Формування професійної компетентності педагогічних працівників в умовах післядипломної педагогічної освіти регіону

 

 

Одним із стратегічних завдань модернізації системи освіти в Україні є формування освіченої, інтелектуально розвиненої, життєздатної особистості, спроможної визначати й реалізовувати цілі саморозвитку, самовиховання і підготовлена до подальшого професійно-орієнтованого навчання.

Освіта є соціальним інститутом, через який проходить кожна людина, набуваючи при цьому рис особистості, фахівця і громадянина. Завдяки діяльності вчителя реалізується державна політика у створенні інтелектуального, духовного потенціалу нації, розвитку вітчизняної науки, техніки і культури, збереженні та примноженні культурної спадщини й формування людини майбутнього. Все це висуває проблеми підготовки вчителя, його професійного становлення і професійної компетентності. Саме компетентнісний підхід розглядається як один із важливих концептуальних принципів, який визначає сучасну методологію оновлення змісту освіти.

З огляду на це пріоритетним завданням системи післядипломної педагогічної освіти є прогнозування траєкторії професійного зростання педагога, професійне становлення і вдосконалення суб’єкта педагогічної діяльності на основі компетентнісного підходу до змісту та форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Сьогодні все частіше акцентується увага на тому, що педагог має бути професійно компетентним, що, як відомо, визначається як толерантний, добрий фахівець, що користується повагою та авторитетом. Термін «професійно компетентний» є одним із найбільш складних, недостатньо опрацьованих як у теоретичному, так і в практичному сенсі, хоч маємо чимало наукових праць. Проблемі професійної компетентності присвячені численні праці таких вітчизняних і зарубіжних учених, як В. Афанасєва, Е. Бондаревської, Д. Гвішиані, І. Герчикової, Ю. Конаржевського, А. Моїсєєва, Г. Попова, П. Третьякова, Т. Шамової, С. Шишова, А. Маслоу та ін., яких об'єднує прагнення не тільки збагатити професійну культуру та компетентність фахівця знаннями основ менеджменту, а й довести практичну доцільність використання наукових досягнень в педагогічній діяльності. Теми професійного розвитку і компетентності педагога висвітлюються також у працях О. Дубасенюк, І. Зязюна, Н. Кузьміної, І. Ісаєва, А. Маркової, Л. Сухорукової, В. Сластьоніна, А. Хуторського та ін.

У руслі часу активно працює над даною проблемою Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, визначивши у концепції освітньої діяльності закладу стратегію власної модернізації, спрямовану на професійний розвиток педагогічних працівників в умовах компетентнісно зорієнтованої парадигми. Головна мета діяльності – науково-методичний супровід формування професійної компетентності керівних, методичних, педагогічних кадрів дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти.

Інноваційний характер розвитку післядипломної освіти, необхідність підвищення рівня професійної компетентності педагогічних і керівних кадрів визначають потреби у модернізації науково-методичної роботи з освітянами, надання їй динамічності, гнучкості, мобільності, варіативності у змісті, формах, методах, технологіях, особистісно-орієнтованої спрямованості. Трансформація наукових ідей в педагогічну практику забезпечується ефективною взаємодією і співпрацею наукових кафедр, кабінетів, наукових лабораторій РОІППО, районних (міських) методичних кабінетів (центрів), педагогів-новаторів, поглибленням експериментальної, пошукової, науково-дослідної роботи. Саме у такий спосіб створюється єдиний регіональний методичний простір, в якому відбувається реалізація концепції та інноваційних моделей формування професійної компетентності педагогічних працівників області.

Підвищення кваліфікації і супровід суб'єкта професійної діяльності у міжатестаційний період здійснюється на основі реалізації комплексу взаємопов'язаних організаційно-педагогічних, науково-методичних, дослідно-експериментальних заходів, що передбачає як шкільний і районний рівні (семінари, тренінги, інструктивно-методичні наради, методичні об'єднання), так і заходи обласного і всеукраїнського рівнів (робота обласних опорних закладів освіти, шкіл педагогічного досвіду, шкіл методичної майстерності, шкіл технологічної творчості, творчих лабораторій, майстер-класів, посібників, підручників тощо).

Серед оптимальних шляхів модернізації професійного розвитку педагога в сучасних умовах системи післядипломної педагогічної освіти:

поєднання наукового потенціалу кафедр із практичним досвідом методистів, що дає змогу інтегрувати науку і практику, орієнтувати у практичному напрямі регіональні наукові дослідження, здійснювати апробацію різноманітних нововведень, узагальнювати досвід, виробляти практичні рекомендації;

розроблення мобільної моделі підвищення кваліфікації, в основі якої дидактичні принципи, що мають особливості реалізації у навчанні дорослих, а саме: провідна роль самоосвіти; урахування психофізіологічних особливостей дорослого, його професійного статусу; опора на власний досвід і досвід колег; індивідуалізація навчання; практична зорієнтованість здобутих знань; наступність, системність і безперервність;

активніше запровадження системи дистанційного навчання на курсах підвищення кваліфікації та інтерактивних форм навчання дорослих;

співпраця працівників кафедр і методистів обласного інституту та районних (міських) відділів (управлінь) освіти і методичних кабінетів (центрів) із керівниками та педагогами системи загальної середньої освіти області;

наявність в обласному інституті післядипломної педагогічної освіти та районних (міських) методичних кабінетах (центрах) спеціальних бібліотечних і ресурсних фондів для педагогів, баз даних про творчих педагогів України, Рівненщини; освітні інновації, педагогічні технології, опорні заклади з актуальних освітніх питань, педагогічного досвіду, участі в освітніх проектах, регіональних і всеукраїнських професійних конкурсах тощо, навчальних та методичних матеріалів (підручників, навчальних посібників тощо) ;

залучення науковців і педагогів-новаторів до навчального процесу з метою поширення нових педагогічних напрацювань серед педагогів регіону; використання засобів масової інформації з метою висвітлення кращого педагогічного досвіду;

запровадження нових педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій, методик, інтерактивних форм у практику роботи;

запровадження рейтингової системи оцінювання професіоналізму вчителів з урахуванням сучасних вітчизняних і світових вимог до їх професійної компетентності;

залучення педагогічних працівників до участі в інноваційних проектах (вітчизняних і за кордоном) ;

планування методичної роботи з педагогами відповідно до