Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Принципи координації науково-методичної діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти

Тип работы: 
Стаття
К-во страниц: 
15
Язык: 
Українська
Оценка: 
Любченко Надія Василівна,
директор НМЦ координації закладів ППО,
регіональних та міжнародних зв’язків
ДВНЗ «Університет менеджменту освіти»
 
Принципи координації науково-методичної діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти
 
Інтеграція в світовий освітній простір української педагогіки, невпинний процес загальноцивілізаційного розвитку, науково-технічний прогрес ставлять нові вимоги до якості професійної діяльності людини, що породжує проблеми методологічного, науково-методичного, організаційно-технологічного, соціально-психологічного тощо напрямів. Серед цих проблем, які вимагають більш поглибленого розкриття, модернізації існуючих наукових надбань, з'являються проблеми принципово нового напрямку, що потребують розв’язання. Однією з них є проблема ефективної координації управлінської, науково-дослідної, науково-методичної діяльності закладів післядипломної освіти, які займаються підвищенням фахової і посадової кваліфікації кадрів. Вивчення цієї проблеми довело, що координаційна діяльність як складова управління в системі післядипломної педагогічної освіти майже не досліджена на рівні вимог сьогодення й, на наш погляд, потребує уваги науковців, які опікуються проблемами освіти, зокрема, питаннями науково-методичної діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти.
Тому дослідження науково-організаційних засад координації науково-методичної діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти є актуальною потребою, вимагає вивчення стану сучасної практики та створення якісно нової моделі щодо ефективної їх взаємодії в єдиній системі.
Запорукою прогресивних змін в освіті України має стати утвердження державно-громадської моделі управління нею, в якій урівноваження впливу державного та громадського чинників на стан і перспективи розвитку системи освіти набуває вирішального значення. Однією з форм запровадження державного-громадського управління в системі закладів післядипломної педагогічної освіти стало створення в серпні 2009 р. добровільного об'єднання – науково-методичного комплексу «Консорціум закладів післядипломної освіти», ініціатором і засновником якого став ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», спільною місією учасників якого є забезпечення динамічного партнерського вирішення нагальних питань розвитку системи післядипломної педагогічної освіти.
Метою такого комплексу є забезпечення координації діяльності закладів системи ППО з реалізації законодавства про освіту, впровадження системи освіти дорослих за наскрізними навчальними планами та програмами, ефективного використання науково-педагогічних кадрів, соціальної інфраструктури, організації підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів післядипломної освіти, спільного проведення науково-дослідних робіт, апробації та використання результатів наукових досліджень, розробки навчально-методичного забезпечення, створення сучасного змісту підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів тощо. Для реалізації такої мети в межах об’єднання визначено напрями взаємодії членів Консорціуму. (Рис. 1.)
Рис. 1. Напрями взаємодії закладів післядипломної педагогічної освіти в рамках науково-методичного комплексу «Консорціум закладів післядипломної освіти»
 
Отже, участь в Консорціумі відбувається на засадах співробітництва і взаємодії з усіма учасниками об’єднання. Вочевидь така діяльність всіх членів Консорціуму вимагає чіткої взаємоузгодженості, а відтак, координації спільних дій.
Статутом Університету менеджменту освіти НАПН одним із головних напрямів його діяльності визначено координацію діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти України.
Серед науковців немає єдиного погляду на функцію координації. Дослідження різних аспектів координації як загальноуправлінської функції знайшли відображення у працях А. Файоля, М. Мілнера, Ю. А. Конаржевського, Ф. Тейлора, Г. Мінцберга, Л. Грейнера та ін.
Координація (від лат. сoordinatio – розташування у порядку) – «…як управлінська функція є складовою частиною процесів управління, що полягає в узгодженні, впорядкування дій різних частин керованої системи». Головним її завданням є досягнення узгодженості в роботі всіх ланок організації шляхом встановлення раціональних зв'язків (комунікацій) між ними. Тобто координація – це функція, яка забезпечує безперебійність та безперервність процесу управління. Ю. А. Конаржевський зазначає, що «кожна з управлінських функцій є діяльність з координації, яка «одягнена» у специфічну функціональну оболонку». Автором тлумачиться поняття «координація» як: «цілковито своєрідна професійна стрижнева діяльність менеджера щодо узгодження діяльності людей з метою спрямування їх активності на гармонійну кооперацію енергії у досягненні спільної мети». Поняття «координувати» визначається як «будувати людські взаємини», «формувати єдність різноманітності». На думку дослідника, координація пов’язує, поєднує, гармонізує всі акти і всі зусилля. Координація є своєрідною професійною діяльністю з формування дійсно робочих зв’язків членів педагогічного колективу, побудови відносин між ними, у найбільшій мірі сприяючих досягненню загального результату. Відношення співробітництва у процесі управління можуть і повинні формуватися насамперед через координацію. Саме тому координація є основним інструментарієм формування високоякісного інтегративного результату соціальної системи. Ми підтримуємо точку зору дослідника з приводу того, що особливість координації міститься у тому, що вона, маючи владно-обов’язковий характер впливу, використовує цей вплив не з метою примусу, а з метою спонукання, що приводить до більш усвідомленої дії.
Історично склалося, що у структурі ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України були центри, які здійснювали діяльність щодо науково-методичного забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників, наприклад: Центр педагогічних інновацій та інформації (2002 р.), Центр координації закладів ППО та міжнародних відносин (2007 р.), Науково-дослідний центр методичного супроводу регіональної та міжнародної діяльності (2008), Науково-методичний центр регіональних та міжнародних зв’язків (2009 р.). Саме в межах діяльності Консорціуму закладів післядипломної освіти з січня 2010 року для здійснення координаційної функції в структурі Університету менеджменту освіти НАПН України був створений Науково-методичний центр координації закладів післядипломної педагогічної освіти, регіональних та міжнародних зв'язків, який підпорядковується першому проректорові Університету.
Науково-методичний центр, за визначенням «Енциклопедії освіти», є структурним елементом системи освіти, який виконує функцію комунікатора та сполучного структурного елемента у взаємодії. Таке інституційне утворення, виступаючи як один з провідних органів наукової, методичної й інформаційної роботи у відповідній підсистемі освіти та функціональному напрямі,
CAPTCHA на основе изображений