Вдосконалення методів діагностики і лікування корнеосклеральних поранень ока

Спостереження за динамікою раневого процесу проводили на протязі двох місяців, використовуючи зовнішній огляд, метод бокового освітлення, біомікроскопію, гоніоскопію, циклоскопію, офтальмоскопію, флюоресцеїновий тест. Процес загоєння рани і динаміку неоваскуляризації рогівки досліджували за допомогою запропонованого нами метода „Спосіб оптико-електронного контролю неоваскуляризації рогової оболонки» (Патент України 56506 А. 7 A61F5/00. Заявл. 01. 07. 2002; Опубл. 15. 05. 2003. Бюл. № 5. – 4. 32 с.). Суть його полягає в тому, що площа рубця і новоутворених судин визначаються по кількості пікселів відповідної кольорової градації.

Гістоморфологічні дослідження оболонок очного яблука експериментальних тварин проведені на сьомий, 20 і 60 день спостереження. Всі результати дослідження фотодокументувалися.

Клінічними і гістоморфологічними методами вперше було встановлено, що дворазове щоденне застосування 1% флуренізідової мазі в комплексній терапії сприяє більш швидкому припиненню ознак посттравматичного запалення і формуванню ніжного рубця рогової оболонки.

Вперше також встановлено, що при проникаючому корнеосклеральному пораненні ока відбуваються зміни, наслідком яких є дистрофія периферійного відділу сітчастої оболонки, в секторі наближеному до склеральної травми. Ці зміни спостерігались на очах тварин тільки контрольної групи і проявились втратою нейронних елементів в гангліонарному шарі сітчастої оболонки, її набряком і витонченням.

Таким чином, нами в експерименті вперше встановлено позитивний вплив 1% флуренізідової мазі на перебіг посттравматичного запального процесу при проникаючому корнеосклеральному пораненні ока. Таку дію 1% флуренізідової мазі можна пояснити антимікробними, антиоксидантними і антирадикальними властивостями, про що повідомлялось при опіках очей (Петрух Л. Н., Юркевич В. Р., 1998, 2000).

Після проведення експериментальних досліджень ми перейшли до вирішення запланованих задач в клініці.

Проаналізовано історії хвороб 199 пацієнтів з проникаючим корнеосклеральним пораненням за даними архівного матеріалу Вінницького обласного очного травматологічного центра (1997-1999 рр.), які склали контрольну групу.

Під наглядом знаходилось 119 хворих основної групи з проникаючим корнеосклеральним пораненням, які лікувались в Вінницькому обласному травматологічному центрі (2000 -2002 рр.).

В клінічних дослідженнях застосовувалися загальні та специфічні офтальмологічні методи дослідження (візіометрія, біомікроскопія, гоніоскопія, офтальмоскопія, периметрія, тонометрія, топографія, ехографія, ультразвукове А-і Б-сканування, рентгенографія по Комбергу-Балтіну і по Фогту). ПМХО поранень здійснювались в залежності від важкості поранення з максимально можливим відновленням анатомічних структур ока. Під час оперативних втручань був використаний новий інструмент „канюля-шпатель». Подальше лікування хворих було індивідуальним і залежало від клінічних проявів посттравматичного процесу і його ускладнень. Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою комп'ютерної програми Microsoft Excel 97 та Biostatistica.

Серед 199 хворих з проникаючим корнеосклеральним пораненням, які склали контрольну групу, було 175 (88%) чоловіків та 24 (12%) жінок. Середній вік травмованих складав 48, 8±15, 6 років, причому середній вік чоловіків був 32, 4±13, 2, а жінок – 45, 6±12, 8 років. Серед 119 хворих з проникаючим корнеосклеральним пораненням, які склали основну групу спостереження, було 101 (84%) чоловіків та 18 (16%) жінок. Середній вік травмованих складав 43, 68, 2, середній вік чоловіків був 29, 7±16, 3, а жінок – 47, 2±9, 8 років. Статистичний аналіз віку пацієнтів основної і контрольної групи не виявив достовірної різниці (р>0, 05). З моменту травми ока до звернення пацієнтів в очний травматологічний центр в середньому було у пацієнтів основної групи 6, 5 ± 5, 2 години, а у пацієнтів контрольної групи 7, 2 ±6, 5 годин (р>0, 05).

З 1997 по 2002 рік спостерігалася чітка тенденція до зменшення кількості виробничих травм. Проте за цей період збільшилась кількість кримінальних травм і травм внаслідок автомобільних катастроф. В той же час рівень травматизму в побутових умовах залишається високим і практично не змінився за час нашого спостереження.

Динаміка госпіталізації хворих з проникаючими пораненнями ока корнеосклеральної локалізації представлена в таблиці 2.

 

Таблиця 2

Динаміка госпіталізації хворих з проникаючими пораненнями корнеосклеральної локалізації за 1997-2002 роки

 

Із таблиці 2 видно, що в основній групі спостереження проникаючі поранення були локалізовані в корнеосклеральній зоні в 50 (42, 0%) випадків, в рогівковій – 49 (41, 1%) і склеральній в 20 (16, 8%) випадках. В контрольній групі спостереження по локалізації поранення розподілялися наступним чином: корнеосклеральні 95 (47, 7%), рогівки – 25 (36, 6%) і склери 11 (15, 5%) випадків.

Практично всі проникаючі корнеосклеральні поранення були ускладненими. В основній групі спостереження проникаючі поранення рогівки найбільш часто супроводжувались випадінням або защемленням в рані райдужної оболонки – 44 (89, 7%), гемофтальмом – 31 (63, 2%), втратою склистого тіла – 26 (53%) і травматичною катарактою – 18 (36, 7%) випадків. В 8 (36, 7%) було діагностовано внутрішньоочне магнітне стороннє тіло і в 3 (6, 0%) випадках амагнітне (в одному випадку осколок скла в двох – органічне стороннє тіло).

Найбільш важкими були проникаючі поранення корнеосклеральної ділянки, при яких спостерігалось поєднання трьох і більше ускладнень: випадіння і розчавлення райдужки в 46 (92, 0%), випадіння і розчавлення ціліарного тіла – 32 (64, 0%), випадіння склистого тіла – 40 (80, 0%) випадків.