Вплив дозованого фізичного навантаження на рівень адаптації організму студенток спеціальної медичної групи на етапах фізичного виховання

 

 

Анотація. В статті виявлено, що дозоване фізичне навантаження контрольного заняття на початку кожного етапу фізичного виховання викликали в студенток експериментальної групи функціональні зрушення, які відображали адекватність застосованого фізичного навантаження, запропонованого у авторській програмі. Доведено достовірність застосуванням етапів у проведенні академічних та самостійних занять з фізичного виховання у дворічному циклі навчання з поступовим підвищенням їх моторної щільності та скорочення часу досягнення максимальної величини частоти серцевих скорочень та кількості її повторень в одному занятті.

Ключові слова: етапи фізичного виховання, моторна щільність, адаптація.

Аннотация. В статье показано, что дозированная физическая нагрузка контрольного занятия в начале каждого этапа вызывала у студенток экспериментальной группы функциональные сдвиги, которые отображали адекватность использованной физической нагрузки, предложенной в авторской программе. Доведено достоверность использования этапов в проведении академических и самостоятельных занятий с физического воспитания в двухлетнем цикле учебы с постепенным повышением их моторной плотности, сокращения времени достижения максимальной величины частоты сердечных сокращений и количества их повторений в одном занятии.

Ключевые слова: этапы физвоспитания, моторная плотность, адаптация.

Annotation. In article is shown that has realistically physical load of the checking occupation at the beginning initially each stage caused beside of students experimental group functional shifts, which displayed adequacy used physical load, offered in author's program. Is argue validity of the use stage in undertaking academic and independent occupation with physical education in two years cycle of the training with gradual increasing their motor density, reductions of time of the achievement of the maximum value of the frequency of the warmhearted reductions and amount of their repetitions in one occupation.

Key words: stages of the physical education, motor density, adaptation.

Актуальність. Аналіз літературних джерел [1, 2, 4, 5, 6] показав, що методика поетапного системного збільшення рівня фізичних навантажень для студенток спеціальних медичних груп (СМГ) на основі вивчення функціонального стану організму науково не обґрунтована. Недостатньо вивчені також питання комплектування навчальних груп, визначення статусу студенток СМГ, системи модульного контролю за фізичною підготовленістю і функціональним станом. Недостатньо вивчені методи побудови фізіологічної кривої, моделювання рівнів фізичних навантажень і режимів їх регламентації. В більшості випадків фізичне виховання розглядається тільки як фактор оздоровлення студенток СМГ [2, 3, 5]. Не з’ясованими залишаються питання дозування фізичного навантаження (ФН) за обсягом, інтенсивністю, потужністю, моторною щільністю занять (МЩЗ) студенток СМГ. Саме тому ми вважаємо, що вирішення проблеми визначення та обґрунтування тривалості етапів занять фізичним вихованням, рівнів фізичних навантажень і адаптації організму студенток СМГ є сьогодні актуальною.

Формулювання мети роботи. Виходячи із цього метою нашого дослідження стало визначення впливу дозованого фізичного навантаження на рівень  адаптації  організму  студенток експериментальної спеціальної медичної групи протягом чотирьох етапів фізичного виховання. 

Методика дослідження. Дослідження проводилися впродовж 2005-2007 рр. у чотири етапи фізичного виховання протягом двох років навчання на базі кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини, фізичного виховання і валеології ЛНМУ ім. Д. Галицького. Для проведення педагогічного дослідження було залучено 57 студенток стоматологічного факультету із захворюваннями серцево-судинної системи (ССС), які за результатами лікарського контролю, проведеного на початку вересня 2005/2006 н.р., були віднесені до СМГ з дисципліни фізичне виховання. За результатами проведеного аналізу студентки СМГ були репрезентативно поділені на експериментальну (29 студенток ЕГ) та контрольну групи (28 студенток КГ). 

Студенткам ЕГ були запропоновані заняття за розробленою та випробуваною нами авторською програмою для студентів спеціального медичного навчального відділення із захворюваннями ССС. Авторська програма була складена у відповідності із вимогами МОН України для вищих навчальних закладів  ІІІ-IV рівня акредитації і розрахована на таку ж кількість годин на навчальний рік, що й базова програма рекомендована МОЗ України, але в ній запропоновано розподіл ФН здійснювати по чотирьох етапах за основними компонентами керування ФН на занятті: максимальної ЧСС (МхЧСС) заняття і час її досягнення, кількість можливих повторень МхЧСС і час їх досягнення, інтервали відпочинку між фізичними вправами і їх тривалість, МЩЗ і середньої пульсової вартості (середнє значення ЧСС за заняття), потужність роботи і т.ін. Критерієм контролю за інтервалами відпочинку у часі проведення занять служив рівень відновлення ЧСС, який забезпечував його наближення до вихідного рівня. Студенткам КГ було запропоновано займатися за базовою навчальною програмою МОЗ України для студентів медичних та фармацевтичних ВНЗ ІІІ-IV рівня акредитації.  Розроблені нами у процесі педагогічного експерименту прогнозовані рівні загальної фізичної підготовленості висували перед студентками ЕГ конкретні завдання – стимулювання систематичності самостійних та академічних занять, об’єктивності оцінки фізичної підготовленості та функціонального стану, досягнення на кожному етапі занять покращення показників фізичного підготовленості та функціонального стану. Для контролю за реакцією ССС на запропоновані ФН проводився запис електрокардіограми, яка реєструвалась на початку заняття, після виконання визначеного обсягу фізичних вправ, перед черговою серією вправ, в кінці занять і через 5 хв після їх закінчення. Оціночні характеристики функціональних можливостей організму студенток ЕГ і КГ порівнювались на початку і в кінці кожного етапу занять, а також на  початку