Людський фактор у проблемі збереження життєдіяльності людини

Створення умов для успішного гасіння пожежі:

- встановлення у будівлях та приміщеннях установок пожежної автоматики;

- забезпечення приміщень нормованою кількістю первинних засобів пожежогасіння;

- влаштування та утримання в належному стані території підприємства, під'їздів до будівельних споруд, пожежних водоймищ, гідрантів.

Засоби протипожежного захисту -- технічні засоби, призначені для запобігання, локалізації та ліквідації пожеж, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних факторів пожежі.

До засобів протипожежного захисту відносяться:

- пожежна сигналізація та засоби пожежогасіння,

- системи оповіщення людей про пожежу і керування евакуацією,

- системи проти димного захисту,

- системи пожежного спостереження,

- блискавко захист,

- вогнезахист конструкцій,

- протипожежні перешкоди [4, ст. 48].

Апарати пожежегасінні. Апарати пожежегасіння підрозділяють на пересувних (пожежні автомашини) стаціонарні пристрої і вогнегасники (ручні до 10 л., пересувні і стаціонарні об'ємом вище 25 л.). Пожежні автомашини ділять на автоцистерни, що доставляють на пожежу воду і розчин піноутворювача, які обладнані стовбурами для подачі води або легко-механічної піни різної кратності, і спеціальні, призначені для інших пожежегасних засобів або для певних об'єктів. Стаціонарні пристрої призначені для гасіння пожеж в початковій стадії їх виникнення без участі людей. Їх вмонтовують у будівлі і споруди. Їх підрозділяють на водяні, пінні, газові, порошкові і парові. Стаціонарні пристрої можуть бути автоматичними і ручними з дистанційним пуском.

Пожежна сигналізація. Застосування автоматичних засобів виявлення пожеж є одним з основних умов забезпечення пожежної безпеки в машинобудуванні, оскільки дозволяє оповістити черговий персонал про пожежу і місце її виникнення. Пожежні засоби сповіщання перетворять неелектричні фізичні величини (випромінювання теплової і світлової енергії, рух частинок диму) у електричні, які у вигляді сигналу певної форми прямують по проводам на приймальну станцію.

Засоби пожежної сигналізації поділяються на прилади ручної дії, призначені для видачі дискретного сигналу при натисненні відповідної пускової кнопки, і автоматичної дії для видачі дискретного сигналу при досягненні заданого значення фізичного параметра (температури, спектра світлового випромінювання, диму і ін.).

Залежно від того, який з параметрів газоповітряного середовища викликає спрацьовування цього засобу, вони бувають: теплові, світлові, димові, комбіновані, ультразвукові.

Протипожежні розриви. Для попередження розповсюдження пожежі з однієї будівлі на іншу між ними влаштовують протипожежні розриви. При визначенні протипожежних розривів виходять з того, що найбільшу небезпеку відносно можливого займання сусідніх будівель і споруд представляє теплове випромінювання від вогнища пожежі. Кількість теплоти, що приймається сусіднім об'єктом залежить від властивостей горючих матеріалів і температури полум'я, величини випромінюючої поверхні, площі світлових отворів, групи займистості конструкцій, що захищають, наявності протипожежних перешкод, метеорологічних умов.

Протипожежні перешкоди. До них відносять стіни, перегородки, перекриття, двері, ворота, люки, тамбур-шлюзи і вікна. Протипожежні стіни повинні бути виконані з матеріалів, які не можуть сполохнути і мають межу вогнестійкості не менше 2.5 годин. Протипожежні двері, вікна і ворота в протипожежних стінах повинні мати межу вогнестійкості не менше 1.2 години, а протипожежні перекриття не менше 1 години. Такі перекриття не повинні мати отворів, через які можуть проникати продукти горіння при пожежі.

де щ - кутова швидкість, щ = 2щf;

ц - початкова фаза вібропереміщення.

У більшості випадків початкова фаза у завданнях охорони праці значення не має і може не враховуватися.

Через специфічні властивості органів чуття людини визначальними є не амплітудні, а діючі значення параметрів, що характеризують вібрацію.

Так, діюче значення віброшвидкості є середньоквадратичне миттєвих значень швидкості V (t) за час усереднювання Ty.

Враховуючи, що абсолютне значення даних параметрів вібрації змінюються в дуже широкому діапазоні (до 11 порядків) у практиці віброакустичних досліджень (як і при дослідженні шумів), використовуються логарифмічні рівні відповідних параметрів.

У віброакустиці вібрації досліджують в октавах з такими середньогеометричними частотами, Гц: 1, 2, 4, 8, 11, 31, 5, 13,125,..., 2000. Частоти, більше 31,5 Гц, враховують і звукові коливання.

Частоти до 13 Гц найбільш небезпечні, оскільки вони збігаються з власною частотою коливань різних органів людини.

Дія вібрації на організм людини залежить від величини коливальної енергії, яка поглинута тілом людини:

Q = S•T•I, (1.4)

де Q - енергія, яка поглинута тілом людини, Дж;

S - площа контакту з вібруючою поверхнею, м2;

T - тривалість дії, с;

I - інтенсивність подразника. Вона прямо пропорційна коливальній швидкості і модулю повного механічного імпедансу, який розглядатиметься нижче.

Фізіологічно коливальна швидкість, що дорівнює 10-4 м/с, уловлюється людиною як поріг сприйняття. При швидкості 1 м/с виникає вже больове відчуття.

Як згадувалось при класифікації вібрації, за дією на організм людини розрізняють загальну і локальну (місцеву) вібрації.

Загальна вібрація викликає струс всього організму.

Місцева залучає до коливального руху окремі частини тіла.

Локальним (місцевим) вібраціям піддаються робітники, які працюють з різними видами ручного механізованого інструменту (при зачищенні зварних швів, обрубуванні литва, клепанні і т.п.).

Дія загальних вібрацій на організм людини відбувається по-різному і залежить від частоти.

Загальні вібрації з частотою до 0,7 Гц (колихання), хоча і неприємні, але не призводять до захворювання. У цьому випадку тіло людини і його