Теоретико-методологічні засади розвитку професійної компетентності педагогічних кадрів в умовах післядипломної педагогічної освіти

Особливість самої постановки проблеми координації, реалізацію якої покладено на кадрову службу, полягає в тому, що структурні підрозділи навчального закладу розглядаються нами в процесі моделювання в суто функціональному аспекті. Ми дотримуємося думки, що адміністрації навчального закладу не обов’язково знати внутрішні можливості структурних підрозділів та їх характеристики, натомість важливо знати інтереси й закономірності поведінки персоналу в різних умовах. Маючи у своєму розпорядженні ключові важелі впливу, адміністрація створює умови ефективної професійної діяльності персоналу, забезпечуючи тим самим бажаний інтегральний ефект функціонування навчального закладу в цілому, реалізуючи стратегічну мету його розвитку.

Сутність результативності системного аналізу полягає у побудові цієї моделі – спрощеної абстракції реальної системи, що належить до класу відкритих систем, і функціонування якої спрямовано на ефективне формування кадрового потенціалу навчального закладу. Її побудові передувало виокремлення основних елементів системного аналізу: мети, альтернатив, витрат і критеріїв. Тому мета її функціонування й завдання було сформовано на рівні навчального закладу як реалізація одного із напрямів стратегічної мети його розвитку. Альтернативою виступили стратегія розвитку, кадрова політика, технології, кадрова структура та її функції. Ключовим моментом такого аналізу стало порівняння альтернативних дій з точки зору витрат і результатів при досягненні певної мети через знаходження альтернативного рішення щодо самої структури системи формування кадрового потенціалу, яке потребувало мінімуму витрат для досягнення необхідних результатів.

Водночас під час проектування моделі СФКП нами було використано метод математичного моделювання із застосуванням елементів організаційного проектування. Результатом такого моделювання стало розроблення математичного опису такої моделі. Цей процес містив чотири взаємопов’язаних етапи, а саме: проектування (синтез) моделі; вибір критеріїв оцінки ефективності; апробація моделі; аналіз та інтерпретація результатів моделювання. Під моделлю ми розуміли спрощену структурно-функціональну структуру реальної системи формування кадрового потенціалу навчального закладу (у розрахунках системи S), побудовану у вигляді графа цілей і функцій [2].

Запропонована модель має певний ступінь адекватності досліджуваній системі, тобто інваріантна кількісним та якісним змінам параметрів реальної системи формування кадрового потенціалу навчального закладу. У загальному вигляді система S визначена трьома категоріями: елемент, відношення, властивість (4. 1).

S = {M; R; P} (4. 1)

де:

М – множина елементів;

R – множина відношень між елементами;

Р – множина властивостей системи (4. 2)

P = M * R (4. 2)

Множини М, R, Р є кінцевими й описуються інформативно за умови визначення рівня деталізації елементів системи S, яка може бути змодельована тільки у разі, якщо задані кінцева підмножина Р і допустимі підмножини М та R.

З обґрунтуванням і вибором критеріїв ефективності й оптимізації нам довелося стикатися на всіх етапах математичного моделювання системи. Визначення узагальнених кількісних оцінок ефективності впровадження системи за множиною критеріїв було зведено до вибору функціональної залежності (F) узагальненої ефективності (Е) системи від множини формалізованих властивостей системи (Рф = { P ф1, Рф2,..., Рфn}) : Е= F (Рф).

Водночас модель СФКП було розроблено нами у вигляді ієрархічної структури, яка є поширеним типом структури системних об'єктів для соціальних систем та явищ. Зв’язок між явищами системності й ієрархічності не випадковий, що полягає у діалектичній єдності внутрішнього й зовнішнього аспектів цілісності системи як фундаментального фактора, який породжує ієрархію. Результати дослідження цього аспекту моделювання свідчать, що у соціальних системах нерідко спостерігається одразу кілька ієрархічних структур, між якими виникає складна взаємодія. Відповідно до цього, на нашу думку, можна говорити про просторову й тимчасову ієрархії відносин між структурними складовими системи, що особливо важливо для організаційного моделювання СФКП.

Розгляд цих ієрархій в межах концепції цілісності нашої системи, виявив внутрішні й зовнішні умови її моделювання, що впливають на структурні й функціональні характеристики. За цих умов багаторівневу ієрархію системи досліджено нами як узагальнену, що містить у собі сполучення (синтез) структурної й функціональної складових. Структурний аспект цілісності системи формування кадрового потенціалу первинний у тому розумінні, що за його відсутності система взагалі зникає. Відсутність функціонального аспекту (вторинного) ще не означає, що зникають елементи системи. За цих умов цілісність системи залежить від цілісності кожного її елемента.

Підвищення нашого інтересу до проблеми цілісності систем в межах функціонування соціально-педагогічних систем обумовлено розвитком функціонального підходу й концепцією їх відкритості. Цілісність системи формування кадрового потенціалу враховано нами при моделюванні з погляду відносин між структурними її складовими (нерозривністю і взаємозумовленістю окремих частин і цілого). Функціональна цілісність СФКП обумовлює відносну самостійність, автономність окремих її підсистем у межах ієрархічної структури. Ця автономність неминуча – будь-який об’єкт має цілісні характеристики (власне поводження), тобто властиве йому лише в межах зовнішнього опису. При більш строгому, сутнісному підході власні характеристики об’єкта мають набагато складнішу