Організаційно-технічний розвиток

Предмет:

Экономика предприятия

Тип работы:

Навчальний посібник

К-во страниц:

Язык:

Українська

Оценка:

по-слідовності виконання робіт — сіткові графіки — і визначити їх-ню тривалість для подальшого контролю.

Використання сіткового планування допомагає відповісти на такі питання:

1. Скільки часу потрібно на виконання всього проекту?

2. У який час мають розпочинатися та закінчуватися окремі роботи?

3. Які роботи є «критичними» та мають виконуватися точ-

но за графіком, аби не зірвати строки виконання проекту в

цілому?

4. На який термін можна відкласти виконання «некритичних» робіт, щоб це не вплинуло на строки виконання проекту?

Сіткове планування полягає, насамперед, у побудові сіткового графіка та обчисленні його параметрів. Ці аспекти висвітлено в темі 12.

В умовах невизначеності, коли важко однозначно оцінити

тривалість проектних робіт (що характерно і для унікальних інноваційних проектів), використовують PERT-метод, який

передбачає три оцінки можливої тривалості кожної роботи

проекту:

• оптимістичний час (а) — термін виконання роботи, якщо все буде забезпечено ідеальним чином;

• найімовірніший час (m) — очікуваний термін виконання роботи за нормальних умов;

• песимістичний час (b) — термін виконання роботи, якщо виникнуть істотні перешкоди.

Середній або очікуваний час виконання роботи (t) обчислю-ють за формулою

Тривалість проекту розраховують на основі очікуваних зна-чень тривалості проектних робіт. Для визначення можливих ко-ливань або мінливості цих значень використовують відому ста-тистичну міру мінливості — дисперсію, або варіацію, часу виконання роботи (σ):

Варіація загального часу виконання проекту визначається су-мою варіацій робіт критичного шляху ( ).

За умов незалежності строків виконання окремих робіт стан-дартне відхилення за проектом у цілому (σ):

Це припущення полягає в тому, що розподіл часу Т завершен-ня проекту є нормальним (дзвоноподібним), що дає змогу оціни-ти ймовірність виконання проекту в задані строки за допомогою коефіцієнта Z і відповідних статистичних таблиць:

де Тз — задані строки виконання проекту; Т — тривалість проек-ту, розрахована на основі очікуваного часу виконання проект-

них робіт.

Календарне планування проекту, яке полягає у визна-

ченні календарних дат виконання всіх робіт, ставить

за мету координацію діяльності залучених до проекту вико-навців з метою забезпечення його успішного завершення,

створення умов для реагування на ринкові можливості та вчас-ного надходження доходів, що гарантує ефективність інвес-

тицій.

Цілі календарного графіка:

• забезпечити виконавців наочною інформацією про строки виконання проектних робіт;

• координувати надходження ресурсів для виконання

проекту;

• вчасно забезпечити потрібні ресурси;

• передбачити в різні моменти рівень потрібних фінансо-

вих витрат і ресурсів та їх раціональний розподіл між проек-

тами;

• забезпечити вчасне виконання проекту.

Календарні графіки у вигляді відомих діаграм Гантта легко будуються за допомогою програмного забезпечення та мають та-кий вигляд (рис. 13.1).

Відповідно до встановлених і узгоджених з планом ОТР строків виконання проектних робіт проводять календарне

планування необхідних ресурсів, а також розподіл бюджету проекту за календарними періодами з урахуванням обсягів про-ектних робіт у кожному періоді й можливостей підприємства щодо фінансування запланованих проектів. Ці потреби у фінансуванні, інтегровані з календарними графіками проектів, мають знайти відображення в інвестиційному бюджеті підприємства.

Рис. 13.1. Діаграма Ганта

13.5. Оцінювання результатів реалізації плану організаційно-технічного розвитку підприємства

Оцінювання організаційно-технічного рівня вироб-ництва, його підвищення після реалізації плану ОТР з ураху-ванням впливу на параметри діяльності підприємства в цілому ведуть за системою показників, які можна поділити на такі

групи:

Показники, що характеризують науково-технічний рівень підприємства:

• напрями інноваційних розробок;

• наявність науково-технічних ресурсів;

• питома вага продукції, що відповідає сучасним техніко-технологічним рішенням;

• ступінь оновлення продукції;

• рівень скорочення життєвого циклу виробів;

• рівень якості продукції;

• частка застарілих видів продукції.

Показники, що визначають техніко-технологічний рівень виробництва:

• рівень автоматизації та механізації виробництва;

• коефіцієнт фізичного спрацювання устаткування;

• середній вік технологічного устаткування;

• рівень прогресивності технологічних процесів;

• середній вік технологічних процесів;

• коефіцієнт технологічної оснащеності виробництва;

• фондоозброєність праці;

• енергоозброєність праці;

• механоозброєність праці;

• коефіцієнт використання сировини й матеріалів;

• рівень утилізації відходів виробництва;

• рівень забруднення навколишнього середовища;

• питома вага екологічно чистої продукції.

Показники, що визначають організаційний рівень вироб-ництва:

• рівень спеціалізації виробництва;

• рівень кооперації виробництва;

• коефіцієнт змінності роботи технологічного устаткування;

• час на виконання замовлення;

• працемісткість продукції;

• час на розроблення та запуск у виробництво нового виду продукції;

• укомплектованість штатного розкладу фірми, %;

• питома вага основних виробничих робочих у загальній кіль-кості всіх працівників підприємства, %;

• плинність кадрів за рік, %;

• втрати робочого часу, %;

• показник травматизму;

• коефіцієнт (показник) пропорційності часткових виробни-чих процесів за потужністю;

• коефіцієнт безперервності виробничих процесів;

• коефіцієнт паралельності виробничих процесів;

• коефіцієнт прямоточності виробничих процесів;

• коефіцієнт ритмічності виробничих процесів;

• рівень підготовки

first
назад
…
2
3
4
5
6
7
8
9
10
…
вперёд
last