти додавав.
Росла дідова ріпка, росла. Зразу така, як мишка була, потім – як кулак, потім – як буряк, потім – як два, потім стала, як дідова голова
Тішиться дід, не знає де стати. “Час, – каже, – нашу ріпку рвати”.
Пішов він на город – гуп–гуп! Узяв ріпку за зелений чуб, тягне руками, упирається ногами. Морився потім увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.
Кличе він бабу Марушку: “Ходи, бабусю, не лежи, мені ріпку вирвати допоможи”. Пішли вони на город на город – гуп–гуп! Узяв ріпку чуб, баба діда за сорочку, тягнуть руками, вперлися ногами, морилися потім увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.
Кличе баба дочку: “Ходи, дочко, ріпку рвати допоможи”. Пішли вони на город – гуп–гуп! Узяв ріпку чуб, баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку, тягнуть руками , вперлися ногами, морилися потім увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень.
Кличе дочка собачку: “Ходи, Хвінко, ріпку нам рвати поможи”.