Початкова освіта в системі цінностей сталого людського розвитку. Особливості проведення уроків сталого розвитку

 

 

Особливості проведення уроків сталого розвитку. Людство увійшло у ХХІ століття з проблемами, пов’язаними як з його взаємодією із біосферою планети, так і у межах самої світової спільноти. Нині екологічна ситуація в Україні визнана катастрофічною: накопичено 30 мільярдів тонн відходів, 5 мільярдів з яких високотоксичні; більшість земель пошкоджені ерозією; техногенне навантаження скорочує життя українців на одинадцять років [7, С. 12]. Ці проблеми не оминають у цілому планету, біосфера якої вже не здатна компенсувати антропогенні забруднення.

У 1992 році у Ріо-де-Жанейро відбулась конференція ООН з навколишнього середовища та розвитку, у документах якої була окреслена мета і шляхи майбутнього розвитку всіх країн світу. Було зроблено висновок, що традиційно людство споживає природних ресурсів більше, ніж може відновити природа, і значна частина ресурсів може закінчитись у недалекому майбутньому. У такому випадку, потреби наступних поколінь не будуть задоволені, навіть якщо покращаться технології переробки й використання ресурсів. Тому, на конференції в Ріо було прийнято програму, де наголошувалось, що людство в своєму економічному й соціальному розвитку повинно враховувати екологічні наслідки промислової діяльності та здатність природи до відновлення. Такий розвиток названо збалансованим (сталим). У цьому випадку, «задоволення потреб теперішніх поколінь, не повинно ставити під загрозу можливості майбутніх поколінь задовольняти свої потреби».

Сталим вважається соціально-економічний розвиток, який забезпечує добробут людей і не руйнує довкілля, даючи надію майбутнім поколінням жити на Землі і задовольняти свої потреби. Іншими словами, це «такий розвиток країн і регіонів, коли економічне зростання, матеріальне виробництво суспільства відбувається у межах, які визначаються здатністю екосистем відновлюватися, поглинати забруднення і підтримувати життєдіяльність теперішніх і майбутніх поколінь», – таке визначення наводиться у документі «Пріоритети національної стратегії збалансованого (сталого) розвитку України: погляд ООН», що обговорювався на Національній конференції зі сталого розвитку (20-22 листопада 2002р.).

Концепція сталого розвитку загальновизнана у світі і є теоретичною основою формування нового світогляду людства. Розробка цієї концепції – це вимушений крок, однак він не має альтернативи. Такий розвиток є непростим. Насамперед тому, що оцінити власні потреби і зменшити рівень домагань – непросто. Дуже важко відмовитись від використання тих речей, споживання (придбання) яких є лише примхою, а не необхідністю. Але задоволення саме таких потреб і вимог є стимулом до інтенсивнішого використання довкілля, розширення площі планети, яка служить для задоволення потреб однієї людини.

Для умов України – це процес розбудови держави на основі узгодження і гармонізації соціальної, економічної та екологічної складових. Він зачіпає фактично весь комплекс внутрішніх проблем розвитку країни. Звідси виникає потреба у розробленні таких освітніх проектів, які дають змогу не тільки здобувати знання про існуючий стан планети, а й формувати спосіб життя як основу довготривалого ощадливого розвитку людства. Загалом, ідеться про формування системи цінностей – складової культурного світобачення, у якій би захист і збереження природи вважались такою ж святістю, як і саме життя [6].

У 2010-2012 роках благодійна організація «Вчителі за демократію та партнерство» (Україна) спільно з інститутом педагогіки НАПН України й акредитована при ООН організація «Глобальний план дій» (Швеція) за підтримки Посольства Швеції в Україні започаткували освітній проект «Освіта для стійкого розвитку в дії» [1; 2; 3; 6]. Він ґрунтується на засадах стійкого розвитку, які спрямовують на покращення якості людського життя при збереженні сталості підтримуючих екосистем.

Мета проекту – ознайомити педагогічну громадськість України з досвідом, методологією та технологіями формування в учнів навичок та умінь будувати власне життя, життя сім’ї та місцевої громади з урахуванням потреб стійкого розвитку.

Одним із шляхів реалізації цих завдань є включення у систему початкової освіти курсу за вибором «Уроки для стійкого розвитку. Моя щаслива планета». Мета курсу – сприяти забезпеченню стійкого розвитку особистості учня, його родини, громади, країни та всього людства через зміну власної поведінки та способу життя.

 

Рис. 1.

 

Методологічні основи курсу поєднують діяльнісний, особистісно орієнтований і компетентісний підходи до організації навчально-виховного процесу, а саме:

зміст навчання розроблено відповідно до актуальних і доступних для розуміння школярів проблем ресурсозбереження і стабільної життєдіяльності;

навчано-пізнавальну діяльність учнів зосереджено на особистому ставленні і рішеннях щодо власного стилю життя і поведінки;

на уроках і в позаурочний час організовується системна пошуково-дослідницька діяльність школярів;

характерною особливістю змісту є міждисциплінарність, пов’язана із глобальністю і всебічністю стійкого розвитку як явища.

Зміст курсу сприяє формуванню і розвитку у молодших школярів ключових компетентностей, а саме:

 

Рис. 2.

 

Серед предметних компетентностей, які формуються у процесі вивчення курсу, основоположними є природознавча та суспіствознавча, що виявляються у здатності учнів розв’язувати доступні особистісно і соціально значущі практичні проблеми, пов’язані з екологічними об’єктами довкілля та суспільного життя.

Курс «Моя щаслива планета» призначений для реалізації варіативної складової навчального плану. Його зміст представлений такими тематичними блоками.

 

Таблиця 1

 

Елементи змісту курсу можна використовувати під час вивчення предметів інваріантної частини навчального плану – «Я і Україна», «Довкілля», «Основи