Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Диспут «формування готовності вчителів хімії до застосування освітніх інновацій»

Предмет: 
Тип работы: 
Стаття
К-во страниц: 
4
Язык: 
Українська
Оценка: 
Муляр Світлана Петрівна,
методист Сарненського районного методичного кабінету
 
Диспут «формування готовності вчителів хімії до застосування освітніх інновацій»
 
Розвиток освіти завжди характеризувався своєрідним поєднанням двох важливих її рис – традиційності й прагнення до нового. Окремо ці риси неминуче ведуть або до застою, відставання від вимог часу, або до розриву із традиціями, ризикованих експериментів. Тільки поєднання здорового консерватизму, бажання дбайливо зберегти для нових поколінь досягнення творчої думки й історичного досвіду, з одного боку, і спрямованість на нові потреби й умови, а по можливості – на випередження й стимулювання цих потреб і умов, тобто на інноваційний розвиток, з іншого, надає освіті й обґрунтованості, і динамізму, забезпечує її соціальні функції. Педагогічна підготовка вчителів, що задовольняє вимоги навчання й виховання учнів відповідно до традиційної освітньої системи, виявилася сьогодні малоефективною для забезпечення справжнього професіоналізму й компетентності майбутніх фахівців.
Інноваційна діяльність педагогів стає на сьогоднішній день основним напрямом реалізації модернізаційних реформ в освіті й одним із суттєвих напрямів переходу до моделі інноваційного розвитку України в цілому.
Готовністю педагога до інноваційної діяльності є цілісне новоутворення, що мобілізує особистість на створення інновацій, їх освоєння та використання. Готовність до інноваційної діяльності поєднує соціально-психологічну готовність педагога та його професійну підготовленість.
Постає запитання: наскільки вчителі хімії готові до інноваційної діяльності? За різними дослідженнями, проведеними серед українських учителів, встановлено, що у системі освіти працює лише близько 8% педагогів-новаторів. У той же час майже 25% учителів негативно ставляться до інновацій. Серед педагогів, які брали чи беруть участь в експериментах та апробаціях інновацій, лише 25% вважають себе достатньо підготовленими до експериментальної роботи, 54% оцінюють свою підготовленість як задовільну, а 21% – як незадовільну.
У цій ситуації очевидною є необхідність формувати інноваційну культуру педагогів, їх готовність до інноваційної освітньої діяльності засобами педагогічної освіти.
Успіх реформ значною мірою залежить від того, наскільки вдасться збудити творчий потенціал педагогів, які зараз працюють у системі освіти.
Важливою умовою й провідним фактором успішності процесу підготовки педагога-новатора є безперервна освіта, оскільки вона, по-перше, відповідає потребам і закономірностям розвитку інформаційного суспільства і є фактором формування, розвитку і постійного забезпечення сукупної культури педагога, а по-друге, адекватна специфіці педагогічної діяльності, ролі і місцю особистості вчителя-дослідника, новатора у педагогічному процесі, що передбачає безперервне збагачення професійно-значущих дослідницьких якостей.
Основні завдання підготовки вчителів до інноваційної діяльності полягають у тому, щоб:
допомогти кожному вчителю в розвитку його ціннісних орієнтацій і гуманістичної спрямованості, які визначають загальний підхід до реалізації актуальних проблем сучасної школи;
надати вчителю можливість усвідомити методологію вирішення професійно-педагогічних проблем, яка ґрунтується на гуманістичній парадигмі;
розкрити перед учителем способи побудови конкретних концепцій роботи школи і самого вчителя, враховуючи своєрідність умов їх діяльності;
віднайти разом з учителем способи реалізації концептуальних схем у досвіді діяльності, особливо в організації дослідно-експериментальної роботи;
орієнтування вчителя на осмислення ним результатів педагогічних нововведень, сприяти виробленню критеріїв їх оцінки і самооцінки.
Рівень підготовки вчителя до інноваційної діяльності в умовах безперервної педагогічної освіти підвищується, якщо методично забезпечено:
розробку теоретичної моделі і програми підготовки педагога-новатора;
відбір оптимальної сукупності форм і методів організації педагогічної діяльності в структурних підрозділах системи неперервної педагогічної освіти;
послідовну реалізацію відібраної сукупності форм і методів;
постійне коригування засвоєних компонентів інноваційної діяльності.
В умовах, коли обсяг знань і швидкість їх оновлення невпинно зростають і частина інформації стає застарілою, зрозуміло, що опанування новими знаннями потребує втілення прогресивних методологій навчання, в тому числі й такій фундаментальній науці, як хімія. Крім того, однією з причин, яка спонукає активізації зусиль, спрямованих на реформу всієї системи навчання та зміни її технології, є низька пізнавальна активність учнів.
Найефективнішим навчання стане тоді, коли учень докладає максимум зусиль, а вчитель перетворюється на консультанта та організатора навчального процесу. Важливим при цьому є особистісно орієнтоване навчання, що створює умови для розвитку здібностей учнів.
Розвиток здібностей школярів задовільняє потреби особистості у професійному самовизначенні, зокрема:
в умовах загальноосвітньої школи учні розвивають свої здібності у вибраних видах діяльності;
мають можливість здобувати знання, не нижчі, ніж передбачають стандарти, навчатися у спецкласах різних профілів.
Існує багато нових форм і методів навчання. На уроках слід поєднувати традиційні та інноваційні методи навчання. При цьому варто враховувати основні дидактичні принципи Я. А. Коменського: науковість, цілісність, послідовність, наочність, особистісно-доступність, принцип повноцінної освіти та основні ознаки особистісно орієнтованого навчання, зокрема:
– зосередження уваги на потребах учня;
– діагностична основа навчання;
– перевага навчального діалогу;
– співпраця, співтворчість між учнями та вчителем;
– турбота про фізичне та емоційне благополуччя учнів;
– пристосування методики до навчальних можливостей учня;
– стимуляція розвитку і саморозвитку дитини.
Без урахування цих ознак ефективність уроку хімії значно знижується. З метою підвищення ефективності навчання використовується технологія модульного навчання, метод проблемного навчання, форми колективної, індивідуальної та самостійної роботи учнів, розв'язування задач логічного, навчального, пошукового характеру.
Розвитку пізнавальної активності учнів на уроках хімії сприяють лабораторні досліди, практичні роботи, семінарські заняття.
Отже, чіткість і глибина розгляду навчального матеріалу, постійна самостійна робота над розглядом блоків інформації стає звичкою для учнів, допомагає їм здобути міцні знання. А радість успіху формує у наших вихованців пізнавальні можливості і бажання розширювати й поглиблювати рівень своїх навчальних досягнень.
Сучасний етап модернізації системи освіти характеризується посиленням уваги до особистості, спрямування зусиль педагогів на розвиток творчого потенціалу учасників навчально-виховного процесу. Реалізація нових векторів розвитку освіти потребує використання інноваційних педагогічних технологій, творчого пошуку нових концепцій, принципів та підходів до освіти.
CAPTCHA на основе изображений