Cанітарна обробка людей. Дегазація, дезактивація, дезінфекція майна, техніки та озброєння

 

 

Санітарна обробка людей

Часткова санітарна обробка

Повна санітарна обробка

Дегазація, дезактивація і дезинфекція майна, техніки та озброєння

Список використаних джерел

 

 

Часткова санітарна обробка

Важливо вчасно, організовано і з високою якістю проводити заходи для успішного захисту від впливу зброї масового ураження. Часткова санітарна обробка при зараженні людей радіоактивними та отруйними речовинами полягає у видаленні цих речовин з одягу, взуття, засобів захисту, з відкритих ділянок шкіри, зі слизуватих оболонок очей, носа і порожнини рота. Обробка виробляється за допомогою клоччя, чистої води і підручних засобів.

Після цього треба розглянути порядок її проведення:

1) обтрусити, обмести, вибити одяг;

2) обмести, протерти вологим клоччям взуття;

3) обмити відкриті ділянки рук і шиї;

4) протерти лицьову частину протигаза;

5) зняти протигаз;

6) вимити обличчя, прополоскати рот і горло.

При дефіциті води відкриті ділянки тіла і лицьову частину протигаза протирають вологим тампоном. Протирати слід в одному напрямку, увесь час перевертаючи тампон. Узимку для цих цілей можна використовувати незаражений сніг. Часткова санітарна обробка повинна проводитися протягом першої години після зараження безпосередньо в зоні зараження, у цьому випадку протигаз і засоби захисту шкіри не знімаються. Вона повторюється після виходу людей із зони зараження.

Часткова санітарна обробка людей при зараженні отруйними речовинами (ОР) і бактеріальними засобами проводиться негайно після зараження, при цьому в першу чергу обробляються заражені ділянки шкірних покривів, потім одяг. Основним засобом при її проведенні є ІПП-8.

Повна санітарна обробка

Повна санітарна обробка полягає в обмиванні всього тіла теплою водою з милом і обов'язковою зміною білизни, а при необхідності й одягу.

При зараженні радіоактивними та хімічними речовинами люди піддаються повній санітарній обробці в тому випадку, якщо після проведення часткової санітарної обробки зараження шкірних покривів і одягу залишається вище припустимих норм. По можливості вона повинна проводитися не пізніше 3.. 5 годин з моменту зараження.

При зараженні ОР досить провести ретельну і своєчасну часткову санітарну обробку. Миття в цьому випадку може проводитися з гігієнічною метою.

При зараженні бактеріальними засобами повній санітарній обробці піддаються всі люди, що знаходилися в районі вогнища бактеріологічного ураження.

Для проведення санітарної обробки влаштовуються пункти спеціальної обробки (ПуСО). Площадка, де розвертається ПуСО, розбивається на брудну і чисту половини. На брудній виділяються місця для зняття захисного одягу, для сортування і підготовки зараженого майна до дезактивації, дегазації і дезинфекції. На чистій половині встановлюються ємкості для запасів води, розміщується склад змінного запасу одягу.

Миття людей, а у випадку потреби і дезинфекція їх одягу, проводиться за допомогою спеціальних дезінфекційно-душових апаратів (ДДА). На площадці ПуСО обладнується санпропускник, який має три відділення: роздягальне, обмивальне й одягальне. Роздягальне відділення обладнається стільцями і забезпечується герметичними гумовими мішками чи шухлядами для складання зараженого обмундирування.

Обмивальне відділення обладнується душовими приладами, решітками і стічними канавками для відводу води в поглинальний колодязь. Одягальне відділення обладнується стільцями, у ньому розміщується необхідний змінний запас одягу і білизни.

У випадку зараження бактеріальними засобами перед входом у роздягальне відділення одяг на людях піддається обробці 0, 5% -ним розчином монохлораміну. На вході в обмивальне відділення видають мило і мочалки, кожна людина обробляє руки і шию 2% -ним розчином монохлораміну, потім знімає протигаз і переходить в обмивальне відділення.

При зараженні радіоактивними речовинами дозиметристи вибірково визначають зараженість людей перед входом у роздягальне відділення і при виході з обмивального відділення.

В одягальному відділенні видається чиста білизна, одяг і взуття з обмінного фонду чи оброблене в камерах ДДА. Санітарна обробка однієї зміни людей повинна проводитися не довше 30 хв (роздягання – 5 хв., миття під душем – 15 хв., одягання – 10 хв.).

 

 

Знезараження здійснюють у формі дезактивації, дегазації, дезінфекції.

Дезактивація – видалення (змивання, змітання) радіоактивних речовин із заражених ділянок місцевості, споруд, техніки, різних предметів. Залежно від обстановки може проводитися частково або в повному обсязі. При частковій дезактивації знезаражуються тільки деякі ділянки місцевості, основні деталі обладнання, одяг, взуття, засоби індивідуального захисту, тобто все, із чим безпосередньо стикаються люди. Звичайний і захисний одяг і взуття обмітають, витрушують, вибивають і чистять, протирають клоччям, змоченим водою або дезактивувальними розчинами, миють щітками під сильним струменем води. До дезактивувальних речовин належать усі пральні порошки і пасти (ОП-7, ОП-10), що застосовуються у вигляді водних розчинів. Якщо їх немає, можна користуватися господарським милом.

Дегазація – руйнування (нейтралізація) або видалення отруйних речовин з різних предметів, техніки, споруд І місцевості. Дегазація, як часткова, так і повна, здійснюється трьома способами: хімічним, фізико-хімічним, механічним. Хімічний спосіб полягає у дії на ОР дегазувальноі речовини, внаслідок чого утворюються нетоксичні сполуки. При фізико-хімічно-му способі ОР видаляють із заражених об'єктів, розчиняючи, випарюючи або сорбуючи (поглинаючи) їх. Механічний спосіб – це видалення ОР, що знаходиться на поверхні (наприклад, знімають заражений шар ґрунту або засипають його ґрунтом, шлаком).

Основні способи дегазації одягу і взуття – провітрювання, вимочування у воді, кип'ятіння, прання, обробка пароповітряно-аміачною сумішшю. Бавовняні І гумові вироби кип'ятять і перуть. Якщо у воду додати соду, пральний порошок або мило, руйнування ОР проходить значно швидше. Обробку пароповітряно-аміачною сумішшю застосовують для всіх видів одягу, взуття, хутряних виробів і засобів захисту шкіри.

Дезинфекція – знищення хвороботворних мікроорганізмів і руйнування токсинів на місцевості, спорудах, техніці, різних предметах. Проводиться двома способами – хімічним і фізичним. Хімічний спосіб – це застосування дезинфікуючих речовин, що знищують хвороботворні мікроби і токсини. При фізичному способі хвороботворні мікроби гинуть під дією високих температур.

Для дезинфекції території, різних об'єктів, предметів домашнього вжитку використовують хлорне вапно, монохлораміни, дихлораміни, їдкий натр у розчинах від 0, 2 до 10%. Приміщення, меблі і речі обробляють З-5-процентним розчином фенолу (карболовою кислотою) ; 1-10-% водним розчином формаліну або його парами дезинфікують приміщення, одяг, м'які речі; розчином лізолу – взуття, гумові і шкіряні вироби; розчином гашеного вапна – будинки, склади, транспорт, туалети, дороги, подвір'я та інші території. Одяг і взуття кладуть у камери, куди подаються гаряче повітря, пароповітряна і пароформалінова суміші.

 

Схема пароформалінової дезинфекційної камери:

1 – паровий казан, 2 – вентилі, з – припливні вентиляційні отвори, 4 – вентиляційна труба, 5 – камера, 6 --труби для пуску пари, 7 – калорифери, 8 – форсунка, 9 – посуд з краном (10) для формаліну

 

 

1. Атаманюк В. Г. Гражданская оборона. – М. : Высшая школа, 1986 г.

2. Дмитриев И. М. Гражданская оборона на промышленных объектах. – М. : Промиздат, 1990 г.

3. Фадеев В. М. Формирования системы гражданской обороны. – Л. : 1989 г.